Висновки

Виходячи з викладених позицій, екологічну експертизу можна характеризувати як важливий соціально-правовий інститут поліфункціонального призначення: засіб соціально-екологічної превенції (запобігання), екологічного прогнозування, забезпечення законності і екологічного правопорядку в інвестиційному, правотворчому та інших процесах державної і громадської діяльності, гарантію екологічної безпеки, охорони екологічних прав людини і інтересів суспільства на сприятливе навколишнє середовище, форму екологічного попереджувального контролю, форму реалізації громадської думки при вирішенні складних екологічних проблем, принцип регулювання екологічних відносин.

При цьому основоположне значення для забезпечення оптимального функціонування соціально-правового механізму екологічної експертизи набирає створення цілісної системи соціально-правових гарантій здійснення еколого-експертної діяльності з урахуванням висновків екологічної експертології.

Контрольні запитання

1. Що мається на увазі, коли йдеться про «систему екологічної безпеки»?

2. Назвіть і охарактеризуйте основні групи заходів соціально-правового механізму гарантування екологічної безпеки.

3. Яка роль екологічної експертизи серед превентивних заходів соціально-правового механізму гарантування екологічної безпеки?

4. Які властивості характерні поступовому розвитку екологічної експертизи?

5. Розкрийте суть проблеми розмежування екологічної експертизи з засобами державно-правового механізму (санкціонування, погодження, консультування тощо).

6. Яка Ваша думка відносно того, що погодження є обов’язковою складовою частиною процедури проведення екологічної експертизи? Наведіть приклади.

7. Чим принципово відрізняється екологічна експертиза від погодження?

8. В чому полягає різниця між екологічною експертизою та інститутом екологічного консультування?

9. Що мається на увазі, коли йдеться про наукові засади розвитку екологічної експертизи?

10. Назвіть і охарактеризуйте структурні еколого-експертні відносини.

11. Які властивості характерні для екологічної експертології?

12. У чому, на Ваш погляд, методологічні аспекти мають бути головними в екологічній експертології?

2. Співвідношення екологічної експертизи і оцінки впливу на навколишнє середовище

2.1. Аналіз законодавства з цього питання

Етапним моментом у становленні практики ОВНС та екологічної експертизи в Україні стало прийняття 25 червня 1991 року Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - вперше поняття ОВНС в законодавчій практиці було закріплене в юридичному документі такого статусу. У статті 51 Закону зафіксовано: «Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей».

У Законі вперше сформульовано положення щодо заяви про можливий негативний вплив певної діяльності на стан довкілля – поняття, яке у наступному трансформувалося у Заяву про екологічні наслідки діяльності.

Значну увагу в Законі приділено й екологічній експертизі – їй присвячено цілий розділ (IV). На жаль, прямої вказівки на те, що об’єктами екологічної експертизи мають бути, перш за все, матеріали ОВНС, у цьому Законі немає. Тобто, у статті 27 зафіксовано, що «екологічній експертизі підлягають … „проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства...документація на створення нової техніки, технології, в тому числі військового призначення», але не зазначено, що такими частинами ТЕО (ТЕР) і проектів, які експертизі підлягають, є саме – матеріали ОВНС.

Цей недолік виправлено в 1995 році, коли Верховною Радою було прийнято Закон України «Про екологічну експертизу».

У цьому законодавчому акті вимоги щодо ОВНС у зв’язку із проектуванням відбито тричі. Зокрема, у статті 8 зазначено, що «до документації на об’єкти екологічної експертизи додаються обґрунтування … з комплексною еколого-експертною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища …».

Дещо більш конкретизовано свідчить про це стаття 15: «В документації на об’єкти державної екологічної експертизи повинні передбачатися: комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої … діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів … , оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і заяви про екологічні наслідки діяльності».

Цією статтею законодавчо закріплено те, що матеріали ОВНС є цілком окремою, самостійною частиною документації, присвяченою розкриттю впливу певної діяльності не тільки на стан довкілля, але й раціональність користування природними ресурсами. Прямо зафіксовано й те, що Заява про екологічні наслідки діяльності є невід’ємною складовою матеріалів ОВНС.

Проте найповніше суть матеріалів ОВНС визначена в статті 36 Закону, що так і називається: «Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище». Даною статтею встановлено: «У матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої … діяльності обґрунтовуються її доцільність та способи реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки».

За своєю інформативністю і стислістю це визначення на даний час є, можливо, найкращім щодо суті змісту матеріалів ОВНС у складі передпроектної і проектної документації.

Питання екологічної експертизи, зважаючи на призначення і саму назву Закону, розкриті в ньому досить детально і самі по собі, і в безпосередній ув’язці з ОВНС.