- •1. Екологічна експертиза в системі соціально-правового механізму екологічної безпеки
- •1.1. Загальна характеристика соціально-правового механізму гарантування екологічної безпеки
- •1.2. Екологічна експертиза, санкціонування і погодження рішень
- •1.3. Наукові засади розвитку екологічної експертизи
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •2. Співвідношення екологічної експертизи і оцінки впливу на навколишнє середовище
- •2.1. Аналіз законодавства з цього питання
- •2.2. Потенціал овнс в україні
- •2.3. Екологічна експертиза, як спеціальна функція державного екологічного управління
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •3. Основні законодавчо-нормативні акти і методично-інструктивні документі у сфері здійснення державної екологічної експертизи
- •3.1. Головні законодавчо-нормативні акти і методично-інструктивні документи в сфері здійснення державної екологічної експертизи
- •3.2. Інші законодавчо-нормативні акти україни, що забезпечують дотримання екологічних вимог
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •4. Система державної екологічної експертизи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в україні
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Управління – головний центр системи
- •4.3. Територіальні еколого-експертні підрозділи
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •5. Закон україни «про екологічну експертизу» - головний робочий документ в експертній діяльності
- •5.1. Екологічна експертиза як самостійний вид управлінської діяльності
- •5.2. Форми екологічної експертизи
- •5.3. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •6. Порядок проведення екологічної експертизи
- •6.1. Процедура проведення екологічної експертизи
- •6.2. Шляхи та строки проведення державної екологічної експертизи
- •6.3. Висновки державної екологічної експертизи
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •7. Державна екологічна експертиза як складова частина комплексної державної експертизи
- •7.1. Загальна частина
- •7.2. Проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва
- •7.3. Еколого-експертна діяльність
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •8. Державна екологічна експертиза поза рамками комплексної державної експертизи
- •8.1. Організаційні форми і шляхи проведення держекоекспертизи
- •8.2. Сучасні аспекти здійснення держекоекспертизи поза рамками комплексної державної експертизи
- •8.3. Перелік обєктів, що не потребують висновку комплексної державної експертизи
- •1.Будівлі і споруди виробничого призначення, спеціальні роботи.
- •2.Об’єкти житлово-цивільного призначенн.
- •3.Допоміжні споруди, інженерна інфраструктура, благоустрій.
- •4.Дорожній комплекс.
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •9. Про проведення екологічної експертизи матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (овнс) проектної документації щодо будівництва нових промислових обєктів
- •9.1. Попередній розгляд змісту овнс
- •9.2. Розгляд підрозділів матеріалів овнс
- •Основні процеси, що розвиваються в геологічному середовищі
- •9.3. Результати розгляду проектних матеріалів та підготовка підсумкового висновку
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •10. Особливості проведенні екологічної експертизи в деяких галузях господарської діяльності
- •10.1. Еколого - експертна оцінка проектів гідротехнічних і рибогосподарських споруд
- •10.1.1. Водозабірні споруди на рибогосподарських водоймах
- •10.1.2. Умови скидання стічних вод у рибогосподарські водойми.
- •10.1.3. Проведення робіт на водоймах
- •10.2. Еколого-експертний розгляд проектів спорудження нових і реконструкції існуючих полігонів твердих побутових відходів
- •10.2.1. Галузь застосування
- •10.2.2. Вимоги законодавчих та нормативних актів
- •10.2.3. Основні напрямки оцінок, здійснюваних державною екологічною експертизою
- •10.2.4. Загальні положення
- •10.2.5. Вимоги до документації, що подається на державну екологічну експертизу
- •10.2.6. Вимоги до складу та змісту матеріалів овнс полігонів тпв
- •10.2.7. Вимоги до розділів овнс по компонентах навколишнього природного середовища
- •10.2.8. Оцінка відповідності проектних рішень сучасним природоохоронним вимогам
- •10.3. Оцінка екологічної складової проектно-планувальної документації (генеральних планів населених пунктів)
- •10.3.1. Загальні положення
- •10.3.2. Оцінка проектно-планувальних рішень генпланів в частині забезпечення охорони і раціонального використання природних ресурсів
- •10.3.3. Розгляд передбачуваних генпланом рішень у сфері охорони атмосферного повітря, водних об'єктів та ґрунтів від забруднення
- •10.3.4. Еколого-експертна оцінка передбачуваних генпланом заходів щодо захисту від шуму, вібрації, електричних і магнітних полів, випромінювань і опромінювань
- •10.3.5. Розгляд питань регулювання мікроклімату
- •10.3.6. Оцінка проектних рішень щодо організації озеленених територій міст
- •10.3.7. Оцінка рішень генпланів стосовно санітарної очистки населених пунктів
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •11. Про проведення екологічної експертизи діючих об’єктів
- •11.1. Основні положення
- •11.1.1. Мета та завдання екологічної експертизи діючих об’єктів
- •11.1.2. Об’єкти екологічної експертизи та вимоги до них
- •11.2. Визначення показників характеристики територій
- •11.3. Загальна оцінка екологічного стану діючого об’єкту
- •11.3.1. Встановлення переліку даних щодо об’єкту
- •11.3.2. Розкриття напрямків та масштабів взаємодії об’єкту і оточуючого природного середовища
- •11.3.3. Принципи та критерії оцінки рівня „екологічності” технології
- •11.3.4. Принципи і порядок визначення екологічних проблем, пов’язаних з діючим об’єктом
- •Висновок
- •Контрольні запитання
- •12. Досвід проведення екологічної експертизи в країнах з високим рівнем індустріального розвитку
- •12.1. Основні принципи проведення екологічної експертизи
- •12.2. Особливості екологічної експертизи в сша
- •12.3. Особливості екологічної експертизи в японії
- •12.4. Особливості екологічної експертизи у франції
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Загальні терміни та їх визначення
- •Література
- •Додатки Додаток 1 перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Додаток 2
- •Висновок №_________ державної екологічної експертизи щодо документації на нове будівництво - тео (тер), проект (робочий проект)
- •Критерії Визначення екологічної недопустимості очікуваних впливів на довкілля підприємств та виробництв, що проектується
- •Додаток 3
- •Висновок №_________ державної екологічної експертизи щодо _____________________________________________________________________________________________
- •Додаток 4
- •Висновок №_________ державної екологічної експертизи щодо
- •Додаток 5 Висновок №____ державної екологічної експертизи щодо діючого об’єкту.
- •1.Зразки заяв про екологічні наслідки діяльності
- •1.1.Заява про екологічні наслідки діяльності
- •1.2. Заява про екологічні наслідки діяльності
- •2. Зразки висновків екологічної експертизи наданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області.
- •Висновок № ____________________ від __________________ державної екологічної експертизи щодо робочого проекту
- •1. Вступна (протокольна) частина
- •2. Констатуюча частина
- •2.1 Стисла характеристика об’єкту експертизи
- •2.2 Вплив об’єкту експертизи на компоненти довкілля
- •2.3 Вплив на стан компонентів довкілля у процесі будівництва
- •Комплексні заходи по забезпеченню нормативного стану довкілля
- •3. Загальна (оціночно-узагальнююча) частина
- •3.1 Узагальнена оцінка документації
- •3.2 Підсумковий висновок державної екологічної експертизи
- •(І етап – розкриття та підготовка запасів пласта h11в до ізогіпси мінус 100 м) шахти імені в.Володарського”
- •Вступна (протокольна) частина
- •Констатуюча частина
- •2.1 Стисла характеристика місця розташування об’єкту та існуючий стан
- •2.2 Стисла характеристика проектних рішень
- •2.3 Вплив на водні ресурси
- •2.4 Вплив об’єкту експертизи на повітряний басейн
- •2.5 Вплив на геологічне середовище
- •2.6 Вплив на земельні ресурси, рослинний світ
- •2.7 Поводження з відходами
- •2.8 Фізичні фактори впливу на навколишнє середовище
- •2.9 Оцінка впливу об’єкту експертизи на рослинний і
- •2.10 Оцінка впливу на соціальне середовище
- •2.11 Оцінка впливу при будівництві
- •3. Загальна (оціночно-узагальнююча) частина
- •3.1 Узагальнена оцінка документації
- •3.2 Підсумковий висновок державної екологічної експертизи
- •4. Система державної екологічної експертизи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в україні 25
- •Михайло Давидович Аптекар
2.5 Вплив на геологічне середовище
Поле шахти ім. Володарського розташоване в Должано-Ровенецькому промисловому районі Донбасу.
У геологічній будові родовища приймають участь відклади свит С23…С25 середнього відділу карбону, майже повсюди перекриті четвертинними суглинками і глинами. Кам’яновугільні відклади представлені перешарованою товщею пісковиків, сланців піскових та глинистих з малопотужними шарами вапняків та вугілля. Промислова вугленосність поля шахти приурочена до відкладів свити С23. У структурно-тектонічному відношенні ділянка відпрацювання приурочена до північного крила Должано-Садкинської синкліналі.
Намічений до відпрацювання пласт h11в характеризується простою будовою із загальною потужністю 0,60…0,86 м, невитриманий. Відповідно до ДСТУ 3472-96 вугілля родовища віднесено до антрацитів. Після збагачення вугілля може використовуватися на коксохімічних заводах, для агломерації руд, як енергетичне паливо та 6 % концентрату для виробництва ливарного термоантрациту.
Шахта є негазовою, безпечна по вибуховості вугільного пилу, безпечна по самозайманню вугілля. Природна вуглекислотоносність не перевищує 2,5 м3/т с.б.м.
Дійсним ТЕО прийнята система розробки на глибинах, що виключають можливість утворення провалів та крупних тріщин. За геологічною будовою, витриманістю потужності та морфології вугільного пласта родовище віднесено до ІІ групи складності. Деформації земної поверхні від планованого відпрацювання будуть відповідати значенням І…ІV групи територій, зокрема, при глибині відпрацювання менше 80 м деформації можуть перевищувати значення, що відповідають І групі територій. Активна стадія процесу зрушення земної поверхні може продовжуватись протягом року після зупинки очисного вибою.
В зоні наміченого відпрацювання запасів розташовані проміжні опори ВЛ 110 кВ, ділянка залізничного шляху, два газопроводи. Для охорони цих об’єктів передбачено залишення запобіжних ціликів, окрім ділянки проходження газопроводу, який за економічною доцільністю має бути перенесений за межі гірничого відводу, що вирішується окремим проектом, розробленим спеціалізованою організацією. Глибина відпрацювання пласту під ставками та балками перевищує мінімально безпечну глибину, тому підробіток водних об’єктів відбуватиметься без спеціальних заходів охорони.
Для попередження затоплення гірничих виробок ТЕО передбачає будівництво на приймально-відправлювальній площадці головного водовідливного комплексу. По мірі подальшого поглиблення передбачено будівництво ділянкових водовідливних комплексів на приймально-відправлювальних площадках горизонтів 170 м, 225 м, 280 м та 340 м.
Шахта знаходиться поза областю розповсюдження водоносних горизонтів, що використовуються для централізованого водопостачання.
Розміри шахтного поля складають:
по простяганню 2,1…2,9 км;
по падінню 1,0 км.
Прийняті дійсним ТЕО до відпрацювання запаси по пласту h11в станом на 01.01.2009 р. становлять:
балансові- 2735 тис. тон, у тому числі за категоріями:
♦ В - 1990 тис. тон.; ♦ С1 – 745 тис. тон.
забалансові– 121 тис. тон.
Промислові запаси по вугільних пачках складуть – 2138 тис. тон. За результатами виконаних розрахунків, загальні проектні втрати складуть 21,8 %. ТЕО передбачено повне відпрацювання всіх балансових запасів, за виключенням проектних втрат.
Проектом передбачено поступове освоєння проектної потужності: введення в експлуатацію шахти з річною потужністю 324 тис. тон при роботі одного очисного вибою; освоєння проектної потужності 540 тис. тон при одночасній роботі двох очисних вибоїв. Намічені до відпрацювання запаси будуть відпрацьовані за 5,5 років.
Підземні води на розглядуваній ділянці приурочені до четвертинних та кам’яновугільних відкладів. Основним джерелом обводнення гірничих виробок є води кам’яновугільних відкладів, приурочені до тріщинуватих пісковиків та вапняків. За хімічним складом шахтні води на досягнутих глибинах слабомінералізовані, сульфатно-гідрокарбонатно-натрієві з мінералізацією 0,7…1,5 г/дм3.
Прогнозні загальношахтні водопритоки при повному відпрацюванні запасів складуть – Qнорм= 90 м3/год., Qмакс= 145 м3/год.
