2.3. Екологічна експертиза, як спеціальна функція державного екологічного управління

Проведення державної екологічної експертизи – самостійна процедура реалізації еколого-експертної діяльності з оцінки проектів наміченої господарської та іншої діяльності перед прийняттям компетентними органами держави відповідного юридично значимого рішення стосовно подальшої реалізації експертованого об’єкта.

І навіть розглядаючи екологічну експертизу як функцію державного управління або експертизу в управлінській практиці держави, ми бачимо її самостійний, юридично відособлений характер з притаманною тільки їй процедурою еколого-експертного дослідження і пізнання експертованих об’єктів. Ця функція законодавчо закріплена у Законі України «Про екологічну експертизу».

Можна зробити деякі узагальнюючі висновки щодо співвідношення екологічної експертизи та оцінки впливу на навколишнє середовище. Перш за все, екологічна експертиза є обов’язковою стадією самої процедури оцінки впливу на навколишнє середовище. Сама процедура має дві складові – розробка матеріалів ОВНС в складі проектної документації та здійснення контролю за додержанням всіх вимог законодавства і нормативних документів в ній, яке здійснюється безпосередньо екологічною експертизою.

Екологічна експертиза може здійснюватись на етапі попередньої оцінки при проектуванні наміченої господарської діяльності у складі інших обґрунтувань проектних матеріалів, а також при оцінці Заяви про екологічні наслідки та інших проектних матеріалів, що відбивають технічні, економічні, соціальні параметри проекту з прогнозованими екологічними наслідками щодо його реалізації. Тому екологічна експертиза може розглядатися тільки як складова частина чи елемент процедури оцінки впливу проекту на стан навколишнього середовища, яка реалізується в притаманних їй організаційних, правових формах та відповідних методах еколого-експертної оцінки.

Процедура ОВНС проводиться переважно щодо планових та проектованих екологічно небезпечних рішень, тобто діяльності, що намічається до реалізації, але об’єктивно характеризується властивостями та ознаками потенційного впливу на навколишнє середовище, здоров’я людей та режим використання природних ресурсів. В цьому мета, завдання, принципи ОВНС і екологічної експертизи збігаються тільки з оцінкою тих чи інших екологічно небезпечних проектів господарської діяльності.

Разом з тим треба зауважити, що, по-перше, для екологічної експертизи головною є контрольна функція в цій діяльності, а по-друге, функціональна спрямованість екологічної експертизи значно ширша і різноманітніша, оскільки вона може проводитись стосовно законопроектів, нормативних документів щодо конкретних екологічних ситуацій, які склалися в окремих регіонах внаслідок негативного антропогенного впливу або несприятливих погодних умов. Також при цьому слід враховувати, що сфера застосування екологічної експертизи необмежена відносно не тільки проектованих об’єктів, а й діючих, що закріплено в Законі України «Про екологічну експертизу» (стаття 14). Зокрема, вона може призначатися і проводитися при майнових спорах, в кримінальній практиці, при розслідуванні екологічних злочинів та інших випадках.

Таким чином, процедура ОВНС має, в цілому, обмежене застосування, а екологічна експертиза може проводитися в різних організаційних та правових формах. Проте, виходячи з аналізу практичної діяльності еколого-експертних органів, можна зробити також висновок – більша частина часу їх роботи припадає на експертизу саме проектованих об’єктів.