Контрольні запитання

1. Назвіть організаційні форми проведення державної екологічної експертизи.

2. Охарактеризуйте шляхи проведення держекоекспертизи.

3. За яких підстав екологічна експертиза може здійснюватись поза рамками комплексної?

4. Яка документація має екологічне спрямування?

5. Яка документація згідно Закону України «Про екологічну експертизу» (другий пункт статті 14) має назву «проектно-планувальна»?

6. Роз’ясніть пункт 22 (інші) Постанови КМУ від 27.07.95 р. за № 554.

7. Охарактеризуйте процес оформлення висновків.

8. Наведіть приклади об’єктів, що не потребують висновку комплексної державної експертизи.

9. Про проведення екологічної експертизи матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (овнс) проектної документації щодо будівництва нових промислових обєктів

9.1. Попередній розгляд змісту овнс

На першому етапі держекоекспертизи матеріали ОВНС аналізуються на відповідність вимогам положень ДБН А.2.2-1-2003 за структурою, змістом і складом.

Для видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, матеріали ОВНС мають відповідати положенням розділу 2 згаданих ДБН. Зокрема, вони повинні містити наступні підрозділи:

• підстави для проведення ОВНС;

• фізико-географічна і кліматична характеристика району будівництва;

• загальна характеристика об’єкта проектування;

• оцінка впливів діяльності, що проектується, на навколишнє природне середовище;

• оцінка впливів діяльності, що проектується, на навколишнє соціальне середовище;

• оцінка впливів діяльності, що проектується, на навколишнє техногенне середовище;

• комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки;

• оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві;

• Заява про екологічні наслідки діяльності.

Для видів діяльності та об’єктів, які не становлять підвищеної екологічної небезпеки, матеріали ОВНС можуть бути розроблені у скороченому обсязі, який визначається замовником і генпроектувальником у кожному конкретному випадку при складанні Заяви про наміри, за узгодженням з місцевими органами Мінприроди України.

У випадку, якщо структура, зміст чи склад розділу ОВНС не відповідають вимогам ДБН, фіксується відповідне зауваження, з вимогою виправлення становища.

Після попереднього розгляду проводиться детальний розгляд змісту кожного підрозділу матеріалів ОВНС окремо.

9.2. Розгляд підрозділів матеріалів овнс

При розгляді матеріалів підрозділу «Підстави для проведення ОВНС» звертається увага на наявність:

• суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних екологічних ситуацій;

• кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику запланованої діяльності, а також заходи, що гарантують впровадження діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів;

• інформування відомостей про документи, які є підставою для розроблення матеріалів ОВНС у складі проекту будівництва;

• переліку основних джерел очікуваного потенційного впливу діяльності, що проектується, на навколишнє середовище з урахуванням її альтернативних варіантів;

• стислої характеристики очікуваних впливів безпосередньо діяльності, яка проектується, на навколишнє середовище відповідно до Заяви про наміри;

• інформації стосовно екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних і містобудівних обмежень, що враховані в проекті;

• даних щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до діяльності, що проектується, і пов’язаних з нею проблем;

• переліку використаних нормативно-методичних документів;

• загальної характеристики основних методів прогнозування динаміки показників стану навколишнього середовища і обґрунтування розрахункових періодів проектного прогнозу;

• реквізитних відомостей стосовно замовника, генпроектувальника та виконавців ОВНС;

• даних щодо попередніх погоджень і експертиз, включаючи і громадську експертизу (якщо вони проводились);

• відомостей стосовно джерел інформації, використаних при підготовці матеріалів ОВНС.

При розгляді матеріалів підрозділу «Фізико-географічна і кліматична характеристика району будівництва» перевіряється наявність і достатність даних щодо:

• стислого опису фізико-географічних умов, рельєфу і ландшафту місцевості;

• місцевих об’єктів природно-заповідного фонду;

• узагальненої характеристики флори і фауни;

• місцевих негативних факторів у зоні впливів діяльності, що проектується;

• відповідних картографічних і ситуаційних матеріалів.

При розгляді матеріалів підрозділу «Загальна характеристика об’єкту проектування» слід перевіряти наявність і достатність:

• характеристики (лише у загальних рисах) діяльності, що проектується, та її реально-можливих прийнятних альтернатив;

• матеріалів порівняння (в тому числі, екологічного) варіантів розміщення діяльності, а також варіантів технологічних процесів;

• даних про розміри будівельних майданчиків, площі і характеристики земельних угідь, що займатимуться;

• даних стосовно (не)безпечності виробництва і безпосередньо продукції, що вироблятиметься;

• відомостей щодо сировинних, земельних, водних, енергетичних та інших ресурсів, які будуть використовуватись;

• стислого опису технологічного процесу запроектованого виробництва з зазначенням основних чинників впливу на навколишнє середовище і технічних рішень, передбачених для усунення чи зменшення шкідливих викидів, скидів, витоків, випромінювань у навколишнє середовище (бажано у порівнянні з показниками найкращих вітчизняних і закордонних аналогів);

• характеристики основних показників інженерних мереж, споруд і комунікацій щодо збору, очищення і видалення шкідливих речовин;

• проектних даних про розрахункові обсяги усіх видів газоподібних, рідких, твердих відходів виробництва і твердих побутових відходів, а також проектних рішень щодо утилізації чи деструкції відходів як на об’єкті, що проектується, так і на сусідніх підприємствах;

• оцінки можливості виникнення та розвитку аварійних ситуацій;

• переліку тих природних об’єктів, щодо яких очікується техногенний вплив, і даних стосовно можливих меж зони такого впливу на періоди будівництва та експлуатації об’єкта.

При розгляді матеріалів підрозділу «Оцінка впливів планової (запроектованої) діяльності на навколишнє природне середовище» перевіряється наявність, достатність і обґрунтованість:

щодо клімату і мікроклімату:

• оцінки можливих очікуваних змін мікроклімату у випадку активних і масштабних впливів на нього діяльності, що проектується;

• оцінки впливу кліматичних умов, несприятливих для розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;

• даних щодо можливостей виникнення таких місцевих мікрокліматичних умов, які сприятимуть розповсюдженню шкідливих видів фауни і флори;

стосовно повітряного середовища:

• характеристик (опису) джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, схем їх розміщення на територіях підприємств, розрахунків маси викидів з посиланням на використані методики;

• результатів розрахунків приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері з посиланнями на використані програмні засоби;

• даних стосовно фонового забруднення атмосфери в районі розміщення об’єкта, що проектується;

• оцінки стану забруднення атмосферного повітря, що створюватиметься викидами об’єкта проектування, з урахуванням фонового рівня забруднення (ГДК, груп сумації);

• оцінки забруднення атмосфери при можливих аварійних ситуаціях;

• пропозицій щодо визначення доцільного розміру санітарно-захисної зони на підставі розрахунків забруднення атмосфери від запроектованого об’єкта;

• даних стосовно заходів щодо запобігання або зменшення утворення і виділення речовин, що забруднюють атмосферне повітря;

• оцінки забруднення атмосферного повітря за несприятливих метеорологічних умов і відповідних метеокліматичних обмежень величин максимально-разових викидів;

• заходів щодо організації моніторингу стану атмосферного повітря, опису методів і засобів контролю;

• даних щодо оцінки впливу шуму, зокрема:

• даних натурних вимірів існуючого фонового рівня шуму (якщо вони мали місце),

розрахункових рівнів шуму від запроектованих об’єктів,

запроектованих заходів щодо зменшення шумового впливу,

даних аналізу впливів теплових викидів, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань і відповідних запропонованих заходів щодо їх запобігання або зменшення

відносно геологічного середовища:

• загальної характеристики основних елементів геологічних структур, структурно-тектонічної будови, геоморфологічних особливостей і ландшафтів, матеріалів аналізу існуючих і прогнозованих ендогенних і екзогенних процесів і явищ природного і техногенного походження (тектонічних, сейсмічних, геодинамічних, зсувних, селевих, карстових, змін напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні тощо) з урахуванням впливів запроектованої діяльності;

• даних стосовно передбачуваних заходів щодо запобігання або зменшення розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ.

Інженерно-геологічні процеси в багатьох випадках є техногенними аналогами природних геологічних процесів, але відрізняються більш швидким темпом розвитку, меншою площею поширення і, в ряді випадків, більшою інтенсивністю. Основні процеси, що розвиваються в геологічному середовищі, наведено в таблиці 10.1.

Таблиця 9.1.