10.2.8. Оцінка відповідності проектних рішень сучасним природоохоронним вимогам

Основним критерієм відповідності запланованих проектних рішень сучасним природоохоронним вимогам є дотримання вимог та положень законодавчих і нормативних документів, наведених у розділі 2.

Проектні рішення щодо будівництва і реконструкції полігонів ТПВ можуть вважатися такими, що відповідають сучасним природоохоронним вимогам, якщо ними передбачається:

• таке розміщення полігонів ТПВ, яке не порушує меж існуючих об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, територій, що резервуються з метою подальшого заповідання, цінних ландшафтів, не призводить до погіршення умов проживання та життєдіяльності місцевого населення;

• така технологія практичної експлуатації полігону, яка виключає забруднення поверхневих і підземних вод, не порушує гідрологічного і гідрогеологічного режиму водойм та підземних вод у районі розміщення споруди;

• збереження або покращення умов землекористування у зоні впливу будівництва;

• забезпечення належної охорони і збереження рослинного і тваринного світу в зоні впливу будівництва, не порушення шляхів міграції тварин;

• дотримання вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення при будівництві і експлуатації запроектованих об'єктів та можливих аварійних ситуаціях.

Позитивної оцінки заслуговують такі проектні рішення, які сприяють стабілізації гідрологічних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов у зоні впливу полігону шляхом усунення небезпеки розвитку ерозійних, зсувних та інших деструктивних геологічних процесів.

Програма моніторингу навколишнього середовища у процесі реалізації запланованої діяльності повинна відповідати завданням виявлення та уточнення прогнозованих параметрів впливів та ефективного і своєчасного попередження негативних наслідків їх прояву.

Вона повинна включати:

• обгрунтування місць розміщення і кількості пунктів постійного спостереження за компонентами навколишнього середовища у зоні впливу полігону ТПВ;

• характеристику основних місцевих особливостей об'єкта спостереження (поверхневих і підземних вод, грунтів, атмосферного повітря та ін.);

• обгрунтування періодичності спостережень;

• дані щодо показників, які контролюються;

• опис обраної методики спостережень і обгрунтування необхідності відповідних аналітичних вимірювань, а також об'єктивної оцінки одержаних результатів.

10.3. Оцінка екологічної складової проектно-планувальної документації (генеральних планів населених пунктів)

10.3.1. Загальні положення

Порядок розгляду проектів рекомендовано листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 09.02.2009 р. за №1541/12\10-09.

Матеріали проектно-планувальної документації (генпланів населених пунктів) використовуються як вихідні дані при розробленні іншої планувальної документації та проектів забудови, місцевих правил використання і забудови території населеного пункту, інвестиційних програм і проектів, програм соціально-економічного розвитку, схем і програм охорони навколишнього природного середовища та здоров'я населення, пам'яток історії і культури тощо.

Генеральний план є комплексним планувальним документом. Його положення базуються на аналізі і прогнозуванні демографічних, соціально-економічних, природно - географічних, інженерно - технічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, історико - культурних факторів і орієнтовані виключно на вирішення питань планування території населеного пункту.

Пропозиції генерального плану розробляються на довгостроковий період планувального розвитку населеного пункту – 15 - 20 років (розрахунковий період генерального плану).

В аналітичній частині наводиться проблемно орієнтована інформація про сучасний стан містобудівного розвитку населеного пункту та використання його території. Вона містить такі дані:

• природно - кліматичні та інженерно - будівельні характеристики території, дані про водні, рекреаційні, мінеральні та інші ресурси, які мають суттєве значення для розвитку населеного пункту;

• економіко - географічні та соціально - демографічні передумови розвитку, функціонально - планувальні зв'язки з іншими населеними пунктами, адміністративний статус населеного пункту, його історико - культурна спадщина;

• відомості про стан навколишнього природного середовища (характеристики ареалів та джерел забруднення, розміщення санітарно-захисних зон, зон охорони курортів, наявність і розміщення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водойм і водотоків у межах населеного пункту тощо);

• відомості про стан здоров'я населення (аналіз демографічних показників та захворюваності населення за даними державної статистичної звітності та спеціальних наукових досліджень щодо впливу стану навколишнього природного середовища на здоров'я населення), повнота виконання санітарних та протиепідемічних заходів;

• еколого - містобудівну характеристику запланованого містобудівного розвитку та планувальні заходи щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (визначення санітарно-захисних зон з урахуванням прогресивних технологій, екологічно безпечних підприємств, винесення з санітарно-захисних зон житлового фонду або закриття підприємств тощо);

• еколого - містобудівну характеристику запланованого територіального розвитку населеного пункту з врахуванням вартості земель або майнових комплексів на прилеглих територіях, компенсаційних та інших витрат, пов'язаних із зміною функціонального використання або включенням до міської межі;

• проектні, організаційні та інженерно-технічні заходи з поліпшення екологічного стану територій (у тому числі приміських), підготовки їх під забудову;

На кресленнях генпланів відображається сучасна планувальна структура, використання територій та окремих функціональних зон населеного пункту, у тому числі:

• території житлової забудови (садибної, малоповерхової, середньоповерхової, багатоповерхової);

• громадські центри та основні об'єкти загальноміського і районного значення;

• магістральні та жилі вулиці і площі (з назвами);

• затверджені червоні лінії;

• озеленені території загального користування та спеціального призначення (озеленення санітарно - захисних зон, розсадники та квітковооранжерейні господарства тощо);

• промислові, комунальні та складські території;

• території міського і зовнішнього транспорту;

• території спеціального призначення;

• природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території;

• курортні території;

• території садівничих товариств та дачної забудови;

• ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки;

• території сільськогосподарських підприємств;

• сільськогосподарські території;

• споруди інженерного захисту території;

• головні споруди інженерної інфраструктури;

• пам'ятки історії та культури національного та місцевого значення;

• межі населеного пункту.

• основні запроектовані об'єкти, земельні відводи.

Схема планувальних обмежень генплану виконується на топографічній основі. На кресленні відображаються території, до яких законодавством та державними нормами встановлені відповідні обмеження на їх використання.

• сейсмічні зони та зони руйнування земної поверхні, зсувів, селей, карсту, затоплення та підтоплення, тектонічних розломів та інших небезпечних природних і антропогенних процесів;

• зони загазованості, запиленості, понаднормативного шуму, електромагнітних випромінювань, радіаційного забруднення;

• площі залягання корисних копалин;

• санітарно - захисні зони промислових підприємств, цвинтарів та інших комунальних об'єктів;

• зони обмеження забудови в районах аеропортів з умов безпеки польотів; е) округи і зони санітарної охорони курортів;

• зони санітарної охорони джерел водопостачання, водоочисних споруд;

• захисні зони кар'єрів, відвалів, трубопроводів та інших об'єктів;

• водоохоронні зони та прибережні захисні смуги водойм і водотоків;

• охоронні зони природних заповідників, пам'яток природи, архітектури, історії і культури та зони регулювання забудови, ландшафтів, які охороняються.