11.3.3. Принципи та критерії оцінки рівня „екологічності” технології

У процесі екологічної експертизи діючого об’єкту, під час оцінки рівня „екологічності” технологічних процесів повинні розглядатися лише ті показники, що мають відношенні до забезпечення охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів, усі останні – економічні, технічні та інші – до уваги не приймаються.

Оцінка „екологічності” повинна проводитись за двома напрямками, які можна назвати „нормативним” і „порівняльним”.

Нормативна оцінка базується на показниках, які характеризують додержання підприємством існуючих природоохоронних нормативів, санітарних норм і правил, державних законодавчих актів, постанов і розпоряджень місцевих органів влади і контролю, інших документів з цих питань.

Порівняльна оцінка передбачає проведення порівняння „екологічності” експертуємого об’єкту та його складових частин з „екологічністю” вітчизняних і зарубіжних підприємств і виробництв аналогічного профілю за деякими показниками, які дозволяють інтегрально характеризувати рівень застосованої технології.

За таких показників слід використовувати питомі екологічні показники на одиницю виробленої товарної продукції, одні з котрих відображають ступінь забруднення компонентів оточуючого природного середовища, а інші – рівень раціональності у використанні природних ресурсів.

До нормативних показників належать:

- величина гранично допустимих концентрацій (ГДК) і орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфері на робочих місцях та у житловій забудові;

- величини гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у водоймах різного господарського призначення;

- гранично допустимі рівні (ГДР) шумового впливу у житлових районах;

- основні добові межі та допустимі рівні опромінення для різних категорій населення;

- нормативні та встановлені розрахунковим шляхом розміри санітарно-захисних зон підприємств;

- гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин (важких металів, отрутохімікатів та інш.) у ґрунті;

- нормативи озеленіння промислових підприємств та їх санітарно-захисних зон;

- гранична кількість накопичення токсичних промислових відходів на території підприємства та інші нормативні показники.

Нормативна оцінка включає також оцінку стану виконання діючих законів, підзаконних актів, Указів і Розпоряджень Президента і Кабінету Міністрів України, наказів і розпоряджень Мінекоресурсів України та його органів на місцях, рішень і постанов місцевих органів влади, санітарних правил, будівельних норм, які стосуються охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Показники порівняльної оцінки розподіляються на дві групи:

- питомі показники, які характеризують забруднення навколишнього природного середовища;

- питомі показники, що характеризують ступінь раціональності використання природних ресурсів.

До першої групипоказників належать:

- питомі викиди забруднюючих речовин в атмосферу на одиницю виготовленої продукції;

- питомі скиди забруднюючих і недостатньо очищених стічних вод і забруднюючих речовин, що містяться у них, у водоймі на одиницю готової продукції;

- питомий вихід неутилізованих промислових відходів на одиницю готової продукції;

- питомі втрати теплової енергії в оточуючий простір на одиницю готової продукції.

До другої групипоказників належать:

- питоме енергозбереження (електроенергії, тепла, пари, стисненого повітря) на одиницю готової продукції;

- питома матеріалоємність одиниці готової продукції;

- питоме водоспоживання (у тому числі свіжої води) на одиницю готової продукції;

- питоме водоспоживання (у тому числі свіжої води) на одиницю готової продукції;

- коефіцієнт щільності забудови відведеної земельної ділянки;

- урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тваринництва з одиниці площі угідь (можливо користуватися зворотним показником – питомою площею угідь для виробництва одиниці сільськогосподарської продукції).