3.Допоміжні споруди, інженерна інфраструктура, благоустрій.

3.1.Закриті автостоянки до 10 боксів за умови погодження в установленому законодавством порядку з відповідним місцевим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування для індивідуальних легкових автомобілів, що розташовуються в межах ділянок, де немає потреби в знесенні (перенесенні) інших споруд чи комунікацій – без підключення до інженерних мереж.

3.2.Автостоянки відкритого типу для легкових автомобілів за умови погодження у встановленому законодавством порядку з відповідним місцевим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування без знесення (перенесення) споруд чи комунікацій.

3.3.Малі архітектурні форми; пристрої вуличної реклами з легких конструкцій.

3.4.Огорожа територій та ділянок.

3.5.Капітальний ремонт підземних, надземних та повітряних інженерних мереж та споруд до цих мереж – без зміни положення в плані, глибини залягання (висотних позначок) збільшення діаметрів труб або перетину кабелів. Захист мереж від електрокорозії.

3.6.Улаштування та капітальний ремонт елементів благоустрою (покриття, озеленіння) – без знесення (перенесення) інших споруд чи комунікацій.

4.Дорожній комплекс.

4.1.Капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування і споруд на них, який виконується в межах існуючої смуги відводу з метою поліпшення транспортно-експлуатаційних характеристик дороги і штучних споруд, приведення їх геометричних параметрів та технічних характеристик до нормативних вимог з урахуванням категорії і значення.

4.2.Облаштування автомобільних доріг елементами благоустрою (з’їзди, перехідно-швидкісні смуги, автобусні зупинки, автопавільйони, білетні каси, пости ДАІ, майданчики зупинки автотранспорту, пішохідні переходи, крім тих, що влаштовуються в різних рівнях і проїзною частиною дороги), влаштування систем сигналізації та регулювання дорожнього руху, освітлення аварійно-небезпечних ділянок і штучних споруд.

4.3.Реконструкція в існуючих розмірах одноповерхових будівель, розташованих біля автомобільних доріг та які належать до об’єктів дорожнього комплексу, що не використовується за прямим призначенням, (під заклади торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування), за умови погодження в установленому законодавством порядку з відповідним місцевим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування.

Перелік затверджений Наказом Держкомбуду України від 12.11.2003 №187.

Висновки

Слід зазначити, що не всі об’єкти, позначені у статті 14 Закону України «Про екологічну експертизу», підлягають комплексній державній експертизі.

За час, що минув з початку дії вимог щодо комплексної державної експертизи, Міністерством розроблено ряд документів, які дозволили врегулювати суперечливі питання з її проведення.

Важливим стало прийняття рішення відносно тлумачення пункту 22 Постанови КМУ від 27.07.95 р. № 554 «Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», яке врегулювало багато суперечок між замовниками та виконавцями екологічної експертизи.

Загальні вимоги щодо проведення державної екологічної експертизи поза рамками комплексної державної експертизи залишилися без змін.