2. Констатуюча частина

2.1 Стисла характеристика місця розташування об’єкту та існуючий стан

Шахта ім. В.Володарського розташована на території Свердловського району Луганської області, на землях Володарської сільради. Найближчими населеними пунктами є м. Свердловськ, смт. Володарськ, села Федорівка, Устинівка, Мало-Медвеже. Найближчі промислові об’єкти: шахти “Центросоюз” ДП “Свердловантрацит”, ім. Космонавтів ДП “Ровенькиантрацит”, завод “Інтерсплав”, Медвежанський щебеневий кар’єр.

Шахта була введена в експлуатацію в 1912 р. та відпрацьовувала пласт антрациту h₈ – «Мейдановський» через похилі стовбури колишньої шахти № 10, під час війни була зруйнована та відновлена у 1950 р. У 70-х рр. були введені в експлуатацію об’єкти нової промплощадки вертикального допоміжного стовбура, пройденого до гор. 840 м, з проектною потужністю 675 тис. т/рік. Проектом вскриття та підготовки уклонного поля пласта h₈ нижче гор. 1250 м, затвердженим у 1992 році, у зв’язку з поглибленням гірничих робіт та ускладенням гірничо-геологічних умов потужність шахти була знижена до 400 тис. т/рік.

Через низькі техніко-економічні показники у 1998 р. за проектом ліквідації шахта припинила видобуток антрациту та була передана ДП ЛОД “Укрвуглереструктуризація” зі збереженням об’єктів поверхневого комплексу вертикальних стовбурів для забезпечення роботи шахти у водовідливному режимі.

У 2005 р. ДВАТ “Луганськдіпрошахт” було виконано ТЕО доцільності вскриття та підготовки гор. 1250 м, яким намічалось відкачка води із затопленої частини уклінного поля гор. 1250 м та відпрацювання запасів пласту h₈ до нижньої технічної межі шахти. Але рішення цього ТЕО не були реалізовані.

На момент розробки дійсного ТЕО гірничі виробки шахти затоплені до горизонту 59-60 штреків. Підприємство працює в режимі “водокачки”. Даним ТЕО передбачено вскриття та підготовка запасів пласту h₁₁^в з промплощадки похилих стовбурів до ізогіпси мінус 100 м.

Дійсним ТЕО розглядаються наступні промплощадки шахти ім. В.Володарського:

- існуючі площадки:

• центральна промплощадка шахти (7,4 га);

• площадка БІС (на відстані 1,0 км на захід від центральної промплощадки);

• площадка плаского породного відвалу (16,0 га).

- проектовані площадки:

• промплощадка похилих стовбурів;

• мілководний ставок біологічного знесолювання шахтних вод;

• ставок-відстійник шахтних вод;

• стоянки машин та механізмів;

• позаплощадкові комунікації водопроводу, каналізації, електропостачання, зв’язку.

При відпрацюванні запасів схема підготовки шахтного поля була прийнята поверхова, система розробки – суцільна з відпрацюванням стовбурів по простяганню.

2.2 Стисла характеристика проектних рішень

При розробці ТЕО були прийняті наступні проектні рішення:

• вскриття запасів пласту h₁₁^в на першому етапі будівництва передбачено похилими стовбурами з промплощадки колишнього заводу госптоварів «Маяк»;

• проектна потужність шахти 540 тис. т/рік забезпечується роботою двох очисних вибоїв з урахуванням видобутку антрациту з підготовчих вибоїв;

• поетапне відпрацювання запасів:

• введення шахти в експлуатацію – відпрацювання запасів 1-ої західної лави пласту h₁₁^в ;

• освоєння проектної потужності – введення в експлуатацію 3-ьої західної та 2-ої східної лав пласту h₁₁^в ;

• схема підготовки пласту – поверхова, довжина лав – 180 м, управління крівлею – повне обрушення;

• проведення виробок – буровибуховим способом, спосіб провітрювання – нагнітальний вентилятором АВМ-18 (ВО-18А);

• транспорт антрациту у шахті від очисного вибою до поверхні – конвеєрний;

• на введення в експлуатацію 1-ої західної лави на гор. 110 м передбачена тимчасова водовідливна установка з двох насосів типу ЦНС 180-170;

• на освоєння проектної потужності на гор. 110 м передбачена головна водовідливна установка з трьох насосів типу ЦНС 180-170;

• тривалість будівництва по введенню шахти в експлуатацію – 3,2 роки.

• на площадці похилих стовбурів передбачено будівництво наступних будівель та споруд:

• будівля підйомної машини допоміжного похилого стовбура;

• вентиляторна установка типу АВМ-18 біля допоміжного стовбура;

• вентиляторна калориферна установка та калориферний канал;

• надшахтні будівлі допоміжного та конвеєрного похилих стовбурів;

• копер допоміжного похилого стовбура;

• блок допоміжних служб, тельферна естакада, перевантажувальна станція з бункером, естакада вуглеподачі;

• приймальних пристрій відкритого складу вугілля, відкритий склад вугілля котельні;

• котельня з вуглеподачею та золовидаленням;

• насосна станція протипожежно-виробничого та госппитного водопостачання;

• будівля приводу напочвеної дороги ДКНУ-1, комплекс бурового опрокидувача;

• будівля вуглепідготовки, конвеєрні галереї №№ 1, 2, 3, 4, станція завантаження породи, будівля сортування, відкритий склад сортового вугілля;

• ПС 6/0,4кВ, блок нарядної (вагончики 2 шт.), автостоянка, автовагова.

Вскриття розглядуваних запасів пласту h₁₁^в до ізогіпси мінус 100 м передбачено двома похилими стовбурами: конвеєрним (для видачі гірничої маси, висхідного струменю повітря, спуску-підйому людей) та допоміжним (для подачі в шахту свіжого повітря, спуску-підйому матеріалів та обладнання). Стовбури до гор. 50 м проходять по пустих породах під кутом 18° ÷ 15°, далі до ізогіпси мінус 100 м – під кутом 15° ÷ 14°.

Видобуте вугілля видається на поверхню по конвеєрному похилому стовбуру стрічковим конвеєром. У надшахтній будівлі вугілля перевантажувальним пристроєм подається на конвеєр подачі вугілля у будівлю вуглепідготовки, де за допомогою грохоту відбувається розсів вугілля на класи +50 та 0-50 мм. Клас +50 надходить на два тихохідних породовибірних конвеєри, на яких відбувається ручне вибирання породи та сторонніх предметів. Клас 0-50 з грохоту за допомогою перевантажувального пристрою поступає на стрічковий конвеєр, куди також надходить клас +50 після видалення породи, і транспортується на відкритий склад рядового вугілля.

Навантажувально-складський комплекс шахти включає: відкритий наземний склад рядового вугілля місткістю 1500 тон з підземним тунелем для видачі вугілля зі складу через завантажувальні воронки; закрита конвеєрна галерея зі стрічковим конвеєром, що з’єднує склад рядового вугілля з будівлею сортування; будівля сортування; відритий склад товарної продукції – відсортованого рядового вугілля.

Порода стрічковим конвеєром подається у породний бункер місткістю 100 т, з якого автотранспортом вивозиться на плаский породний відвал шахти, розміщений південно-східніше проектованої промплощадки похилих стовбурів на відстані 3,0 км. Загальний вихід породи по шахті на добу складе 320 т. Відстань транспортування – 4,5 км.

Очистка побутових стоків від центральної промплощадки шахти здійснюється на існуючих біоінженерних спорудах (БІС), що являють собою дві земляні карти по 390 м² кожна.

Існуючі ставки-освітлювачі шахтних вод загальною ємністю 210 тис. м³ розташовані каскадом в 11,0 км південно-західніше центральної промплощадки. Земляні греблі ставків № 1 та № 2 частково зруйновані, чаші ставків замулені на 85 %, необхідне відновлення гребель та очистка ємностей ставків.

Дійсним ТЕО передбачається будівництво ставка-відстійника шахтних вод ємністю 23,0 тис. м³ та каскадного мілководного ставка біологічного знесолення площею дзеркала 0,22 га. Ставки розмістяться у балці Мала Медвеж’я східніше промплощадки похилих стовбурів.

ТЕО передбачено теплопостачання об’єктів наступних площадок:

• промплощадка похилих стовбурів – будівництво котельні з 7-ма котлами Е-1,0-0,9р-3 (загальна теплова потужність 5,29 МВт, димова труба висотою 30 м, діаметром 0,8 м, газоочистка – група з 4-х циклонів ЦН-15-500);

• площадка для стоянки машин та механізмів – електроопалення вагончиків;

• площадка біля мілководного ставка біологічного знесолення – обігрів за допомогою побутової печі на вугіллі;

• центральна промплощадка – використання існуючої котельні з 2-ма котлами ДКВР-4-13 загальною потужністю 5,3 МВт (димова труба цегляна висотою 33 м та діаметром 1,5 м, газоочистка – дві групи «сухих» батарейних циклонів типу БЦ-2 х 2-500).