Основні процеси, що розвиваються в геологічному середовищі

Процеси	Впливи	Явища
Екзогенні	Гравітаційні	Обвали
		Осипи
		Зсуви
		Лавини
	Пов’язані з дією поверхневих вод	Переробка берегів (абразія)
		Затоплення
		Заболочення
		Селі
	Пов’язані з дією підземних вод	Підтоплення
		Карст
		Суфозія
		Осідання
		Пливуни
		Осушення
	Еолові	Розвіювання
		Перевіювання
		Пиління
Ендогенні	Сейсмічні
	Тектонічні

щодо водного середовища:

• матеріалів аналізу можливого очікуваного порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об’єктів і територій у зонах впливів запроектованої діяльності, впливів на поверхневі і підземні води пріоритетних та специфічних забруднюючих речовин, що надходитимуть у водне середовище при скидах стічних вод і фільтраційних витоках.

Відносно поверхневих вод:

• найбільш загальних стислих відомостей про водні об’єкти, фактичних даних щодо їх водозбірних басейнів і господарського використання, наявності стаціонарних пунктів спостережень за їх станом;

• оцінки передбачуваних впливів запроектованої діяльності на стан поверхневих вод і основних угруповань водних організмів.

Фактори впливу на поверхневі водиподіляються на гідрологічні, фізико-хімічні, радіаційні, біологічні, термічні тощо.

До гідрологічних факторів впливу відносяться такі, що призводять до змін режиму стоку поверхневих вод (надходження у водні об’єкти або вилучення з них мас води, зарегулювання водотоків, створення штучних водних об’єктів тощо). В проектних матеріалах має бути надана достатньо докладна характеристика водоспоживання та водовідведення промислових підприємств з вміщенням відомостей про:

• технологічні процеси, у яких застосовуються водні ресурси;

• вимоги до якості технічної води, обумовлені технологією виробництв підприємства;

• джерела водопостачання, що використовуватимуться для забезпечення потреб підприємства у воді (водний об’єкт, система зворотного водопостачання, міський водопровід тощо);

• загальну потребу підприємства у воді;

• принципові схеми утворення стічних вод та їх розподілу на потоки залежно від ступеню та характеру забруднень, подальшого очищення та використання;

• кількість стічних вод, що утворюватимуться за різними категоріями (виробничі, госппобутові тощо);

• баланс водоспоживання та водовідведення стосовно запроектованої діяльності.

До джерел прямого фізико-хімічного впливу належать:

• неочищені та недостатньо очищені виробничі та госппобутові стічні води;

• поверхневі стічні води із забудованих територій, проммайданчиків, місць зберігання продукції тощо;

• дренажні води;

• аварійні скиди та переливи стічних вод, розлиття палива, технологічних розчинів тощо;

• фільтраційні витоки шкідливих речовин із ємкостей тощо.

До радіаційних факторів відносяться такі, що викликають зміну (підвищення) вмісту у воді будь-яких радіонуклідів.

Біологічними факторами впливує такі, що призводять до змін якісного та кількісного складу, або фізіологічного стану гідробіонтів. Одним із джерел прямого впливу є, зокрема, недостатньо очищені госппобутові стічні води тощо.

Термічними факторами впливує такі, що викликають зміни у температурному режимі водних об’єктів. До їх джерел відносяться стічні води, температура яких суттєво відрізняється від температури води водних об’єктів (підігріті води).

Оптимально стан поверхневих вод має бути охарактеризований у таких створах:

• вище за течією від межі зони впливу запроектованої діяльності;

• у місці найсильнішого прояву наслідків впливу;

• у контрольному створі в межах зони впливу.

За п. 8 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами (затверджені постановою КМУ від 25.03.99 р. № 465), контрольний створ, у якому мають дотримуватися санітарно-гігієнічні та рибогосподарські нормативи якості води, повинен знаходитись не нижче 500 м від місця скидання зворотних вод на ділянках водних об’єктів, які використовуються для задоволення питних і господарсько-побутових потреб, на відстані 1 км вище від найближчого за течією пункту водокористування, а на водоймах – в радіусі одного кілометра від пункту водокористування.

Прогноз впливу запроектованої діяльності на стан поверхневих вод має складатися, в основному, з прогнозу змін гідрологічних параметрів водних об’єктів, кількісних змін балансу водних ресурсів, змін якості води, змін біотичних компонентів водних екосистем та біопродуктивності, прогнозу змін санітарно-токсикологічної, бактеріологічної та паразитологічної ситуацій;

Стосовно підземних вод:

• узагальнених характеристик підземних вод, включаючи загальні відомості про басейни підземних вод, потужності зон активного водообміну, розвитку горизонтів підземних вод, дані про їх господарське використання, перелік і опис пунктів гідрогеологічних спостережень, результати яких використані у матеріалах ОВНС.

До підземних вод, як правило, відносяться води зони аерації (ґрунтові, плівкові води, води капілярної кайми, верховодки) і води зони насичення (міжпластові, тріщинні, карстові тощо).

За своєю природою основні види впливів проектованої діяльності на підземні води підрозділяються на:

• гідрогеологічні– спричиняють зміну гідрогеологічних умов, розташування водоносних горизонтів, режиму їх живлення, транзиту та стоку);

• гідродинамічні– призводять до зміни режиму рівня (напору) підземних вод;

• гідрохімічні– призводять до зміни фізико-хімічних, радіаційних властивостей;

• гідробіологічні– призводять до зміни санітарно-гігієнічних властивостей.

При оцінці впливів, перш за все, розглядаються наслідки їх для стану вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні та інші характеристики і умови природної захищеності підземних вод;

• матеріалів обґрунтування заходів щодо запобігання або зменшення надходження у водне середовище забруднюючих речовин, порушення режиму, виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації угруповань водних організмів.

До складу заходів щодо попередження або обмеження впливів проектованої діяльності на поверхневі води відносяться:

• заходи щодо раціонального використання водних ресурсів та запобігання їх виснаженню (у промисловості – вибір найменш водоємких технологій, впровадження оборотних систем водопостачання, зменшення втрат на випаровування тощо);

• заходи щодо забезпечення прийнятної якості води (впровадження ефективних і маловідходних методів очистки та знезараження стічних вод, обов’язкове передбачення очистки поверхневого стоку з забруднених територій, забруднених скидних і дренажних вод, забезпечення умов для швидкого і повного змішування природних і зворотних вод у місцях скиду, уникнення скиду стічних вод у межах невеликих водосховищ; запобігання наднормативному тепловому впливу);

• заходи щодо запобігання зменшенню біорізноманітності у водних біоценозах, появі шкідливих чужорідних організмів, розповсюдженню паразитів і збудників хвороб, що становлять небезпеку для риб, домашніх тварин та людей;

• заходи щодо підвищення безпеки господарської діяльності, попередження або локалізації аварій, що можуть викликати порушення водного режиму та якості води;

• впровадження надійних систем комплексного моніторингу якості води;

• передбачення коштів на відшкодуванняпрогнозних збитків водному середовищу, яких не можна уникнути.

До складу заходів щодо попередження або обмеження впливів проектованої діяльності на підземні води відносяться:

• заходи, спрямовані на зменшення інфільтраційного живлення при забудові території – планувальні заходи, організація поверхневого стоку, обвалування котлованів, забезпечення мінімальної тривалості будівельного циклу запроектованих об’єктів тощо;

• заходи щодо зменшення та ліквідації витоків із водонесучих комунікацій та споруд при їх експлуатації;

• заходи з попередження аварійних ситуацій, що можуть викликати порушення гідродинамічного режиму та якості підземних вод;

• організація зливової каналізації, озеленення територіїтощо;

• організація ефективного дренування територій, які уже підтоплюються чи можуть бути підтоплені;

• раціональне використання підземних водних ресурсів та запобігання їх виснаженню, дотримання режиму санітарно-захисних зон і зон санітарної охорони;

• заходи щодо забезпечення якості води – ліквідація усіх витоків, що можуть вплинути на якість підземних вод, влаштування протифільтраційних екранів тощо;

• здійснення комплексного моніторингустану гідрохімічного режиму підземних вод;

стосовно ґрунтів:

• даних аналізу впливу запроектованої діяльності на ґрунти з урахуванням місцевих особливостей землекористування щодо наявності площ цінних сільськогосподарських угідь, хімічного, біологічного та радіоактивного забруднення, вібраційного впливу, виникнення небезпечних інженерно-геологічних процесів і явищ та інших чинників, негативно впливаючих на стан ґрунтів.

При розгляданні матеріалів ОВНС в частині ґрунтів до уваги, крім інших, беруться також правові, організаційні, економічні чинники тощо.

Правові. В матеріалах ОВНС повинна бути надана оцінка відповідності проектних рішень щодо здійснення діяльності чи будівництва вимогам та положенням законодавчих і нормативних актів України щодо охорони земель.

Організаційні. Аналізується вплив запроектованої діяльності на ґрунти з урахуванням місцевих особливостей землекористування, наявності площ цінних сільськогосподарських угідь, забруднення земель шкідливими речовинами, небезпечних ендогенних і екзогенних геологічних процесів і явищ.

Економічні. Беруться до уваги розміри розрахункових компенсаційних відшкодувань втрат сільськогосподарського виробництва:

• матеріалів щодо передбачуваних заходів із запобігання або зменшення негативних впливів на ґрунти, зниження їх родючості, з рекультивації земель, які тимчасово вилучаються з землекористування, а також з проведення робіт із поліпшення якості малопродуктивних земель (угідь);

щодо впливу на рослинний і тваринний світ, об’єкти природно-заповідного фонду:

• короткої характеристики домінуючих екосистем, флори і фауни тощо;

• аналізу впливу на рослинний і тваринний світ тих негативних факторів, які можуть бути викликані запроектованою діяльністю;

• опису передбачених заходів щодо запобігання виснаженню і деградації рослинних угруповань і фауни, забезпечення дотримання режиму заповідних територій;

• відомостей про передбачення озеленення та баланс знищуваних і компенсуючих насаджень з урахуванням чинних містобудівних норм.

При розгляді матеріалів підрозділу «Оцінка впливів запроектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище» звертається увага на наявність:

• даних стосовно оцінки впливів запроектованої діяльності на промислові, житлово-цивільні об’єкти, пам’ятки архітектури, історії і культури, наземні і підземні споруди та інші елементи техногенного середовища, що знаходяться в зоні впливів запроектованої діяльності;

• характеристики об’єктів навколишнього техногенного середовища, що можуть негативно впливати на запроектовану діяльність, види цих впливів, способів і засобів їх попередження.

При розгляді матеріалів підрозділу «Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки» перевіряється наявність та достатність:

• узагальнених матеріалів стосовно передбачених заходів щодо забезпечення прийнятного (без перевищень ГДК) стану навколишнього середовища, а також даних щодо поводження з усіма відходами, що утворяться при здійсненні запроектованої діяльності;

• переліку і стислої характеристики проектних рішень, комплекс яких має включати:

ресурсозберігаючі заходи;

захисні заходи– спрямовані на ліквідацію або зменшення негативного впливу запроектованої діяльності на об’єкти довкілля, які повинні містити:

• заходи зі збереження рослинного та тваринного світу (рибозахисні споруди, штучні переходи для тварин через лінійні об’єкти тощо);

• заходи зі зменшення скидів та викидів в об’єкти довкілля (очисні споруди всіх видів, складування та переробка відходів тощо);

• забезпечення охорони та збереження заповідних територій, мисливських угідь;

• створення захисних споруд (екранів, дамб тощо), озеленення, залуження і т. д.;

відновлювально-компенсаційні заходи– призначені для компенсацій неусувних втрат від запроектованої діяльності шляхом проведення заходів з рівноцінного покращення стану природного і (або) соціального середовища:

• нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовища;

• зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин та промислових відходів у навколишнє середовище в зоні впливу запроектованого об’єкту;

• відтворення цінних ландшафтів тощо;

• зняття і збереження родючого шару ґрунтів з площ забудови;

• рекультивація порушених і відпрацьованих земель, землювання малопродуктивних угідь родючим шаром ґрунту;

• посадка нових і покращення стану існуючих деревно-чагарникових насаджень;

• залісення прибережних ділянок біля річок і водойм, крутосхилів та неугідь;

• здійснення комплексів протиерозійних заходів;

• розчищення і поглиблення замуленого дна річок, закріплення їх берегів;

• упорядкування існуючих і створення нових зон відпочинку для населення;

• риборозведення, штучні нерестовища тощо;

охоронні заходи– моніторинг об’єктів довкілля за основними показниками і система оповіщення населення на випадок аварійних ситуацій;

• матеріалів комплексної оцінки впливів запроектованої діяльності на навколишнє середовище за умови реалізації вищенаведених заходів щодо забезпечення прийнятного (без перевищень ГДК) стану навколишнього середовища, з урахуванням попередніх оцінок, наведених в інших підрозділах;

• даних щодо визначення орієнтовного екологічного ризику запроектованої діяльності та впливу на умови життєдіяльності людини;

• результатів аналізу очікуваного імовірного ризику запроектованої діяльності для природного, соціального і техногенного середовищ, який має включати:

  • аналіз ризику можливих різких змін стану природних комплексів та, як наслідок, умов життєдіяльності людини;

  • аналіз основних причин та умов можливого виникнення значних аварій;

  • орієнтовну оцінку кількості небезпечних речовин, які можливо знаходитимуться в зоні аварій;

  • визначення вірогідних зон дії факторів, загрозливих для умов існування тваринного та рослинного світу, орієнтовну оцінку можливих збитків;

  • опис основних передбачених проектом технічних рішень із запобігання виникненню і розвиткові аварій та локалізації викидів небезпечних речовин;

• обґрунтування оптимальності прийнятого комплексу проектних рішень, виходячи з вимог екологічного законодавства і забезпечення експлуатаційної надійності об’єктів навколишнього техногенного середовища;

• переліку і характеристики залишкових (неусувних) впливів і обґрунтування їх допустимості при будівництві і експлуатації об’єкта запроектованої діяльності.

До матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище відходів виробництва запроектованої діяльності відносяться:

• проектні дані стосовно обсягів усіх видів газоподібних, рідких, твердих відходів виробництва і твердих побутових відходів;

• відомості про запроектовані технологічні рішення щодо зменшення обсягів відходів, які утворюватимуться;

• відомості про можливі заходи щодо утилізації відходів безпосередньо на підприємстві;

• дані щодо поводження з тими відходами, які вивозитимуться за межі підприємства.

При розгляді проектних матеріалів в першу чергу звертається увага на інформацію щодо місць зберігання та видалення відходів, погоджених у встановленому порядку, і відповідність їх екологічним і санітарним вимогам згідно статті 22 Закону України «Про відходи».

У випадках, пов’язаних з поводженням з небезпечними відходами, перевіряється наявність погодження із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади плану дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з поводженням з небезпечними відходами.

Усі суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами згідно статті 17 Закону України «Про відходи» повинні:

• визначати кількість, склад і властивості відходів, що будуть утворюватися під час будівництва та експлуатації об’єкта, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;

• забезпечувати повне збирання, належне зберігання та не допускати знищення і псування відходів, для утилізації яких існують відповідні технології;

• самостійно максимально утилізувати відходи чи забезпечувати передачу їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробкою та утилізацією відходів;

• здійснювати моніторинг впливу на довкілля місць утворення, зберігання і видалення власних відходів.

Підрозділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві» виконується у складі матеріалів Проекту організації будівництва (ПОБ). Попередження і мінімізація таких впливів мають включати заходи щодо:

• захисту повітряного середовища та боротьби з шумом й іншими негативними фізичними впливами;

• охорони поверхневих і підземних вод;

• охорони ґрунтів;

• охорони рослинного і тваринного світу, заповідних об’єктів;

• охорони пам’яток історії і культури;

• охорони оточуючих об’єктів техногенного середовища.

Перевіряється наявність матеріалів комплексного аналізу стану будівельного майданчика (траси) і визначення конкретних екологічних вимог до:

• розміщення під’їзних доріг та стоянок автотранспорту, підйомно-транспортних механізмів, будівельного обладнання тощо;

• інженерного облаштування побутових приміщень та складських об’єктів;

• вивозу або утилізації будівельних відходів та рекультивації земель після завершення будівельної діяльності тощо.

В матеріалах ПОБ повинні відображатись оцінка впливу процесу будівництва об’єкта на природні об’єкти і оточуючі будівлі та споруди, намічатись заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності населення, яке проживає в зоні будівництва.