Розділ 24. Організована злочинність та її запобігання

Питання та завдання для самоконтролю

1.Дайте визначення поняттю організованої злочинності.

2.Наведіть показники кримінологічної характеристики організованої злочинності в Україні.

3.Які фактори детермінують організовану злочинність у нашій країні?

4.Охарактеризуйте мету діяльності з запобігання організованої злочинності.

5.Якими є актуальні кроки міжнародної спільноти в боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю? Перелічте конкретні рекомендації з цього приводу.

245

Розділ25

ПРОФЕСІЙНА

ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ

§1. Поняття і визначення професійної злочинності

Узлочинномусвітібагатьохкраїнздавнавиявлялисебепомітноособи, які багаторазово вчиняли крадіжки, шахрайство та інші корисливі злочини, досягаючи певної майстерності. При цьому вони проявляли впертістьінебажаннявідмовлятисявідтакоїповедінки, бовонабуладля них джерелом засобів існування. Спираючись на свій багаторічний кримінальний досвід, вони розраховували на безкарність. Таких людей почалиназиватистійкими, професійнимизлочинцями. Звичайно, цейтермін

єумовним. Його застосування можна пояснити тим, що стійка злочинна поведінка зовнісхожанабудь-якуіншупрофесійнудіяльність.

Професійній злочинності притаманні такі ознаки.

1. Вона має постійний і стійкий характер. Професійні злочинці упродовж тривалого часу багаторазово вчиняють злочини. Це формує в них певну звичку, яка переростає потім у норму поведінки. Кримінальний професіоналізм являє собою різновид свідомо продуманого і в усіх деталях заздалегідь підготовленого соціального паразитизму.

2. Професійним злочинцям притаманна відповідна спеціалізація. Ця ознака виявляється в тому, що у кожного із них є чітка настанова

246

Розділ 25. Професійна злочинність та її запобігання

напевнийвидзлочиннихзанять, навчиненнятотожнихабооднорідних злочинів. Цейконтингентрізноманітний. Однізаймаютьсяквартирнимикрадіжками, другі— викраденнямавтомобілів, треті— контрабандою і реалізацією наркотиків, четверті — шахрайством і т. д.

3.Заняття професійною злочинною діяльністю передбачає наявністьуїїсуб’єктіввідповідноїкримінальної«кваліфікації», тобтонеобхідних знань, навичок і умінь, що забезпечують підготовку, вчинення

іприховування злочинів. За їх допомогою забезпечується впевнене досягнення мети при найменшому ризику бути викритим. Кримінальна кваліфікація відпрацьовується на власному досвіді, а також у процесі постійного спілкування з професіоналами, які мають великий злочиннийстаж. Зрештоюназванінавикиізнаннядоводятьсядоавтоматизму.

Кримінальніпрофесіоналимаютьнасвоємуозброєннівідповідний злочинний інструментарій: універсальний набір ключів, спеціально розроблені відмички, сконструйовані в особливий спосіб електродрелі, краплені ігрові карти, верстати для виготовлення різноманітних фальсифікованих документів, бланків, печаток тощо.

4.Як свідчить практика, противоправний прибуток професійних злочинців у наші дні є значним. Найбільш «процвітаючі» кримінальні авторитетизарік-дваодержуютьзначніприбутки. Вонисвоїмзлочиннимпромисломнелишезабезпечуютьсвоєповсякденне«привабливе» існування, але й накопичують первісний капітал.

5.Для злочинців-професіоналів характерним є прагнення підтримувати зв’язки з антисоціальним середовищем, близьким до їхньої орієнтації. Найбільш тривкі контакти вони встановлюють здебільше зізлочинцямиоднієїітієїжспеціалізації. Систематичневеденняантисоціального способу життя викликає у них природну психологічну потребу в повсякденному спілкуванні зі своїми кримінальними однодумцями.

6.У середовищі професіональних злочинців існує специфічна субкультура: притаманні тільки їм традиції, звичаї, різні неформальні нормиповедінки, щоневідповідаютьзагальноприйнятимусуспільстві нормам. Кримінальна субкультуравідіграє суттєвурольувстановленні і підтриманні професійності.

Серед них поширений свій жаргон. Вони мають прізвиська, що призначені для приховування імен і прізвищ з метою забезпечення конспірації. Вони залишаються за злочинцями навіть і тоді, коли особи змінили своє прізвище і перейшли на нелегальне становище.

247

Особлива частина

Злочиннікланимаютьспільнігрошовіфонди(«общаки»). Частина цихгрошейнаправляєтьсянанаданнядопомогизаарештованимчленам таких угруповань, їхнім сім’ям, витрачається на підкуп потрібних посадових осіб.

Професійна злочинність — це не тільки злочинна поведінка, вона являє собою злочинну діяльність.

Враховуючи наведені ознаки професійної злочинності, її поняття можна сформулювати так: професійна злочинність — це відносно самостійнийвидстійкоїсистематичноїзлочинноїдіяльності, суб’єктиякої, володіючи відповідними спеціальними навичками, знаннями і вміннями, займаються кримінальним промислом по здобуванню основного або додаткового доходу, підтримуючи при цьому зв’язок з антисоціальним середовищем, близькимдоїхвласноїорієнтації, установокісубкультури.

§2. Кримінологічна характеристика професійної злочинності

Офіційна кримінально-правова статистика, на превеликий жаль, не містить повних, безпосередніх відомостей про злочини кримінальних професіоналів та їх особистість. Тому оцінки кількісно-якісних показників професійної злочинності значною міроюмаютьвідносний характер. Їх кримінологічний опис стає можливим завдяки інтерпретації статистичних даних про корисливі і корисливо-насильницькі злочини в цілому і особливо тих, що, як правило, вчиняють професійні злочинці (перелік їх було наведено вище).

Наприклад, у спеціально відібраній групі злочинців було встановлено, що понад 60 % з них не були засуджені, хоча систематично вчиняли злочини протягом двох і більше років. Серед шахраїв виявилося таких десь майже половина, серед кишенькових злодіїв — 15 %.

Непрямо про рівень професійної злочинності можна судити шляхом детального аналізу опублікованих систематичних даних про загальний і особливо спеціальний рецидив, який є очевидною ознакою кримінального професіоналізму. Загальний рецидив корисливих злочинів, слідзазначити, останнімирокамиєдоситьвисокиміколивається у межах від 15 до 20 %.

Заданимивибірковихдосліджень, більшістьсучаснихпрофесійних злочинців — це люди молодого і середнього віку. Найбільшу частку серед них складають особи віком 19 — 35 років (77 %).

248