- •ВСТУП
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •§ 1. Поняття і визначення кримінології
- •§ 2. Предмет кримінологічної науки
- •§ 3. Система кримінологічної науки
- •§ 4. Історія розвитку кримінології
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •§ 2. Методи, методика, процедури наукового дослідження
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття злочинності та її визначення
- •§ 2. Кількісно-якісне вимірювання злочинності
- •§ 3. Латентність злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття криміногенної детермінації
- •§ 2. Фактори злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття особи злочинця
- •§ 2. Структура особи злочинця
- •§ 3. Типологія злочинців
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Причини окремого злочину
- •§ 2. Умови, що сприяють вчиненню злочинів
- •§ 4. Особливості особи і поведінки потерпілих та їх роль у «механізмі» вчинення конкретного злочину
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття і система запобігання злочинності, класифікація запобіжних заходів
- •§ 2. Об’єкт запобігання злочинності
- •§ 3. Суб’єкти запобігання злочинності та основні напрями їх діяльності
- •§ 4. Організація і управління процесом запобігання злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття, завдання, види і методи кримінологічного прогнозування
- •§ 2. Поняття, завдання, види та етапи кримінологічного планування
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
- •§ 1. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи
- •§ 2. Причини та умови насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи
- •§ 3. Запобігання насильницькій злочинності проти життя та здоров’я особи
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •§ 2. Причини і умови злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •§ 3. Запобігання злочинам проти волі, честі та гідності особи
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •§ 3. Запобігання злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти власності
- •§ 2. Причини та умови злочинів проти власності
- •§ 3. Запобігання злочинам проти власності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 2. Причини та умови злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Запобігання злочинам у сфері економіки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика екологічної злочинності
- •§ 2. Причини та умови екологічної злочинності
- •§ 3. Запобігання екологічній злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та кримінологічна характеристика хуліганства
- •§ 2. Причини та умови хуліганства
- •§ 3. Запобігання хуліганству
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів, вчинених з необережності
- •§ 2. Причини та умови злочинів, вчинених з необережності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти громадської безпеки в Україні
- •§ 2. Причини та умови бандитизму
- •§ 3. Запобігання бандитизму
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних із наркоманією
- •§ 2. Причини та умови злочинів, пов’язаних із наркоманією
- •§ 3. Запобігання злочинам, пов’язаним із наркоманією
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Причини та умови злочинів проти правосуддя
- •§ 3. Запобігання злочинам проти правосуддя
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття і кримінологічна характеристика злочинності у місцях позбавлення волі
- •§ 4. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика жіночої злочинності
- •§ 2. Причини та умови жіночої злочинності
- •§ 3. Запобігання жіночій злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •§ 2. Причини та умови рецидивної злочинності
- •§ 3. Запобігання рецидивній злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття організованої злочинності
- •§ 2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •§ 3. Причини та умови організованої злочинності
- •§ 4. Запобігання організованій злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття і визначення професійної злочинності
- •§ 2. Кримінологічна характеристика професійної злочинності
- •§ 3. Причини та умови професійної злочинності
- •§ 4. Запобігання професійній злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні
- •§ 2. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •§ 3. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття військових злочинів та їх кримінологічна характеристика
- •§ 2. Причини та умови військових злочинів
- •§ 3. Запобігання військовим злочинам
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Література до Загальної частини
- •Література до Особливої частини
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
Особлива частина
до роботи у певній сфері діяльності, потрібно мати спеціальну або вищуосвіту, відповіднукваліфікацію, аінколищейстажроботиувідповідній галузі. Вікова характеристика осіб, що вчиняють злочини усферідорожньогоруху, взв’язкузтим, щокеруваннямототранспортними засобами дозволяється з 16-річного віку, а автомобільним транспортом — з 18-річного віку, більш низька — 18–24 роки. Далі з віком спостерігається різке зменшення вчинення водіями транспорту необережних злочинів, що пов’язано з придбанням достатньої кваліфікації для керування транспортом і більш відповідальним ставленням до виконання своїх обов’язків.
§2. Причини та умови злочинів, вчинених з необережності
Загальні методологічні положення про детермінацію злочинності як негативного соціального явища повною мірою поширюються і на детермінацію злочинів, учиненихзнеобережності. Протедетерміна-
ція цих злочинів має і певну специфіку — як уже зазначалося, значну рольприїхвчиненнівідіграєситуація. Увзаємодії негативнихякостей особи, небезпечноїситуації, знарядьізасобів, якимикористуєтьсяабо керує особа, і полягає причина необережних злочинів. Але слід зауважити, що на необережну злочинну поведінку особи впливає не сама ситуація, а її суб’єктивне усвідомлення і оцінка, які не є тотожними об’єктивному змісту і значенню ситуації. Жодна ситуація не може спричинити діяння без взаємодії з тими чи іншими якостями особи.
Попри всю важливість ситуації як об’єктивного чинника, злочинна поведінка розпочинається з дії або бездіяльності особи. Дані світової статистики свідчать, що, наприклад, з трьох пригод на транспорті дві обумовлюються людським фактором і протягом тривалого часу ця пропорція зберігається. Сприяти цьому можуть і психофізіологічні особливості особи(зниження рівняуваги, дефекти сприйняття, швидкість реакції і т. ін.).
Дообставин, якістворюютьможливістьвиникненнянебезпечної ситуації, і яка, у свою чергу, може призвести до вчинення необережного злочину, слід також віднести:
– зниження рівня контролю з боку посадових або спеціально уповноважених осіб за технікою безпеки, за дотриманням норм і правил з охорони праці;
152
Розділ 16. Злочини, вчинені з необережності, та їх запобігання
–низький рівень професійної підготовки фахівців і спеціалістів
вокремих галузях людської діяльності, де використовуються механізми підвищеної небезпеки, відсутність періодичного підвищення кваліфікації спеціалістів, детального ознайомлення з новою технікою й устаткуванням;
–порушенняпрацівникамивстановленихумовексплуатації устаткування;
–відсутність на виробництві, у цехах, на робочих місцях необхідної нормативної і регулюючої інформації: правил поводження з певними матеріалами чи речовинами, інструкцій з експлуатації машин і механізмів тощо, або ж наявність недоліків у цій документації;
–недостатня потужність технічних систем забезпечення безпеки, природоохороннихсистем, вимірювальноїабоконтрольноїапаратури, їх застарілість, несправність, або ж, іноді, її відсутність;
–погіршення забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
–недотримання режиму праці і відпочинку на виробництві, зниження рівня медичного огляду працівників;
–конструктивні недоліки машин і механізмів;
–зношування основних фондів на виробництві, зокрема машин і механізмів;
–недбалий ремонт техніки, транспорту та іншого устаткування, використаннянестандартнихабосаморобнихдеталей, несертифікованих матеріалів або речовин;
–застарілітехнологіївиробництватаобладнання, порушенняправил технологічного процесу;
–високий рівень концентрації промислових об’єктів у окремих регіонах країни, несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв;
–хибніуявленняпровиробничийколективізм, виконаннязавдання за будь-яку ціну, низький рівень культури виробництва та ін.
Серед умов, які сприяють, зокрема, вчиненню необережних злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, можна визначити також:
–невикористання водієм і пасажирами пристосувань індивідуальної безпеки;
–порушення нормативів робочого часу, що веде до додаткового психологічного навантаження водія;
–віктимну поведінку пішоходів;
153
Особлива частина
–довготривалість експлуатації транспортних засобів;
–технічні недоліки конструкції автотранспортних засобів, які ускладнюють управління ними;
–неналежний контроль за станом автотранспортних засобів, як
збоку власників, так і з боку державної служби безпеки руху;
–недоліки в діяльності державної служби безпеки руху, а саме недобросовісне виконання службових обов’язків, укриття злочинів від обліку, корупційні зловживання серед працівників;
–недостатнє фінансування дорожнього господарства, що призводитьдонезадовільногостануавтомобільнихшляхів, доріг, порушення безпечних нормативів при їх прокладенні або ремонті та ін.
§3. Запобігання злочинам, вчиненим
знеобережності
Запобіганнязлочинам, учиненимзнеобережності, якііншимвидам злочинів, повинно здійснюватися на двох взаємопов’язаних рівнях: загальносоціальному і спеціально-кримінологічному. При цьому пріоритет, безумовно, має належати заходам загальносоціального запобігання, спрямованим на удосконалення управління суспільством, розвиток науково-технічного прогресу, покращення умов і охорони праці, поліпшення техніки безпеки, впровадження сучасних засобів механізації, автоматизації, комп’ютеризації виробництва і до певної міри сфери побуту, укріплення соціальної, виробничої ітехнологічної дисципліни, виховання у населення почуттів громадянської відповідальності й обов’язків, екологічної правосвідомості тощо. Це різні за змістом заходи соціального, економічного, організаційно-управлін- ського, технічного та іншого характеру, що передбачені, як правило, у загальнодержавних соціальних програмах та інших не менш важливих документах вищих органів влади і управління і реалізація яких розрахована на тривалий строк.
ВУкраїні сьогодні реалізуються, наприклад:
–Концепція розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2010 року, схвалена Постановою Верховної Ради України від 2 лю-
того 1994 р. № 3907-ХІІ;
–Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природнихресурсів тазабезпечення екологіч-
154
Розділ 16. Злочини, вчинені з необережності, та їх запобігання
ної безпеки, затверджені Постановою Верховної Ради України від
5березня 1998 р. № 188/98-ВР;
–Основні напрями розвитку трудового потенціалу на період до 2010 року, схвалені Указом Президента України від 3 серпня 1999 р.
№ 958/99;
–Програма підвищення безпеки праці на вугільних шахтах, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2002 р.
№ 939;
–Державнапрограмазабезпеченнябезпекирухунаавтомобільних дорогах, вулицяхміст, іншихнаселенихпунктівізалізничнихпереїздах на 2003–2007 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 56-р;
–Концепція Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006–2011 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 травня
2006 р. № 269-р;
–Концепція розвитку вугільної промисловості, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 липня 2005 р. № 236-р;
–Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної базиУкраїнинаперіоддо2010 року, затверджена Законом Українивід
22лютого 2006 р. № 3458IV;
–ЗагальнодержавнапрограмаподоланнянаслідківЧорнобильської катастрофи на 2006–2010 роки, затверджена Законом України від
14березня 2006 р. № 3522-IV;
–Галузева програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2007–2011 роки, затверджена наказом Міністерстватранспортутазв’язкуУкраїнивід28 грудня2006 р. №1217 та ін.
Успішне виконання заходів, передбачених цими документами, та іншихзаходівзагальносоціальногозапобіганняєзапорукоюзниження рівня необережної злочинності в Україні. Тим більше, що спеціально-
кримінологічнізаходипризапобіганнінеобережнійзлочинностімають певноюміроюобмеженийхарактерпорівняноіззапобіганнямумисним злочинам. При вчиненні необережних злочинів відсутні підготовка до злочину або замах на злочин, співучасть, і тому неможливо застосувати деякі форми і методи, що характерні для запобігання умисним злочинам(наприклад, виявленняособи, щоготуєтьсядозлочину, тазапобігання злочину, припинення розпочатих злочинів, встановлення співучасників, злочинної організованої групи тощо). Тому в системі
155
Особлива частина
заходів запобігання необережній злочинності питома вагазальносоціальних заходів є значно вищою.
Серед заходів же спеціально-кримінологічного запобігання злочинам, учиненимзнеобережності, домінуючестановищеповинназаймати профілактика, серед головних напрямів якої слід визначити такі.
Вплив на знаряддя і засоби виробництва, джерела підвищеної не-
безпеки. Цей напрямок передбачає розробку нових, максимально безпечних для людини і оточуючого середовища машин і механізмів; впровадженнянових, особливо, екологічночистихтехнологій; технічне удосконалення і підвищення надійності устаткування, що вже використовується на виробництві; поліпшення контролю за технічним станом знарядь і засобів, їх своєчасна діагностика; нейтралізація небезпечних факторів, властивих технічним системам, і зменшення можливої шкоди від їх експлуатації; наявність відповідної технічної документації наустаткування, чіткарегламентація вимогйогоексплуатації і правил техніки безпеки при поводженні з ним; недопущення сторонніх або непроінструктованих належним чином осіб до експлуатації машин і механізмів, максимально можливе обмеження доступу дозониїхдіїіншихпрацівників; вилучення ізпобутовогообігунебезпечних предметів (зброї, отруйних, вибухових речовин) та ін.
Вплив на криміногенну ситуацію. Цей напрямок передбачає забез-
печенняналежноготехнічногостануоб’єктів, щостановлятьабоможуть становитипідвищенунебезпеку(дороги, шахти, цехи, технологічнілінії тощо); поступовескорочення, нейтралізаціюіліквідаціюджерелпідвищеної небезпеки залежно від об’єктивної можливості й економічної доцільності; виведеннязексплуатаціїбудівельіспоруд, щоперебувають ваварійномустані, зменшеннякількостіробочихмісцьзнебезпечними, шкідливимитанесприятливимиумовамипраці; встановленнянадійногопопередньогоконтролюзанебезпечноюситуацією, виявленнярізних відхилень устаткування від норми на ранніх стадіях; впровадження на виробництві, транспорті спеціальних пристроїв, що сигналізують про наявність небезпечної ситуації, або блокують неправильні дії особи; чітку регламентацію дій у типових небезпечних ситуаціях і відпрацювання стандартів поведінки в них та ін.
Впливнаособу. Цейнапрямок передбачає належний підбір працівниківдляроботи, щопов’язаназджереламипідвищеноїнебезпеки, не тільки за професійним критерієм, а й з урахуванням психологічних та психофізичних якостей; встановлення і удосконалення контролю за діяльністю осіб, пов’язаною з підвищеною небезпекою, постійний
156