Особлива частина

Хуліганство залежно від ступеня суспільної небезпечності його конкретних форм прояву поділяється на декілька видів:

–«просте» кримінальне хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК);

–груповехуліганство, тобтовчиненегрупоюосіб(ч. 2 ст. 296 КК);

–злісне хуліганство, якщо воно було вчинено особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов’язане з опором представникові влади, або вчинено із застосуванням вогнепальної або холодної зброї (ч. 3, 4

ст. 296 КК).

Кримінальнійвідповідальностізавчиненняхуліганствапідлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 14 років (ст. 22 КК).

Ще в середині минулого століття хуліганство становило більше третини у структурі всієї злочинності. Потім почалося зниження його рівня. Згідно з відомостями департаменту інформаційних технологій МВС України, у 2005 р. було зареєстровано 15 914 випадків хуліган-

ства, у 2006 р. — 13 371, у 2007 р. — 12 139.

Вивчення демографічних даних стосовно хуліганства показує, що домінуючурольсередвиннихвідіграютьчоловіки. Питомавагажінок серед хуліганів становить 5,9 %. Майже половина хуліганських посягань вчиняються особами віком від 14 до 24 років. Особам даної вікової групи властивий потяг об’єднуватись у групи для реалізації своїх хуліганських намірів. Розподіл осіб, які вчинили хуліганство, за загальноосвітнім рівнем такий: особи із середньою і неповною середньою освітою становлять 86,4 %, з вищою і незакінченою вищою освітою — 13,6 %.

Якправило, хуліганськідіївчиняютьсяунетверезомустані. Значна кількістьсуб’єктівцьогозлочинустраждаютьнапсихічнізахворювання (хронічний алкоголізм, психологічні аномалії, десоціалізація).

§ 2. Причини та умови хуліганства

Факторами (основними чинниками) існування і поновлення хуліганства у сучасній період є загострення економічної, соціальної

ісуспільно-моральної обстановки в Україні. Усі сфери життя виявилися пронизаними глибокими суперечностями: спад виробництва, зниження життєвого рівня багатьох людей, безробіття, падіння суспільної моралі, зниження законослухняності громадян, жорстокість

іозлобленістьдеякихізних, незахищеністьособи, погіршенняудеяких регіонах громадського порядку, тощо.

140

Розділ 15. Злочини проти громадського порядку та моральності

Зазначені суперечності є неминучими при докорінному реформуванні суспільства. Вони є не що інше, як відживаючі криміногенні сторони цих суперечностей.

Важливе теоретичне іпрактичне значення прирозгляді детермінації хуліганства мають питання стосовно безпосередніх причин і умов вчинення одиничних (конкретних) хуліганських дій. Серед них слід на-

звати такі:

–несприятливіобставиниморальногоформуванняконкретноїособи;

–недолікиінедоглядиудіяльностідержавнихорганівігромадських об’єднань, що забезпечують процеси нормальної соціалізації населення;

–незадовільна робота правоохоронних органів зі зміцнення громадського порядку.

Охарактеризуємо три названих блоки обставин і недоліків. У першому випадку мова йде про несприятливі обставини морального формування особи в сім’ї, школі і найближчому побутовому оточенні. У результаті цього в свідомості окремих суб’єктів виникають глибокі антисуспільні погляди (зневага до інших людей, до закону, до своїх обов’язків підтримувати громадський порядок у суспільстві та ін.

Розглянемонедолікивдіяльності державнихорганівігромадськості у сфері соціалізації населення.

На жаль, не викликає особливої тривоги у державних органів стан побуту і організації дозвілля населення. Ця сфера була і залишається на останньому місці серед загальнодержавних пріоритетів і інтересів. Побутові умови багатьох людей є незадовільними. Відсутні мінімальні умови для більш-менш культурного дозвілля значної кількості населення. Воно має в основному неорганізований, «самостійний» характер, який супроводжується колективним вживанням алкоголю.

Суспільство байдуже ставиться до долі людей, які відчувають комплекс соціальної неповноцінності. Існує терпимість, байдужість

утрудових колективах і побутовій сфері до п’яниць, порушників громадськогопорядку, дофактівзалученнянеповнолітніхупияцтвоінаркоманію. Не знаходять морального засудження випадки невтручання громадян у кримінальні конфлікти на ґрунті хуліганських спонукань, виявлення при цьому байдужості, терпимості, боязкості.

Не вирішується кардинально питання про заборону демонстрації фільмівітелепередачзісценаминасильства, жорстокості, грубості, які

141

Особлива частина

навівають деяким громадянам, що така поведінка є повсякденною нормою.

Інарештіпронезадовільнуроботуправоохороннихорганівзізміцнення громадського порядку. Зокрема це виявляється в тому, що вони:

–несвоєчасновикриваютькриміногеннісімейно-побутовіситуації

іналежним чином не реагують на них;

–не ведуть обліку на рівні своїх низових відділень міліції осіб, які вчиняють адміністративно-карне хуліганство;

–не завжди вживають заходів щодо роз’єднання антисуспільних угруповань молоді;

–не реалізують своєчасно профілактичних заходів щодо осіб, які схильні до хуліганських посягань;

–допускають недогляди в організації і здійсненні патрульнопостової служби міліції;

–слабо контролюють поведінку осіб, умовно засуджених, або достроково звільнених за насильницькі злочини, а також осіб, які перебувають під адміністративним наглядом;

–подекудиприховуютьвідоблікувідомостіпровчиненняхуліганських дій;

–не завжди здатні рішуче нейтралізувати конфліктні ситуації, що можуть перерости в хуліганські дії;

–часто не вживають заходів за заявами, скаргами і повідомленнями громадян про злочинні та інші антигромадські вчинки.

§ 3. Запобігання хуліганству

Передумовами подолання хуліганства є проведення в країні докорінних нагальних перетворень. Їх реалізація на загальносоціальному рівні спрямована на вдосконалення всіх сторін життя нашого суспільства. А саме: підвищення і відносне зближення життєвого рівня всіх прошарків населення і гарантування загальної трудової діяльності та своєчасноїоплатиадекватноївинагородизавиконануроботу; створення нормальних умов побуту і змістовного дозвілля людей; зниження конфліктності у суспільстві і послаблення його дезорганізації; впровадження у свідомість громадян основних моральних принципів; підвищення їх культурного рівня.

142

Розділ 15. Злочини проти громадського порядку та моральності

Успішне виконання перелічених заходів підвищить повагу до людської особистості, захистить її недоторканність, сприятиме засудженню різних форм насильства над нею, проявів грубості і цинізму. Ці заходи також мають на меті зміцнення громадського порядку, відродження втрачених останнім часом традицій милосердя, взаємодопомоги, співчуття до всього живого, поваги до людської праці; укорінення в громадській свідомості засудження розпусти і вседозволеності.

Наосновііврозвитокнаведенихзагальносоціальнихзаходівщодо подолання хуліганства розробляються і здійснюються різноманітні спеціально-кримінологічні запобіжні заходи. Вважаємо за можливе розподілити їх за змістом на такі різновиди: виховно-роз’яснювальні, соціально-економічні, організаційно-управлінські, оперативні та правові.

Виховно-роз’яснювальнізаходи. Нівкогоневикликаєсумнівунеобхідністьпроведенняврегіонахіокремихколективахкомплексузаходів щодопідвищеннязагальноїкультуригромадян, зокремакультуриміжособистісного спілкування, етики, виховання шанобливого ставлення до іншої людини. Адже у своїй основі хуліганство — це наслідок відсутності культури, невихованості людей.

Звідси, поряд із моральним вихованням, має здійснюватись і результативне правове навчання населення. При цьому потрібно розвінчуватиуявленняпронемовнезначнусуспільнунебезпечність хуліганства і можливу безкарність за його вчинення.

Соціально-економічні заходи передбачають:

–поліпшення житлово-побутових умов проживання людей, котрі потребують цього;

–організаційне вдосконалення повноцінних форм дозвілля і відпочинкунаселеннязурахуваннямдиференційованихінтересівокремих його категорій;

–створення державної системи психолого-психіатричної допомоги тим, хто її потребує;

–застосування технічних засобів і можливостей при охороні громадського порядку (освітлення в нічний час вулиць, дворів, під’їздів, парківтаіншихмісць, денайчастішезбираютьсякатегоріїосіб, схильних до хуліганства).

До організаційно-управлінських заходів належать: зміцнення гро-

мадського порядку; оздоровлення криміногенної обстановки в тих

143

Особлива частина

мікрорайонахінатихоб’єктах, де«процвітає» хуліганство; відтворення і розширення системи участі громадян в охороні громадського порядку та ін.

Заходи оперативного характеру включають в себе:

–виявлення і роз’єднання неформальних антигромадських груп насильницької спрямованості;

–негайне реагування на конфлікти в сімейно-побутовій сфері, що можуть перерости у хуліганські дії;

–здійснення дійового контролю за поведінкою громадян, які опинились у групі підвищеного кримінального ризику (особи, які тривалий час не мають постійного джерела матеріального існування, хто систематично зловживає алкоголем і веде аморальний, протиправний спосіб життя, займається бродяжництвом і жебрацтвом);

–систематичний контроль за поведінкою громадян, які взяті під адміністративний нагляд.

До заходів правового характеру належать ті з них, що передба-

чають: а) необхідність неухильного виконання вимог кримінальнопроцесуальних законів (своєчасне розкриття фактів вчинення хуліганських дій, проведення по них слідчих дій, передачу матеріалів до суду, який повинен винести справедливе та індивідуалізоване покарання до винних; б) створення такої обстановки, щоб не залишалися «мертвими» склади злочинів, які передбачають кримінальну відповідальність за побої і мордування (ст. 126 КК); це стосується

ікримінально-правової норми, сформульованої у ст. 300 КК (ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості).

Вважаємо за потрібне встановити кримінальну відповідальність за вчинення актів вандалізму, тобто за нещадне руйнування будівель та інших споруд, псування майна у громадському транспорті, або інших громадських місцях. Такий закон матиме подвійне функціональне призначення: карати винних за вандалізм, з одного боку, і попереджати хуліганство, поєднане з посяганням на майно, — з другого. Це буде склад злочину з так званою подвійною превенцією.

Що ж стосується вандалізму, то додатково зазначимо, що згадане явище останніми роками, на жаль, набуло широкого поширення у багатьох містах України.

144