Розділ 23. Рецидивна злочинність та її запобігання

більшширокозалучатидопроцесуресоціалізаціїрелігійніорганізації, соціальні групи, окремих громадян; налагодити в країні через засоби масової інформації за допомогою і підтримкою громадськості контрпропаганду злочинної діяльності; протидіяти залученню у злочинну діяльність неповнолітніх та молоді. До заходів цього напряму боротьби з рецидивною злочинністю належать також законотворча робота щодо вдосконалення кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного, кримінально-виконавчого законодавства, підви- щеннярівняоперативно-розшуковоїроботизвиявленняіприпинення злочинної діяльності злісних рецидивістів і професійних злочинців; надійної взаємодії і координації зусиль правоохоронних органів у виконанні програм боротьби з рецидивною злочинністю. Потребує налагодження і вдосконалення міжнародне співробітництво у сфері боротьби з рецидивною злочинністю.

Питання та завдання для самоконтролю

1.Учому полягає співвідношення понять «рецидив злочинів» і«рецидивна злочинність»?

2.Назвітьосновнікількісно-якісніпоказникирецидивноїзлочинностівУкра- їні з урахуванням даних кримінально-правової статистики за певний рік.

3.Назвіть відмінності професійної і рецидивної злочинності.

4.Якимиєголовнісоціально-демографічні, кримінально-правовітамораль- ні риси рецидивіста?

5.Як ви вважаєте, чи можлива типологія злочинців-рецидивістів?

6.Перелічіть основні заходи кримінологічної профілактики, відвернення і припинення рецидивної злочинності.

237

Розділ24

ОРГАНІЗОВАНА

ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ

§1. Поняття організованої злочинності

Організована злочинність не вписується в рамки групової і рецидивної злочинності, що відомі вітчизняному кримінальному законодавству. Засвоєюсуттю— цетакевкрайнегативнесамостійне явище, як злиття різних видів злочинів у єдину діяльність. Окремі суспільно небезпечні діяння при цьому — лише певні операції більш складної злочинної діяльності. Тут мова йде про систему багаторівневих, стійких злочинних зв’язків, які призводять до концентрації суспільно небезпечних діянь.

Стриженьорганізованоїзлочинностістановитькориснамотивація поведінкиокремихосібісоціальнихгруп. Скнарість, жадібність, жага збагачення, порушення загальновизнаних принципів розподілу національного доходу штовхає їх на пошук різних неправомірних засобів длязадоволеннясвоїхпідвищенихзазіхань, наоволодіннянепомірними багатствами. Мета організованої злочинності полягає в отриманні за будь-яку ціну постійної значної наживи.

Незважаючи на переважну корисну спрямованість організованої злочинності, вона разом з тим нерідко межує з насиллям, найбільш

238

Розділ 24. Організована злочинність та її запобігання

тяжкимийогоформами— вбивствами, завданнямтілеснихушкоджень, вимаганням, незаконним позбавленням волі, тощо. Насилля стає при цьому свого роду прийомом у конкурентній боротьбі злочинних груп між собою, заходом залякування і фізичного усунення «небажаних людей», свідків, журналістів, політичних діячів. Члени багатьох організованих злочинних груп, як показує практика, добре озброєні. Вони за першої ж необхідності готові скористатися будь-якою зброєю, яка в них є.

Організовані злочинні угруповання не можуть існувати без широкої корупції представників державних, господарських, контролюючих органів. У цьому випадку йдеться не про співучасть останніх у конкретному злочині, а про потенційну можливість чинити дії або утриматися від дій, вигідних учасникам цих злочинних угруповань, про непряме сприяння їм, прихильне до них ставлення.

Організована злочинна діяльність існує в Україні в галузі економіки, фінансово-банківській справі, зовнішньоекономічній торгівлі, підпільному виготовленні і збуті спирто-горілчаних виробів, наркобізнесі тощо.

Суб’єктамиорганізованоїзлочинностівиступаютьчлениорганізованих злочинних угруповань (злочинні групи та злочинні організації. Див. ст. 255 КК України). Їм притаманні: значний склад (причому це не проста група осіб, а своєрідне ієрархічно побудоване злочинне об’єднання); стійкість, згуртованість, розподіл ролей між їхніми членами; зорієнтованість на спільну тривалу злочинну діяльність, її планування, розподіл сфер впливу, наявність систем захисту від державного і соціального контролю, інформаційна і технічна забезпеченість.

З урахуванням перелічених характерних ознак організованої злочинності її можна визначити таким чином. Організована злочинність являє собою згуртування кримінального середовища в масштабі певного регіону, окремої галузі господарства (її виробничих об’єднань) або в деяких сферах управління шляхом утворення стійких, згуртованих, ієрархічно побудованих злочинних угруповань (співтовариств), зорієнтованих на тривалу спільну злочинну діяльність з метою здобування постійних значних доходів, часто із замаскованим використаннямекономічнихіорганізаційнихструктур, атакожкорумпованих елементів державного апарату.

239

Особлива частина

§2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності

КримінологічнахарактеристикаорганізованоїзлочинностівУкраїні з перших років її незалежності не відрізнялась усталеністю. Окрім того, її облік був недосконалим з багатьох усім відомих причин. Тому в подальшому в нашому підручнику кримінологічна характеристика цього різновиду злочинності буде приведена за останні 4 роки.

Так, наприклад, у 2003 р. судовими органами країни було розглянуто816 кримінальнихсправ, зазлочинами, вчиненимиорганізованими групами, та 25 справ — злочинними організаціями. Всього

841кримінальна справа. Засуджено 1071 чоловік.

У2004 р. приблизнотакакартина: булорозглянуто653 кримінальних справи, засуджено 1 279 чоловік.

Даніпровиявленіорганізованігрупитазлочинніорганізаціїу2006 і 2007 рр., надані департаментом інформаційних технологій МВС України, показано у таблиці.

Та бл и ц я

Кримінологічна характеристика організованої злочинності

240