Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminologiya_Zagalna_ta_Osobliva_chastini_pid.pdf
Скачиваний:
42
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
2.24 Mб
Скачать

Розділ 19. Злочини у сфері службової діяльності та їх запобігання

Питання та завдання для самоконтролю

1.Назвіть найбільш характерні кримінологічні риси злочинності у сфері службової діяльності.

2.Розкрийте сукупність соціальних передумов хабарництва.

3.Чи є якісь кримінологічно значущі особливості злочинця-посадовця?

4.Перерахуйте основні напрямки запобігання злочинності у сфері службової діяльності.

5.Використовуючи статистичні дані про злочини у сфері службової діяльності за останні 5 років, поясніть коливання її динаміки.

189

Розділ20

ЗЛОЧИННІСТЬ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ

§1. Кримінологічна характеристика злочинів проти правосуддя

Для успішної розбудови правової держави велике значення має забезпечення належної повагидозакону, законнихправлюдини, органів, що здійснюють ті чи інші дії для підтримання режиму законності та правопорядку. У розділі XVIII КК України (статті 371–400) нормативно закріплено ті дії, які, з точки зору законодавця, є небезпечними для правосуддя.

ОстаннімирокамивУкраїніспостерігаєтьсятенденціядозбільшення кількості злочинів, що тією чи іншою мірою порушують суспільні відносиниусферіправосуддя. У2004 р. органамиМВСтапрокуратури було зареєстровано 11 127 злочинів проти правосуддя, у 2005 р. — 11 751 злочин, у 2006 р. — 13 017, у 2007 р. — 14 565. Отже, за 4 роки спостерігається 30-відсотковий приріст означених злочинів.

Найбільшу питому вагу в структурі злочинності проти правосуд-

дяскладаютьзлочини, пов’язанізпорушеннямправиладміністративного нагляду (ст. 395 КК України) та ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК України). У 2004 р. було зареєстровано 2 026 злочинів, передбачених ст. 395 КК України,

190

Розділ 20. Злочинність проти правосуддя та її запобігання

у 2005 р. — 2 040 злочинів, у 2006 р. — 1 845, у 2007 р. — 1 918 зло-

чинів. Злочинів, передбачених ст. 389 КК України, у 2004 р. було за-

реєстровано 415, у 2005 р. — 630, у 2006 р. — 860, у 2007 р. — 734.

Кримінологічне структурування злочинностівзагалітаструктурування її окремих різновидів повинно відповідати основній меті цієї науки — запобіганню злочинності. Ефективності при досягненні цієї мети може сприяти розробка запобіжних заходів з урахуванням особливостей тих, хто вчиняє такі злочини. За критерієм особливостей особи злочинців, які вчиняють злочини проти правосуддя, можна виділити п’ять груп осіб.

Перша група характеризується такою специфічною соціальнодемографічною ознакою, як наявність досить високого соціального статусу, що надає можливість приймати рішення стосовно обмеження основнихконституційнихправокремихфізичнихосіб. Цимиособами можутьвчинятисятакідіяння, якзавідомонезаконнезатримання, привід або арешт; притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, примушування давати показання, порушення права на захист; постановлення суддею(суддями) завідомонеправосудного вироку, рішення, ухвалиабопостанови; розголошенняданихдосудового слідства, дізнання, відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, невжиття заходів безпеки стосовно такої особи. Особи, які вчиняють означені злочини, займають відповідальні посади удержавних структурах і їх віковий ценз обмежений 18 роками. Це здебільшого посадовці середнього віку (35–55 р.) Їм притаманні достатньо високий рівень інтелекту, емоційна збалансованість та розвинені вольовіякості, чим і обумовлено їхдостатньо високе соціальне становище. Соціально-рольова складова структури таких осіб має багато спільного з тими, хто вчиняють посадові злочини, корупційні діяння. Майнове становище таких осіб характеризується явною (чи прихованою) невідповідністю рівня проживання рівню їхніх доходів.

Друга група осіб, що вчиняють злочини проти правосуддя, є більш широкою і різноманітною як за віковим складом, так і за соціальним статусом. Цими особами вчиняються такі злочини, як приховування майна, яке описано або підлягає конфіскації, або на яке накладено арешт; невиконання судового рішення. Особистісні характеристики цихосібмаютьбагатоспільногозхарактеристикамиособистостіпересічного мешканця України, але відзначальною їх рисою є наявність обов’язку виконання певних дій, призначених судом, або утримання від окремих дій.

191

Особлива частина

Третя група осіб, характеризується яскраво відбитими рисами злочинців насильницького та корисливо-насильницького типів. Дії таких осіб проти правосуддя виражаються у втручанні в діяльність судових органів, захисника чи представника особи; умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи; перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку. У найбільш тяжких випадках має місце посягання на життя, погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного, у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, або посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги.

Четвертій групі осіб, які вчиняють злочини проти правосуддя, притаманний яскраво виражений правовий нігілізм. Ці особи, як правило, вводятьправоохоронніорганивоману, даючинеправдивеповідомлення про вчинення злочину, дають завідомо неправдиві показання, будучи свідком, або беручи участь у кримінальному провадженні як експерт чи перекладач, відмовляються від виконання покладених на них обов’язків.

Відмітною рисою п’ятої групи осіб є наявність стосовно них чинного обвинувального вироку. Ці особи можуть вчинити злочини у вигляді ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, покаранняувиглядіобмеженняволітаувиглядіпозбавленняволі. Під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі вони можуть чинити суспільно небезпечні дії у вигляді злісної непокори вимогам адміністрації виправної установи, дії, що дезорганізують роботу виправних установ, втечі з місця позбавлення волі або з-під варти, втечі ізспеціалізованоголікувальногозакладу. Найбільшсхильнимидовтеч є неодноразово судимі за тяжкі злочини особи, яким призначено тривалі строки відбуття покарання у вигляді позбавлення волі (понад 5 років). Здебільшого це молоді люди, які не мають сім’ї, постійного місця проживання. Психологічними тестуваннями (питальник Кеттела) у цих осіб зафіксовано такі якості: низькі розумові здібності, схильність до акцентуацій, песимізму та емоційна нестійкість, відсутність навичок до абстрактного мислення та узагальнень, конформність, скритність, небажання спілкуватися, обережність, схильність до постійних роздумів та самоаналізу (інтроверсія), підвищена тривожність.

192

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]