Особлива частина

звільнення з них (облік, нагляд, допомога); широкомасштабна дискредитаціякримінальноїсубкультури; удосконаленнясистемиадаптації засуджених; поліпшення оперативно-розшукової і слідчої роботи; створення в органах міліції сил швидкого реагування по боротьбі

збандитизмом; затримання і арешт бандитів, їх ліквідація під час здійснення озброєного опору; платна інформація за повідомлення про організацію і напади банд, місця їх укриття, учасників тощо.

Активні наступальні контрзаходи під час припинення бандитизму наіндивідуальномурівнінадточисельні. Цезаходипереконання, примусу, допомоги. Стосовно конкретних учасників банд переконання полягає у схиленні до дійового каяття, до припинення злочинної діяльності, до добровільної відмови від участі у нападі банди. Заходи припинення бандитизму шляхом примусу передбачають для роботи

зконкретними особами оперативної інформації проїхнідії зорганізації банди, що робить продовження злочинної діяльності безглуздим; ліквідація організатора і осіб, які втягують у злочинну діяльність інших; можливість практикувати відбір у осіб, які підозрюються у підготовці банд або які схильні до участі в них, «застережних підписок», порушення кримінальних справ, притягнення до відповідальності. За необхідності здійснюється допомога у працевлаштуванні, вирішенні житлово-побутових проблем, отриманні нової спеціальності і т. ін.

Питання та завдання для самоконтролю

1.Обґрунтуйте типологію банд.

2.Назвіть особливості структури та динаміки бандитизму в Україні.

3.Серед явищ матеріального, духовного і соціально-психологічного характеру виберіть ті найбільш важливі з них, що детермінують бандитизм.

4.У чому полягає спеціально-кримінологічне запобігання бандитизму?

166

Розділ18

ЗЛОЧИНИ, ПОВ’ЯЗАНІ З НАРКОМАНІЄЮ ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ

§1. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних із наркоманією

Етимологіяслова«наркоманія» маєгрецькепоходженняібуквально означаєпристрастьдозаціпеніння. Первіснонаркоманія, якхвороблива тягадовживанняодурманюючихречовин, цікавилалишемедицину. Але, колиз’ясувалося, щоцяхворобазавдаєшкодинелишеособі, щостраждає на патологічну залежність від певного наркотичного препарату, а й має суспільне відлуння, проблема стала предметом дослідження юристів та соціологів. Законом України «Про основи національної безпеки України» (статті 7–8) наркоманія визнана явищем, що становить загрозу національним інтересам і національній безпеці України в соціальній сфері. Зарокинезалежностікількістьосіб, хворихнанаркоманію, зросла більш ніж у сорок разів. Так, станом на 2006 р. на обліку перебувало 154 447 споживачів наркотиків. На кожні 10 тис. населення у 2006 р. припадало 32,8 незаконних споживача наркотиків.

Як приклад, у 2006 р. і у 2007 р. зареєстровано відповідно 64 630 і 63 838 злочинів, пов’язаних із наркоманією. Найбільшу питому вагу в структурі злочинності цього виду займає виробництво, придбання, перевезення наркотиків без мети збуту (ст. 309 КК України). Цих зло-

167

Особлива частина

чиніву2006 р. виявлено35 477, ау2007 р. — 36 095, щоскладаєбільше 55 % від загальної кількості злочинів, пов’язаних з наркотизмом. На незаконне виробництво, придбання, перевезення чи збут наркотиків (ст. 307 КК України) припадає 28 % (17 902 випадки) злочинів. Загальнакількістьосіб, яківчинили, злочини, пов’язанізнаркоманією,

у2006 р., становила42 582. Тогожрокувикрито249 міжнароднихканалівнадходженнявУкраїнунаркотичнихзасобів. Порівняноз2005 р. темп приростузацимпоказникомсклав50 % іпродовжуєзбільшуватися.

Укримінологічнійнауціпроблеманаркоманіїрозглядаєтьсяудвох аспектах: 1) як«фонове» явище, елементдодатковогопредметакримінології; 2) як елемент Особливої частини кримінології, в якому висвітлюються основні кримінологічні параметри злочинності, безпосередньо пов’язаної з цим суспільно негативним явищем. Це пояснюєтьсятим, що, зодногобоку, вживаннянаркотичнихзасобів, їх аналогівчиодурманюючих речовиннезнаходяться підкримінальною забороною (окрім публічного або вчиненого групою осіб незаконного вживання наркотичних засобів — ст. 316 КК України), але містить

усобі небезпеку спричинення таких змін в особистості людини, які ставлятьпідзагрозузаконніінтереситаблагаіншихосібідержави. За аналогією з алкогольним сп’янінням стан, викликаний вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, визнається обставиною, що обтяжує покарання (ст. 67 КК України), а на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти обов’язок пройти курс лікування від наркоманії, так само, як і від іншого захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб (п. 5 ст. 76 КК України).

З другого боку, оскількизасвоєюсутністюнаркоманія— цекорпоративнеявищеінеможеіснуватибезієрархічнопобудованоїорганізації та розгалуженої інфраструктури, суспільно небезпечними визнаються ті організаційні дії, які сприяють виникненню нових наркозалежних осіб, розповсюдженню та самовідтворенню наркотичної мережі. Під кримінальною забороною знаходяться також незаконні дії щодо прекурсорів — речовин, які можуть бути використані для виготовлення наркотичних речовин.

Структуразлочинностіусферіобігунаркотичнихзасобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів відображена у Розділі XIII КримінальногокодексуУкраїни. Статтями305–324 ККУкраїни передбачено кримінальну відповідальність за дії, завдяки яким наркотичні речовини матеріалізуються поза межами дозволеного обігу. Це

168

Розділ 18. Злочини, пов’язані з наркоманією та їх запобігання

контрабанда наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їх незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут, або ті ж дії без мети збуту, посів або вирощуванняснотворногомакучиконопель; викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням.

Суспільно небезпечним, а, отже, й кримінально караним є також викрадення, привласнення, вимаганнянаркотичнихзасобів, психотропних речовин або їх аналогів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанняслужбовимстановищем, порушеннявстановленихправил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобівабопсихотропнихречовин, незаконневведенняворганізміншої людини наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, схиляння до вживання таких засобів та речовин. Під загрозою кримінального покарання заборонено організацію або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або одурманюючих засобів.

Законодавець досить чітко окреслив коло суспільно небезпечних діянь, задопомогоюякихдіїзнаркотичнимиречовинамиможутьбути «легалізовані» йпередбачиввідповідальністьзанезаконневиготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отриманнянаркотичнихзасобів, психотропнихречовинабопрекурсорів. Злочином також вважається розміщення коштів, здобутих від незаконногообігуозначенихречовин, убанках, напідприємствах, вустановах, організаціях та їх підрозділах або використання таких коштів дляпридбання об’єктів, майна, щопідлягають приватизації, чиобладнання для виробничих чи інших потреб, або використання таких доходів (коштів і майна) з метою продовження незаконного обігу використання цих коштів.

Але перелік заборонених Кримінальним кодексом України дій, зафіксований у Розділі XIII, не вичерпує кримінологічного розуміння злочинності, пов’язаної з наркоманією. З позицій кримінологічної на-

уки злочинність у сфері обігу наркотичних речовин тісно пов’язана зіншимиструктурними елементамизлочинностівзагалі. Такими, наприклад, якорганізованазлочинність, причомувнайбільшнебезпечній її формі — транснаціональній злочинності.

169