Особлива частина

Малозабезпеченість і незабезпеченість сімей, члени яких і самі часто є безробітними, стають провокуючим приводом до вчинення злочинів. Високийрівеньпоінформованостіпронаявністьпрестижних речей і коштовностей входить у суперечність з можливістю їх законногопридбання. Цясуперечністьнерідковирішуєтьсяшляхомвчинення корисливих злочинів (крадіжки, шахрайство тощо).

Слідпідкреслити: несамапособіісторичнообумовленатенденція більш активної участі жінок у суспільному житті породжує і сприяє зростаннюжіночоїзлочинності. Визначальнимипривчиненнізлочинів виступають соціальні суперечності і поєднані зними негативні явища та процеси.

Злочинність жінок обумовлюється: 1) пропагандою у засобах масовоїінформаціїкультугрошей, багатства, насильства, жорстокості, сексуальної свободи, романтизації злочинного світу; 2) недоглядами

вроботі суб’єктів боротьби зі злочинністю; 3) недоліками роботи

всистемі пенітенціарних установ тощо. За статистичними даними, частина злочинів учиняється саме внаслідок негативного впливу.

§ 3. Запобігання жіночій злочинності

Запобігання жіночій злочинності — невід’ємна частина системи запобігання злочинності взагалі. Вона також здійснюється на двох рівнях: загальносоціальному і спеціально-кримінологічному.

Загальносоціальнезапобіганняжіночійзлочинності— цезавдання соціально-економічноїтаполітичноїсистемкраїнивжитиобґрунтова- них, ефективних, комплексних, конкретних, реальнихзачасомзаходів щодо вдосконалення тих відносин, які стосуються проблеми становища жінки у нашому суспільстві.

Спеціально-кримінологічнезапобіганняжіночійзлочинностіскла- даєтьсяіззаходівкримінологічноїпрофілактики, відверненнязлочинів та їх припинення.

Кримінологічна профілактика злочинів. Важлива роль у радикаль-

номузниженніжіночоїзлочинностіналежитьпередбаченнюісвоєчасному випередженню виникнення і поширення криміногенних явищ, які можуть детермінувати або детермінують злочинність жінок. Профілактикавипередженнявключаєширокийкомплексзаходів: соціальноекономічних (забезпечення жінки роботою і заробітною платою, підвищення її освіти і кваліфікації, допомога сім’ї тощо); ідеологічних

222

Розділ 22. Жіноча злочинність та її запобігання

(захист моральності, гідності і честі жінки, поліпшення адаптаційних можливостей тих, хто відбуває покарання у місцях позбавлення волі, боротьба з кримінальною субкультурою тощо); соціально-виховних, які перешкоджають виникненню, поширенню і рецидиву криміногенних явищ зовнішнього середовища, де відбувається фізична і моральна деформація жінки (рання сексуальна деморалізація, розпад сім’ї, позашлюбна народжуваність, відмова від виховання дітей, розумова відсталість та ін.); лікувально-профілактичних (наприклад, рання діагностика та виправлення різних психічних аномалій, психопатій, вдосконалення системи соціально-трудової адаптації жінок з такими відхиленнями психіки, патронажтощо). Слідзазначити, щопроведення кримінологічної профілактики випередження жіночої злочинності потребує значних матеріальних та інших ресурсних витрат.

Ще багато негативних суспільних явищ у сучасному житті не можутьбутиусунутітимизаходами, якієзаразурозпорядженнісуспільства. Цереальнийфактінаньогонеобхіднозважати. Єдиноможливий засіб профілактичного впливу на такі явища — обмеження їх криміногенного впливу. Обмеження криміногенного сімейного неблагополуччя, віктимності, кримінальної субкультури, пияцтва, наркоманії, бездоглядності дітей, бродяжництва, жебрацтва — шлях до скорочення злочинності жінок.

За сучасних умов важливого значення набувають питання усунення детермінант злочинної поведінки жінок. До речі, суспільство не може похвалитися успішним знищенням найбільш поширених негативнихявищ, щосупроводжуютьлюдство. Навпаки, всебільшежінок уражаються цими антисуспільними явищами.

Криміногенніявища, щодетермінуютьжіночузлочинність, яквідомо, розрізняютьсязалежновідсоціальногорівнясуспільнихвідносин: від недоліків, пов’язаних з порушеннями у сімейно-побутовій сфері конкретнихосібчигрупнаселення, докриміногеннихявищіпроцесів, що охоплюють значний прошарок населення.

Отже, компетентні органи повинні максимально конкретизувати заходи щодо профілактики криміногенних явищ у певні строки. Невдачіупроведенніпрофілактикизлочинів, яківчиняютьжінки, можуть свідчити як про неадекватність використання засобів, так і про неналежний для цього час. Надати допомогу жінкам, які відбувають строк позбавленняволі, аботим, щовжевідбулипокарання, абоконкретним неблагополучним сім’ям набагато легше, ніж, наприклад, підвищити соціальний контроль за виконанням жінками їх сімейних ролей чи

223

Особлива частина

усунути серед них пияцтво, наркоманію, проституцію тощо. Тому напрямизапобіганнязлочинностівзагаліпотребуютьрозробленняцільових програм щодо запобігання саме жіночій злочинності.

Профілактика захисту ставить за мету створення достатнього захистуібезпекиматеріальнихцінностейіособи, атакожзовнішніперешкодидлятакогопосягання(наприклад, введенняособливогопорядку придбання і реалізації цінностей, усунення віктимного стану певних осіб, негайне реагування на насильство в сім’ї тощо).

Відвернення злочинів. Головне завдання відвернення злочинів полягаєвтому, щобнедопуститиїхвчиненнязбокупевнихосібчигруп, у яких виник чи є вже сталим намір на вчинення злочину, або їх поведінка свідчитьпроможливістьтакогорозвиткуподій. Цестосується перш за все тих жінок, у яких склалася несприятлива конкретна життєва ситуація в сім’ї чи на виробництві, або які ведуть аморальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями, наркотиками тощо. Крім того, ефект запобігання злочинам може дати тяжка, але необхід- нароботазжінками-рецидивістками, бродягами, проституткамитаін. Індивідуальна роботащодозапобігання злочинамзбокужінокпосуті невідрізняється відтакоїждіяльності середчоловіків — потенційних злочинців, але й тут є своя специфіка. Робота щодо відвернення жіночої злочинності повинна охоплювати ті сфери життєдіяльності жінок, якіформуютьїхнегативнірисиінайчастішевикликаютьнамірвчинити злочин. Це сім’я, побут, виробництво. Заходи протидії злочинній мотивації складаються із заходів переорієнтації антисуспільної установки, тобтоствореннятапідтриманнянаналежномурівніспеціальних економічнихісоціально-психологічнихпрограм, якірозрахованінате, щоб жінка у соціальній групі одержувала б більш-менш повне задоволення необхідних для нормальної життєдіяльності потреб, і заходів активноїпротидії. Метаостанніх— активнопротидіятикриміногенній обстановці, ситуаціям, створювати такі умови, які б усували або обмежували поширення тієї чи іншої злочинної мотивації. До заходів індивідуального запобігання злочинам можна віднести заходи переконання, примусу, застереження, допомоги. Ці заходи досить різноманітні і для їх здійснення повинні залучатися різні суб’єкти запобігання злочинності.

Припинення злочинів. Для запобігання незакінченим злочинам можутьвикористовуватисязаходиспонукання, обережностіабоактивноговтручання. Заходиспонуканняздійснюютьсязметоюдосягнення добровільної відмови відпродовження злочинної діяльності (своєчас-

224

Розділ 22. Жіноча злочинність та її запобігання

не виявлення розпочатої злочинної діяльності, спонукання винних до добровільної відмови, проведення органами внутрішніх справ різних оперативнихзаходівщодовиявленняантигромадськихелементів, пропаганда законодавства про добровільну відмову, усунення умов, які безпосередньосприяютьвчиненнюзлочину, таін.). Заходиобережностізастосовуютьсядлятого, щобстворитиумови, яківиключаютьсаму можливість чи перешкоджають продовженню розпочатої злочинної діяльності (наприклад, посилення патрулювання громадських місць, зміна режиму роботи особи, виклик до міліції з поясненням причин антигромадської поведінки, вирішення міжособистістних стосунків мирним шляхом тощо). Заходи активного втручання — це оперативна роботавідповіднихдержавнихорганівігромадськихорганізаційщодо припинення розпочатого злочину, який не встигли попередити (затримання під час вчинення незаконних дій, притягнення жінок до кримінальної відповідальності за інші закінчені посягання, арешт та ін.).

Зрозуміло, що ефективність заходів припинення злочинів, які вчиняють жінки, потребує наявності добротної оперативної інформації, технічноїоснащеностііпрофесіоналізмуспівробітниківправоохоронних органів і громадських формувань.

Питання та завдання для самоконтролю

1.Виявітьзвикористанням опублікованихстатистичнихданихособливості кількісно-якісних показників жіночої злочинності.

2.Які криміногенні явища впливають на жіночу злочинність?

3.Що характерно для особи жінки-злочинця?

4.Чим пояснюється той факт, що у структурі жіночої злочинності відбуваються негативні зміни?

5.Назвіть спеціально-кримінологічні заходи запобігання жіночій злочинності.

225