Розділ 16. Злочини, вчинені з необережності, та їх запобігання

огляд стану їх здоров’я, наукову організацію їх праці з урахуванням рекомендацій медицини і психології, обов’язковий інструктаж за спеціальними програмами; посилення відповідальності працівників за недотримання встановлених правил безпеки, а посадових осіб — за порушення правил охорони праці; забезпечення реального відшкодування заподіяної шкоди або позбавлення особи можливості заподіяти шкоду (наприклад, позбавлення права на управління транспортним засобом); навчання правилам транспортної і пожежної безпеки, правиламексплуатації івикористання побутовоїтехніки тапожежонебезпечних пристроїв, зброї, небезпечних, сильнодіючих на організм людини матеріалів, речовин, ліків; боротьбу з пияцтвом та загальне підвищення культури і дисципліни поведінки громадян, які можуть опинитися у небезпечних ситуаціях, та ін.

Певнуспецифікумаютьзаходипрофілактикизлочинівпротибезпеки рухутаексплуатаціїтранспорту, якіполягаютьукомплексномувпливіна всіелементи«людина— дорога— транспорт». Дотакихзаходівнеобхідно віднести постійний контроль за додержанням правил безпеки дорожнього руху всіма учасниками руху; своєчасне запобігання порушенням незлочинногохарактеру, якіможутьпереростивзлочини; виховнийіправовий вплив на водіїв, обслуговуючий персонал, населення; вивчення та роз’ясненняПравилдорожньогорухутаіншихнормативнихактівзпитань безпекидорожньогоруху; підтримкавналежномустанідорігідорожнього господарства, технічного стану транспортних засобів; удосконалення діяльності державних органівбезпекирухутощо.

Усі заходи профілактики необережних злочинів мають схожість і можуть збігатися із заходами захисту від випадкового заподіяння шкоди, оскільки вони зорієнтовані не тільки на можливих правопорушників, алеіназапобіганнявипадковійшкоді. Протеценезменшує їхантикриміногенноговпливу, черезтещодосягаєтьсятасамамета— недопущення необережної злочинної поведінки особи.

Питання та завдання для самоконтролю

1.Розкрийте структуру сучасної необережної злочинності в Україні.

2.Що є характерним для осіб, які вчиняють злочини з необережності?

3.Яку роль відіграє ситуація при вчиненні злочинів з необережності?

4.У чому виявляється специфіка запобігання злочинам, вчиненим з необережності?

5.Вкажіть причини, умови та заходи запобігання злочинам проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

157

Розділ17 ЗЛОЧИНИ ПРОТИ

ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ

§1. Кримінологічна характеристика злочинів проти громадської безпеки в Україні

Розділом ІХ Особливої частини КК України «Злочини проти громадської безпеки» передбачено 16 статей таких злочинів, зокрема, створення злочинної організації; сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності; бандитизм; терористичнийакт; створеннятерористичноїгрупичитерористичної організації; сприяннявчиненнютерористичногоакту; завідомонеправдивеповідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань; напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (статті 255–261); незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами(ст. 263); незаконнеповодженнязрадіоактивними матеріалами(ст. 256); незаконневиготовленняядерноговибуховогопристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію (ст. 265, 2651) та інші злочинні дії. Як бачимо, коло злочинів проти громадської безпеки є широким та різноманітним, однак не всі

158

Розділ 17. Злочини проти громадської безпеки та їх запобігання

вони охоплюються кримінально-правовою статистикою завдяки відсутностізлочиннихпроявів. Найбільшефіксуєтьсязлочинів, пов’язаних

знезаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або ви-

буховими речовинами (2003 р. — 11 726, 2004 р. — 11 458, 2005 р. — 11 041, 2006 р. — 10 998, 2007 р. — 11 684); завідомо неправдиве по-

відомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (2003 р. — 180, 2004 р. — 136, 2005 р. — 83, 2006 р. — 86), але за рівнем суспільної небезпечності, резонансності, жорстокостіпроявів, чисельностіучасників, озброєностіоднезперших місцьсередцихзлочинівзаймаєбандитизм(ст. 257), якийнабуввУкраїні у 90-х роках ХХ ст. значного поширення. Тому в цьому розділі дається кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання одномузнайбільшнебезпечних проявівзлочинностіпротисуспільної безпеки — бандитизму.

Банда — це заздалегідь організована на основі єдиної мети

зрозподілом ролей стійка озброєна група з трьох і більше учасників для вчинення нападів на підприємства, установи, організації або на окремих осіб. До ознак банди як організованої групи належать: група (три і більше учасників), озброєність, стійкість їх об’єднання єдиним планом дій з розподілом функцій учасників групи, спеціальна ціль — напад на підприємства, установи, організації, фірми, банки, ферми, магазини, склади або на окремих громадян, квартири, дачі та ін.

Консолідація і організованість банд, їх озброєність, мобільність, характер і способи вчинення злочинів, прояв жорстокості, вбивства, конспірація, створення певної системи безпеки для її членів, наявність у деяких з них «перевертнів» — співробітників (колишніх і працюючих) правоохоронних органів, протидія органам влади, правоохоронній і правозастосовчій системам, знищення свідків та інші дії — усе це робить бандитизм, як прояв організованої злочинності, небезпечним кримінальним явищем для суспільства. Банди своїми нападами тероризують міста, райони, села, з’ясовують «відносини» між собою за допомогою зброї, займаються вимаганням, розбоями, викраденням людей з метою отримання викупу, виконують злочинні замовлення та ін.

Дані про рівень та динаміку зареєстрованих фактів бандитизму, кількістьвиявленихтапритягненихдовідповідальностіосібзадекілька років (1996–2004 рр.) наводяться у таблиці.

159

Особлива частина

Таблиця

Кількісні показники бандитизму в Україні (1996–2004 рр.)

Як видно, за 9 років в Україні офіційно було зареєстровано 744 банди, виявлено2 730 бандитівіпритягнутознихдокримінальної відповідальності 2 683 особи. Але останніми роками динаміка бандитизму в Україні суттєво знижується. Так, у 2005 р. було зареєстровано 29, у 2006 р. — 25 фактів, у 2007 р. — 23 факти цього злочину. Рівень судимостізабандитизмскладає, приблизно, 40 % ізасудженомайже1/4 злочинців (з виявлених). На рівень бандитизму впливає латентність (неправильна правова оцінка дій групи, неповідомлення потерпілими про факти бандитських нападів та ін.).

Структурабандитизмусвідчитьпроте, щопонад60 % виявлених банд встигливчинити(різнізаступенем суспільної резонансності) від одного до п’яти нападів на підприємства, установи, фірми, окремих осібтощо. Цінападинерідкосупроводжуютьсяубивствами, завданням тілесних ушкоджень, зґвалтуваннями, розбоями та іншими злочинними діяннями. Банди найчастіше складаються з 3–5 осіб (майже 60 % усіх банд), але виявлялися банди з кількісним складом до 10 і більше злочинців (до 30 %). Дослідженнями встановлено, що більше 50 % виявлених банд діяли до 1 року, до 3 років — 11 %, понад 3 роки — майже 1 % банд. Решта — виявлені по «гарячих слідах».

Варсеналібандисьогоднімаютьрізнівидивогнепальноїіхолодної зброї, гранати, міни, вибухівку, засобизв’язку, маскуваннятатранспорт. Упереважнійбільшостіосновниммотивомцьогозлочинує: заволодіння грошима, валютою, майном, ювелірними виробами, технічною апаратурою, комп’ютерами, побутовою технікою, автомобілями.

160

Розділ 17. Злочини проти громадської безпеки та їх запобігання

«Географія» бандитизму в Україні є нерівномірною: у Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Харківській областях та Автономній Республіці Крим було зареєстровано понад 50 % банд. У таких областях, як Полтавська, Волинська, Закарпатська та деяких інших, прояв бандитизму є мінімальним.

Що стосується узагальненої характеристики особи бандита, то переважнаїхбільшість— чоловіки, часткажінок— незначна. Восновномуучасникибанд— особимолодоговіку(до30 років), ізсередньою, середньоспеціальною і навіть вищою освітою, українці (інші національності складають приблизно 1/3), в основному ті, що не навчалися і не працювали на момент створення банд і вчинення ними злочинів, джерелом існування частки деяких з них були невизначені випадкові заробітки; 3/4 бандитів — це фізично здорові молоді люди, що не зловживають алкогольними напоями та наркотиками. Такі характеристики учасників невипадкові. Організатори банд ретельно підбирають її членів, цілеспрямованозалучаючитихізних, якімаютьнавичкиспортивної боротьби, управління транспортом, поводженням з вогнепальноютахолодноюзброєю, вибухівкою, обізнані зроботоюінкасаторів, охорони, зметодамиоперативно-розшуковоїдіяльності, конспірацією. Сорок відсотків банд складалися з осіб, що раніше засуджувалися, у тому числі за корисливі, корисливо-насильницькі і насильницькі злочини, тобто для них участь у банді — продовження злочинної діяльності. Що стосується морально-психологічних якостей, які мають кримінологічне значення, то у всіх із них спостерігається стійка антисуспільна, престижно-споживацькаорієнтація, доведенадоавтоматизму підкореність організатору банд, вороже ставлення до оточуючих, багато з них не розраховують на пом’якшення покарання, намагаються усунути навіть випадкових свідків та ін.

За рівнем консолідації учасників банд розрізняються:

банди з високим рівнем консолідації, для яких характерним є стабільність, жорсткість дисципліни, диференціація ролей, конспірація, авторитарність керівництва та інше (наприклад, банди, які створені за етнічним принципом);

банди із середнім рівнем консолідації, в яких немає чітко визначених керівників, бригадирів, командирів, але є найбільш авторитетні йактивнічленибанди, щоскладаютьсяізродичів, близькихзнайомих, друзів; для їх існування характерними є емоційні зв’язки, почуття симпатії та довіри; коштовності, які здобуваються при вчиненні злочинів, як правило, поділяються порівну;

161