Розділ 24. Організована злочинність та її запобігання

Як повідомлялося у пресі, серед осіб, які втягнуті в орбіту організованої злочинності, зустрічаються люди: зрілого і молодого віку; значно матеріальнозабезпечені; ділкитіньовоїекономіки; кримінальніавторитети; чиновники-хабарники; безчесніпрацівникиконтролюючихіправоохороннихорганів; колишнівійсковослужбовці, яківибилисьзправоохоронних органів; безробітні спеціалісти-виробники; валютчики; контрабандисти; люди високої кваліфікації, які обіймають відповідальні посади вапаратіуправлінняімаютьширокіділовізв’язкитаін.

Що ж стосується їх морального обличчя, то для них характерні такі риси, як правовий нігілізм, неповноцінна правосвідомість, відкидання морально-соціальних цінностей, поглинаюче прагнення до збагачення.

Викликає тривогу політизація вітчизняної організованої злочинності. Її організатори і керівники мають на меті розширити не тільки своюекономічну, айполітичнувладушляхомпроникненнявешелони владизтим, щобтамбули«своїлюди», щобпевніполітичніструктури лобіювали їхні інтереси.

§3. Причини та умови організованої злочинності

ОрганізованазлочинністьвУкраїнівціломудетермінуєтьсярядом різнопланових факторів, серед яких слід назвати такі: кризові явища в економіці; розрив господарських зв’язків; деформація зовнішньої торгівлі; тривалі взаємонеплатежі; помилки у процесі приватизації державногомайна; слабкийконтрользадіяльністюкомерційнихбанків; поява спільних змішаних акціонерних товариств за участю фізичних і юридичних осіб, економічна репутація деяких із них іноді породжує сумніви; зріст «тіньової економіки», бартерних угод; непрозорість паливно-енергетичного ринку та ін.

«Тіньова економіка» — це виробництво, споживання, обмін і розподіл матеріальних благ і коштів, які не враховуються офіційною статистикою і не контролюються суспільством. Мова йде про економічнудіяльність, якасуперечитьчинномузаконодавствуімаєхарактер нелегальнихгосподарськихзв’язків. Дієвона, звичайно, невінтересах України, авсупереч їм. Дотіньовогосекторушироковливаються міліарди гривень, необхідних державі. Вони крутяться поза банківським обігом.

241

Особлива частина

Глибоке коріння в економіці країни пустив бартер (прямий і через посередників). Значна його поширеність завдає істотної шкоди, сприяє процвітанню організованої злочинності.

Особливу роль у визріванні організованої злочинності відіграють корупція та її найбільш небезпечний прояв — хабарництво. Згубний вплив корупції, тобто зловживання владою в особистих цілях (продажність влади), відчувається у всьому світі. А відбувається це тому, що владні і управлінські повноваження криють у собі велику спокусу для осіб, схильних до протиправного збагачення. Цим користуються учасники організованої злочинності, зближаючись з чиновництвом. Кримінальні структури витрачають на підкуп посадових осіб різного рангу значні суми своїх злочинних доходів.

Настаніборотьбизорганізованою злочинністю негативновідображаються деякі безпосередні причини конкретних злочинних проявів. Маютьсянаувазінегативніявищаіпроцесинашоїдіяльності, підвпливом яких у свідомості окремих індивідів виникають стійкі антигромадські погляди, які викликають у них високу готовність стати на шлях скоєння суспільно небезпечних діянь. Це є результатом погіршення морального клімату в нашому суспільстві та девальвації моральних цінностей в ньому. Деякі прошарки населення виявилися поглинутими корисливо-здирницькою, міщанською, паразитарною психологією.

І нарешті, в країні існують певні умови, що об’єктивно сприяють вчиненнюорганізованихзлочинів, асаме: відсутністьоптимальнихформ і досвіду щодо протидії цьому роду злочинності; поспішне необґрунтоване розчленування великих багатоепізодних і багатосуб’єктних справ, яке не дає можливості встановлювати до кінця всі злочинні зв’язки усередині кримінальних співтовариств, що дозволяє багатьом їх членам уникнути кримінальної відповідальності; невиправданий лібералізм при призначенні покарання, а то і взагалі порушення принципу його невідворотності щодо окремих винних.

§4. Запобігання організованій злочинності

Запобігання організованій злочинності передбачає діяльність багатьохдержавнихорганів: відповіднихкомітетівВерховноїРадиУкраїни, Кабінету Міністрів, місцевих органів влади.

242

Розділ 24. Організована злочинність та її запобігання

Мета цієї діяльності зводиться до того, щоб:

–рішучеборотисязфакторамиорганізованоїзлочинності(перелік їх наведений у § 3 цього підручника);

–вилучати із повсякденного життя і процеси нашої дійсності, під впливом яких у свідомості окремих індивідів виникають стійкі антигромадські погляди (див. § 3);

–викоріняти недоліки і помилки, які мають місце при розгляді конкретних кримінальних справ даної категорії.

Подібні справи у наш час розглядають регіональні управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) у контакті з відповідними місцевими органами прокуратури.

На нашу думку, зазначеним органам слід перейняти досвід і тех-

нології боротьби з організованою злочинністю інших держав, зо-

крема США (виділення необхідних фінансових і кадрових ресурсів, використання сучасних методів електронного спостереження, залучення повідомлювачів, поступове, але неухильне накопичення доказів по справі).

Бажано перейняти створення так званих «ударних груп» у складі співробітників слідчих органів та відповідних прокурорів. Такі групи

уСША утворюються для розслідування діяльності конкретних організованих злочинних груп. Період їх діяльності наперед не регламентується, такимчиномвониповинніпрацюватидоти, покиневирішать поставлені перед ними завдання тактичного і процесуального характеру. Прицьомузавждивобов’язковомупорядкудотримуєтьсябаланс між потенціалом, засобами ведення слідства, які є у правоохоронців з повагою до законних прав і інтересів громадян, що потрапили в орбіту правосуддя.

Організована злочинність з часом має дедалі більш загрозливий характер. Вона переступає рамки національних держав і набуває характерутранснаціональної організованоїзлочинності. Атому, звичайно, міжнародна спільнота не могла не проігнорувати цей факт.

За останні роки на рівні ООН прийнято ряд документів, в яких сформульовані стратегічні принципи боротьби з організованою злочинністю. У них, зокрема, проаналізовано національне законодавство окремих країн щодо боротьби з організованою злочинністю і висловлені рекомендації стосовно підвищення його ефективності.

Було визнано за необхідне:

243

Особлива частина

–домовитися між державами про співробітництво у сфері боротьбизорганізованоюзлочинністю, практикуватиобмінінформацієюміж відповідними установами держав — сторін цих угод; надавати один одному взаємну правову допомогу;

–зміцнювати технічне співробітництво в різноманітних формах, розширювати консультативні послуги з метою обміну досвідом і новими досягненнями у боротьбі з організованою злочинністю;

–посилити митний, паспортний і транспортний контроль за незаконнимиміжнародними поставкамитоварів, якіздійснюютьсяорганізованими злочинними групами;

–створити або розширити банк даних на учасників транснаціональних організованих злочинних груп;

–закликатифінансовіустановирозширюватидопомогунаціональним, регіональним і міжнародним програмам із запобігання організованої злочинності і боротьби з нею;

–надавати взаємну допомогу в галузі кримінального правосуддя;

–вважати за необхідне криміналізувати «змову» з наміром займатися організованою злочинною діяльністю, розглядаючи її (змову) як «участь (членство) в організованому злочинному угрупованні»;

–вести рішучу боротьбу з «відмиванням» грошей, здобутих злочинним шляхом;

–вживати заходи щодо обмеження банківської і комерційної таєм-

ниці;

–заохочувати в порядку, встановленому законом, виявлення підозрілих операцій і донесення про них; розширювати практику замороження або арешту активів, прибутків від злочинів, учинених за кордоном;

–прийняти більш дійові закони щодо боротьби з корупцією, яка значноюміроюзумовлюєдіяльністьорганізованихзлочиннихугруповань;

–зміцнюватиіншімеханізмиміжнародногоспівробітництваупротистоянні організованій злочинності.

Експерти ООН вважають, що кінцева мета міжнародного співробітництваполягаєвтому, щоб: організаціяідіяльністьтранснаціональних злочинних організацій була завжди поєднана з підвищеним ризиком; уряди, комерційніструктуриісистемакримінальногоправосуддя були невразливі для корупції, хабарництва і насильства з боку національних і транснаціональних злочинних угруповань.

244