- •ВСТУП
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •§ 1. Поняття і визначення кримінології
- •§ 2. Предмет кримінологічної науки
- •§ 3. Система кримінологічної науки
- •§ 4. Історія розвитку кримінології
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •§ 2. Методи, методика, процедури наукового дослідження
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття злочинності та її визначення
- •§ 2. Кількісно-якісне вимірювання злочинності
- •§ 3. Латентність злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття криміногенної детермінації
- •§ 2. Фактори злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття особи злочинця
- •§ 2. Структура особи злочинця
- •§ 3. Типологія злочинців
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Причини окремого злочину
- •§ 2. Умови, що сприяють вчиненню злочинів
- •§ 4. Особливості особи і поведінки потерпілих та їх роль у «механізмі» вчинення конкретного злочину
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття і система запобігання злочинності, класифікація запобіжних заходів
- •§ 2. Об’єкт запобігання злочинності
- •§ 3. Суб’єкти запобігання злочинності та основні напрями їх діяльності
- •§ 4. Організація і управління процесом запобігання злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття, завдання, види і методи кримінологічного прогнозування
- •§ 2. Поняття, завдання, види та етапи кримінологічного планування
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
- •§ 1. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи
- •§ 2. Причини та умови насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи
- •§ 3. Запобігання насильницькій злочинності проти життя та здоров’я особи
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •§ 2. Причини і умови злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •§ 3. Запобігання злочинам проти волі, честі та гідності особи
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •§ 3. Запобігання злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти власності
- •§ 2. Причини та умови злочинів проти власності
- •§ 3. Запобігання злочинам проти власності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 2. Причини та умови злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Запобігання злочинам у сфері економіки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика екологічної злочинності
- •§ 2. Причини та умови екологічної злочинності
- •§ 3. Запобігання екологічній злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та кримінологічна характеристика хуліганства
- •§ 2. Причини та умови хуліганства
- •§ 3. Запобігання хуліганству
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів, вчинених з необережності
- •§ 2. Причини та умови злочинів, вчинених з необережності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти громадської безпеки в Україні
- •§ 2. Причини та умови бандитизму
- •§ 3. Запобігання бандитизму
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних із наркоманією
- •§ 2. Причини та умови злочинів, пов’язаних із наркоманією
- •§ 3. Запобігання злочинам, пов’язаним із наркоманією
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Причини та умови злочинів проти правосуддя
- •§ 3. Запобігання злочинам проти правосуддя
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття і кримінологічна характеристика злочинності у місцях позбавлення волі
- •§ 4. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика жіночої злочинності
- •§ 2. Причини та умови жіночої злочинності
- •§ 3. Запобігання жіночій злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •§ 2. Причини та умови рецидивної злочинності
- •§ 3. Запобігання рецидивній злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття організованої злочинності
- •§ 2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •§ 3. Причини та умови організованої злочинності
- •§ 4. Запобігання організованій злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття і визначення професійної злочинності
- •§ 2. Кримінологічна характеристика професійної злочинності
- •§ 3. Причини та умови професійної злочинності
- •§ 4. Запобігання професійній злочинності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні
- •§ 2. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •§ 3. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття військових злочинів та їх кримінологічна характеристика
- •§ 2. Причини та умови військових злочинів
- •§ 3. Запобігання військовим злочинам
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Література до Загальної частини
- •Література до Особливої частини
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
Загальна частина
Метод екстраполяції полягає в тому, що висновки, які були отриманіпрививченнірівня, динамікиіструктуризлочинностіуминулому, розповсюджуються на її тенденції у майбутньому за допомогою статистичнихметодівдослідженнядинамічнихрядів. Цейметодвикористовується при короткостроковому прогнозуванні.
Метод експертних оцінок являє собою специфічну форму опитування висококваліфікованих та досвідчених наукових і практичних працівників про тенденції розвитку злочинності на той чи інший період. Метод експертних оцінок застосовується для середньострокового та перспективного прогнозування та коли іншими методами скласти прогноз неможливо. Цей метод має певний рівень суб’єктивності і для його зниження слід: а) визначити належну кількість експертів; б) провести правильний підбір експертів, враховуючи їх компетентність в тій чи іншій галузі; в) розрахувати ступінь узгодженості думок експертів; г) створювати обґрунтовану методику опитування.
Більш досконалим і складним методом кримінологічного прогно-
зування є метод математичного моделювання, заснований на враху-
ванні багатофакторної детермінації і питомої ваги різноманітних факторів, які обумовлюють злочинність та окремі її види. Сутність цього методу полягає в тому, що на підставі раніше встановлених правових характеристик, зв’язків і закономірностей соціального явища, що вивчається, створюєтьсямодельрозвиткукриміногенноїситуації, апотім дослідження проводяться на створеній математичній моделі. Проте, якщо в техніці моделлю може бути експериментальний зразок, то при дослідженні соціальних явищ модель звичайно висловлюється в абстрактній, знаковій формі, шляхом проставлення відповідних кількіснихзначень соціальним процесам іявищам наоснові раніше встановлених характеристик і взаємозв’язків між ними. Такий метод прогнозування є найбільш ефективним для середньострокових прогнозів.
§2. Поняття, завдання, види та етапи кримінологічного планування
Планування— цеоднаізфункційуправління, якаполягаєувизначенні послідовності здійснення наміченої на конкретний період програми дій конкретних суб’єктів із зазначенням її мети, змісту, обсягів, методів і засобів, строків виконання та ін. Планування є необхідною
84
Розділ 8. Кримінологічне прогнозування і планування
передумовоюсуспільногорозвиткуітіснопов’язанезпрогнозуванням. Різновидом соціального планування є кримінологічне планування, під яким розуміють діяльність у сфері запобігання злочинності, що спрямовананавизначенняхарактеруізмістузапобіжнихзаходів, послідовності та строків їх використання. Тобто це діяльність з підготовки, складанняізатвердженняпланівіпрограм, спрямованихназапобіганнязлочинності, таїхреалізації. Разом зтимцеоднаізформкоординаціїзапобіжноїдіяльностівмежахдержавитаїїокремихрегіонів, уякій знаходить своє реальне відбиття кримінологічна політика держави. Передумовоюкримінологічногоплануваннямаєбутикримінологічний прогноз.
Основними завданнями кримінологічного планування є: а) розроблення такої сукупності взаємопов’язаних заходів запобіганння, які допомоглибвстановитиналежнийконтрольякнадзлочинністювцілому, так і над окремими її формами, групами чи видами злочинів; б) активізаціядіяльностіправоохороннихіправозастосовчихорганівуборотьбізізлочинністю; в) забезпеченнякоординаціїдіяльностіправоохоронних і контролюючих органів, громадських і самодіяльних організацій у боротьбі зі злочинністю; г) більш активне виявлення латентної злочинності; ґ) створення умов, що забезпечують реальне застосування принципуневідворотностіпокарання; д) забезпеченнягарантійналежної правової захищеності громадян від злочинних посягань.
За масштабом дії кримінологічне планування поділяється на: загальнодержавне; регіональне; відомче та галузеве.
Загальнодержавнеплануванняполягаєуствореннідокументівпрограмного характеру, які розраховані на тривалий час і розповсюджуються на значне коло суб’єктів. Ці документи є головними планами, що визначають кримінологічну політику в державі, основою для роботи різноманітних суб’єктів запобіжного впливу; вони приймаються в масштабі усієї країни і є обов’язковими до виконання. Прикладами загальнодержавного планування є: Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767; Державна програма протидії торгівлі людьми на період до 2010 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 410; План заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» на період до 2010 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 р. № 657-р, та ін.
85
Загальна частина
Регіональне, або територіальне, планування здійснюється в масштабах адміністративно-територіальних одиниць (областей, районів, міст). Заходирегіональногоплануваннявключаютьусебеяквирішення економічних, соціальних, культурних завдань, так і заходи з підвищенняефективностідіяльностіправоохороннихорганів, заходи, спрямовані на усунення причин та умов злочинності на даній території, заходи з підвищення правової свідомості, культури тощо.
Відомче та галузеве планування має забезпечити спеціальне пла-
нування запобіжної діяльності з урахуванням специфіки діяльності окремих міністерств і відомств. Особливе місце в цій системі планування посідають правоохоронні та правозастосовчі органи, а також контрольно-ревізійні органи, оскільки від ефективності їх діяльності передусім залежить стан правопорядку в країні.
Суб’єктами кримінологічного планування виступають Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні виконавчі органи влади, місцеві органи влади і управління, органи місцевого самоврядування.
Кримінологічне планування повинновідповідати таким основним вимогам: вономаєбутиколективнимякзаскладомплануючихорганів, так і за виконавцями; виконавці повинні мати відповідні повноваження; наміченізаходимаютьбутиузгодженіінесуперечитиодинодному; планиповинніскладатися зурахуванням конкретноїобстановки ісвоєчасно коригуватися з урахуванням її змін; складатися з урахуванням резерву в силах, засобах, часі, на випадок непередбачених обставин; передбачати джерела фінансування заходів тощо.
Планування, як і прогнозування, може бути: поточним (на недовготривалі відрізки часу: сезон, квартал, на період проведення масових заходів); короткостроковим(на1–2 роки); середньостроковим(до5 років); перспективним (на 10–15 років).
Головними етапами планування є: 1) організаційно-підготовчий; 2) інформаційно-аналітичний; 3) безпосереднє розроблення планових заходів; 4) виконання планових заходів; 5) оцінка виконання і висновки.
Організаційно-підготовчий етап включає прийняття рішення про планування, створенняробочоїгрупи, вирішенняпитаньматеріальнотехнічного забезпечення роботи, визначення джерел інформації, розподіл обов’язків. Інформаційно-аналітичний етап охоплює вивчення і аналіз стану злочинності в країні чи регіоні, її динаміки і тенденцій наосновіданихофіційноїстатистики. Збираєтьсятакожіншанеобхід-
86
Розділ 8. Кримінологічне прогнозування і планування
наінформація: даніпротериторіальнуідемографічнухарактеристику, матеріальні і житлові умови життя населення, ступінь матеріальноресурсногозабезпечення плановихзаходів, соціальнуінфраструктуру, ступінь ефективності заходів, спрямованих на охорону громадського порядкутощо. Розробленняпланувключає: статистичнуобробкуіаналіз одержаної інформації, її оцінку і формулювання висновків; визначення заходів, строків виконання і виконавців чи співвиконавців; узгодження і обговорення проекту плану, його доопрацювання у разі необхідності, затвердженняпланувідповідниморганомвладичиуправління. Організацієювиконанняплануєдоведенняплановихзавданьдо виконавців, визначення строків звітності, здійснення контролю за виконанням, коректуванняплановихзавдань, проведеннянарадвиконавців тощо. Виконання плану оцінюється за реальним станом правопорядку в регіоні.
Питання та завдання для самоконтролю
1.Розкрийтесутністьпоняттякримінологічного прогнозуваннятайогозначення у попередженні злочинності.
2.Назвітьвидикримінологічнихпрогнозівтавкажіть, якізнихпереважають у практиці запобігання злочинності.
3.Як співвідносяться кримінологічне прогнозування та кримінологічне планування запобігання злочинності?
4.Наведітьприкладизагальнодержавногоплануваннязарізнимисуб’єктами вищих органів влади і управління.
5.Проаналізуйте Комплексну програму профілактики правопорушень на 2007–2009 роки на предмет вимог, які пред’являються до документів кримінологічного планування.
87