Особлива частина
§3. Запобігання злочинам проти волі, честі та гідності особи
Запобігання злочинам проти волі, честі та гідності особи повинно здійснюватися як на загальносоціальному, так і спеціально-кримі-
нологічному рівнях. Слід зазначити, що для реалізації заходів запобігання даним злочинам існує як система відповідних суб’єктів запобіжного впливу, так і належна правова база. Створені і діють нові спеціальні суб’єкти: координаційні органипозапобіганнюнасильства в сім’ї при обласних державних адміністраціях, Міжвідомча координаційнарадазпитаньпротидіїторгівлілюдьмиприКабінетіМіністрів України, спеціальні підрозділи по боротьбі з торгівлею людьми в системі МВС України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України та ін.
ОстаннімчасомприйнятотакізакониУкраїни: «Пропсихіатричну допомогу» (2000 р.); «Про охорону дитинства» (2001 р.), «Про соціальну роботу з дітьми і молоддю» (2001 р.), «Про попередження насильства в сім’ї» (2001 р.); «Про захист суспільної моралі» (2003 р.), «Про соціальні послуги» (2003 р.), «Про боротьбу з тероризмом» (2003 р.); «Прозабезпеченнямолоді, якаотрималавищуабопрофесійнотехнічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» (2004 р.), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2005 р.), «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» (2005 р.); у новій редакції прийнято Закон України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» (2000 р.); законами України затверджені Загальнодержавна програма підтримки молоді на 2004–2008 роки і Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002–2012 роки та ін.
На рівні вищих органів влади і управління також прийнято ряд таких загальнодержавних документів, як:
Довгострокова програма поліпшення становища жінок, сім’ї, охорониматеринстваідитинства, схваленапостановоюКабінетуМіністрів України від 28 липня 1992 р. № 431;
Національна програма планування сім’ї, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 1995 р. № 736;
Національна програма «Діти України», затверджена Указом Президента України від 18 січня 1996 р. № 63/96;
106
Розділ10. Злочини проти волі, честітагідностіособиі їх запобігання
Заходи щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, затверджені Указом Президента Укра-
їни від 17 жовтня 1997 р. № 1153/97;
Комплексні заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації державної молодіжноїполітикивУкраїні(«МолодьУкраїни»), затверджені постановою від 20 березня 1998 р. № 348;
Комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві, затверджені Указом Президента України від 18 березня 1998 р. № 200/98; Концепція державної сімейної політики, схвалена постановою
Верховної Ради України від 17 вересня 1999 р. № 1063-XIV; Основні напрями розвитку трудового потенціалу на період до
2010 року, схвалені Указом Президента України від 3 серпня 1999 р.
№ 958/99;
Стратегія подолання бідності, затверджена Указом Президента України від 15 серпня 2001 р. № 637/2001, та ін.
Реалізація вказаних законів і заходів, передбачених програмними документами, надасть можливість створити сприятливі умови для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку громадян, формуваннягармонійнорозвиненоїособистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освітиікультури; підвищитиматеріальнийрівеньнародуіпом’якшити його стратифікацію, зменшити безробіття; подолати девальвацію загальнолюдських гуманістичних цінностей та правового нігілізму; зміцнитисім’ю, становищежінкивсуспільстві, підвищитисексуальну культуру, удосконалити систему підготовки дітей, підлітків, молоді до сімейного життя; відродити традиційні, перевірені часом, форми організації дозвілля неповнолітніх і молоді, зменшити безпритульність і бездоглядність серед дітей; усунути чинники віктимізації населення та ін. А в цілому — забезпечити мир і злагоду в суспільстві, поважання прав, свобод і законних інтересів інших громадян.
У сфері запобігання торгівлі людьми зараз виконується вже третя загальнодержавна програма — Державна програма протидії торгівлі людьми на період до 2010 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 410.
Аналіз результатів виконання попередньої програми — Комплексноїпрограми протидії торгівлілюдьмина2002–2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2002 р. № 766, показав, щоекономічніпроблеми, незадовільнийстансправна
107
Особлива частина
ринку праці, високий рівень безробіття і низька якість життя населення і далі змушують громадян шукати роботу за кордоном. Легально за кордоном щороку працевлаштовується близько 50–60 тис. осіб. За неофіційними даними, майже 4 млн громадян України працюють за кордоном нелегально, більшість з яких виїжджає за туристичними чи приватними візами, працює без необхідних документів, що негативно впливає на їх правовий захист і стає причиною потрапляння у сферу інтересів торговців людьми.
Узв’язкузцимосновнимизавданнямиДержавноїпрограмипротидіїторгівлілюдьминаперіоддо2010 рокує: 1) удосконаленнямеханіз-
мунормативно-правовогорегулюванняпитаньпротидіїторгівлілюдьми, а також боротьби з нею, включення їх до освітніх програм для дітей та молоді; 2) проведення роз’яснювальної роботи за допомогою засобів масової інформації, підвищення ефективності діяльності правоохороннихорганівуборотьбізторгівлеюлюдьми; 3) забезпеченняефективної взаємодії правоохоронних органів України та інших держав у протидії торгівлілюдьми, атакожуборотьбізнею; 4) наданнядопомогиособам, що постраждали від торгівлі людьми, зокрема у поверненні додому, працевлаштуванні та професійному навчанні; 5) вдосконалення діяльностіцентрівреабілітаціїдляосіб, щопостраждаливідторгівлілюдьми; 6) розроблення механізму психолого-соціальної реабілітації дітей, що постраждали від торгівлі людьми; 7) співробітництво з громадськими та міжнародними організаціями і фондами, що провадять діяльність, пов’язану з протидією торгівлі людьми; 8) використання міжнародного досвіду іззапобігання торгівлі людьмитаборотьбизнею, захиступрав осіб, щопостраждаливідзазначеногозлочину, розшукузниклихосібза кордоном, їх повернення та реабілітації.
Очікується, що виконання Програми дасть змогу:
–підвищити рівень інформованості населення та усвідомлення проблемиторгівлілюдьмиіякрезультат— зменшитикількістьлюдей, що стають жертвами цього злочину;
–включити до освітніх програм для дітей та молоді, зокрема тих, щонавчаються удитячих будинках і школах-інтернатах, питання протидії торгівлі людьми з метою зменшення ризику їх потрапляння у сексуальне та трудове рабство;
–підвищитикваліфікацію фахівців центральнихтамісцевихорганів виконавчої влади, що беруть участь у здійсненні заходів з протидії торгівлілюдьми, атакож уборотьбі знею, шляхоморганізації навчання державних службовців і представників громадських організацій;
108
Розділ10. Злочини проти волі, честітагідностіособиі їх запобігання
–поліпшити роботу правоохоронних органів, підвищити рівень їх взаємодії з відповідними структурами інших держав у розслідуванні злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми;
–підвищити рівень надання реабілітаційної допомоги, збільшити кількість реінтегрованих осіб шляхом посилення соціальної, юридичної, медичної та психологічної допомоги особам, що постраждали від торгівлі людьми.
Програмою протягом 2007–2010 років передбачається реалізація низкикомплекснихзаходів, виконанняякихпокладенонаСлужбубезпекиУкраїни, атакожміністерства: внутрішніхсправ; зовнішніхсправ; праці; усправах сім’ї, молоді таспорту; освіти інауки; інші центральні органи виконавчої влади. Серед них, зокрема, передбачається:
–утворення робочих експертних груп при регіональних постійно діючих комісіях з питань обміну інформацією про запобігання торгівлі людьми та координації зусиль у боротьбі з нею, проведення щоріч- нихрегіональнихіміжгалузевихнарад-семінарівзпитанькоординації зусиль, проведення аналізу та уточнення стратегії запобігання торгівлі людьми та боротьби з нею;
–підготовка інавчання працівників дипломатичної служби, інших державних службовців з питань протидії людьми; включення до програм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти навчальних курсів, лекцій та практичних занять з цих питань; запровадження навчального курсу з питань трудової міграції та протидії торгівлі людьми для працівників Державної служби зайнятості;
–продовженнявиданняінформаційно-освітніхматеріалівзпитань профілактики торгівлі людьми та проблем соціального захисту дітей
імолоді, підвищення рівня інформованості населення щодо засобів
іметодів, які використовуються торговцями людьми;
–проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань зайнятостінаселеннятазабезпечення інформуваннягромадянпровакансії за кордоном у рамках укладених Україною з іншими державами двосторонніх угод; створення циклу тематичних телета радіопередач, запровадженнявелектроннихтадрукованихзасобахмасовоїінформації окремихрубрикдлярозміщенняінформаційнихматеріалівпропрофесії, що користуються попитом на вітчизняному ринку праці, а також про наслідки нелегального виїзду за кордон з метою працевлаштування;
–розробленнятавпровадження програмсоціальноїтапсихологічної реабілітації дітей, що постраждали від торгівлі людьми;
109