Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminologiya_Zagalna_ta_Osobliva_chastini_pid.pdf
Скачиваний:
42
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
2.24 Mб
Скачать

Особлива частина

ми є факти неправильної кваліфікації дій екологічних злочинців, не завжди конфіскуються знаряддя злочину та відшкодовуються збитки, що завдані навколишньому середовищу або людині.

§ 3. Запобігання екологічній злочинності

Запобігання екологічній злочинності передбачає вживання низки заходів щодо нейтралізації та усунення причин і умов, які її детермінують і як наслідок — зменшення рівня даного виду злочинності.

Запобігання злочинам у сфері екології передбачає застосування загальносоціальних і спеціально-кримінологічних заходів.

На загальносоціальному рівні необхідно підняти рівень добробуту населення й звести до мінімуму існуюче на сьогоднішній момент розшарування суспільства; максимально використовувати досягнення науково-технічного прогресу як засіб запобігання екологічній злочинності.

У культурно-виховній сфері необхідно проводити загальну просвітницьку роботу з екології і безпеки життєдіяльності, формуючи в громадян особливу екологічну правосвідомість. Це може бути досягнутоправовоюпропагандою, інформаційноюзабезпеченістюнорм, які встановлюють відповідальність заекологічні злочини, зростанням соціальної активності громадян, їх нетерпимості і протидії даним правопорушенням.

Спеціальне запобігання екологічній злочинності повинне доповнювати й конкретизувати загальне. Сюди можна віднести вдосконаленняприродоохоронноготакримінальногозаконодавства, нормативну заборону здійснення певних екологічно шкідливих дій. Є необхідністюуведеннякримінологічноїекспертизиекологічногозаконодавства поряд із правовою та екологічною експертизами.

Заходи запобігання екологічній злочинності повинні відповідати такимпринципам, якреальність, науковаобґрунтованість, синтезкримінологічних і екологічних знань, принцип екологічного реалізму; координація політико-правових дій органів влади ікерування вцентрі й на місцях; чітка взаємодія правоохоронних і контролюючих органів у галузі екології; відповідність загальносоціальних і спеціальнокримінологічнихзаходівзапобіганняекологічнійзлочинностізагальній концепції розвитку світового співтовариства.

136

Розділ 14. Екологічна злочинність та її запобігання

Об’єктами запобігання екологічній злочинності виступають окремі території, водойми, тваринний світ, лісові масиви, атмосферне повітря, шкідлива поведінка громадян та ін.

До суб’єктів запобігання належать: природоохоронні інспекції, правоохоронні органи, відомчі органи контролю, громадські організації, окремі громадяни.

Суттєвий внесок у боротьбу з екологічною злочинністю повинні вносити і різноманітні об’єднання громадян, партія «зелених», green peace, засоби масової інформації.

До основних напрямів щодо екологічної безпеки України можна віднести: запобігання і мінімізацію наслідків надзвичайних ситуацій зурахуваннямризикувиникненнятакихситуацій. Цеположенняєособливоактуальнимсьогодні, колидужечастотрапляютьсянадзвичайні екологічні ситуації. Важливим є перехід на нові джерела сировини та енергії, якіможутьзнизитишкідливийвпливнанавколишнєсередовище. Велике значення мають проведення наукових досліджень у галузі охорониприроди, відмовавидвиробництва, щозабруднюєприродута запровадження нових безпечних технологій.

Ефективна реалізація вказаних заходів допоможе знизити рівень екологічної злочинності і тим самим поліпшити якість життя у суспільстві.

Питання та завдання для самоконтролю

1.Дайте визначення екологічної злочинності.

2.Назвіть основні детермінанти злочинів у сфері екології.

3.Працівники органів внутрішніх справ затримали групу осіб, які займалися незаконною порубкою лісу. Про який різновид запобіжної діяльності йде мова?

137

Розділ15

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

§1. Поняття та кримінологічна характеристика хуліганства

Кримінальний кодекс України в Особливій частині у розділі XII передбачає відповідальність за злочини проти громадського порядку та моральності. Суспільна небезпечність діянь, котрі містяться у цьому розділі (12 статей), виявляється в тому, що їх скоєння призводить до порушення суспільного порядку і моральних основ держави.

Найбільшпоширенимсеред нихєхуліганство. Юридичне поняття цього злочину дається в ч. 1 ст. 296 КК України. У диспозиції даної кримінально-правової норми воно визначається як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Певний теоретичний і практичний інтерес викликає питання про безпосередній об’єкт цього злочину. Воно має дискусійний характер. Ми схиляємося до тієї думки, що хуліганству притаманні основний ідодатковий(факультативний) об’єкти. Основнимпостійнимоб’єктом виступає громадський порядок внаслідок того, що проти нього передусімспрямованехуліганськепосяганняівінпереважноохороняється

138

Розділ 15. Злочини проти громадського порядку та моральності

кримінальним законом. За своїм змістом громадський порядок — це відносини, щозабезпечуютьобстановкугромадськогопокою, належну поведінку людей у громадських місцях, додержання норм суспільної моральності, повагудорезультатівлюдськоїпраці, фізичнуіморальну недоторканність навколишніх.

Додатковими (факультативними) об’єктами складу хуліганства можутьбутитакіблага, якособистістьабовласність. Найчастішетаким додатковим об’єктом є особистість. Хуліганські посягання при цьому виявляються в насильницьких діях щодо потерпілих (у заподіянні їм тілеснихушкоджень, нанесенніпобоїв, увчиненніпсихічногонасильства).

За даними кримінологічних досліджень, понад 90 % хуліганських дій спрямовані проти особи. Враховуючи цю обставину, деякі автори розглядають проблеми хуліганства у розділі насильницьких злочинів. Однак специфічність хуліганства, вважаємо, обумовлює необхідність розглядати названі проблеми окремо.

Хуліганство супроводжується особливою зухвалістю або винятковимцинізмом. Особливазухвалістьмаємісцетоді, колихуліганськідії поєднуються із насильством, заподіянням тілесних ушкоджень, або вперто не припиняються, продовжуються тривалий час, або були пов’язані зі знищенням чи пошкодженням майна, зривом масових заходів і т. ін.

Винятковийцинізм— цедемонстративназневагадозагальноприйнятихнормморалі, проявибезсоромності, зневажливогоставлення до осіб, які перебувають у безпорадному стані, та ін.

Для хуліганства характерна наявність специфічного мотиву. Причому внутрішня сила, яка штовхає до вчинення хуліганських дій, зводиться не до одного якого-небудь мотиву, а до багатьох з них, які прийнятоназиватихуліганськимиспонуканнями. Такимиспонуканнями є: прагнення відкрито показати свою зневагу до оточуючих чи суспільства в цілому; явно протипоставити свою поведінку громадському порядку; показати зневагу до особистої гідності людини і результатів її праці, а також до правил людського співіснування; прагнення виявити кримінально-карне бешкетування, хвастощі, п’яну хвацькість, свою «сміливість» і таким чином познущатися над беззахисним; виявити хоча б на короткий час свою «перевагу» над іншими законослухнянимигромадянами, атакожіншінегідніпрояви. Усіпереліченіспонуканняможутьдіятиокремо, алезначноюміроюупевному поєднанні.

139

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]