Зміст
1. Вступ 2. Статус та порядок формування Вищої ради юстиції.
3. Повноваження ВРЮ. 4. Структура ВРЮ. 5. Основні засади організації роботи ВРЮ. 6. Висновки. 7. Список використаної літератури.
1. Вступ.
Теорія управління дозволяє всебічно дослідити статус будь-якого державного органу, використовуючи при цьому різні групи методів дослідження: загальний, логічний, емпіричний. Застосування історичного та системного підходу як складових загального методу дослідження надає можливість повною мірою визначити місце державного органу в системі інших органів державної влади. Останнім часом, особливо у зв’язку з прийняттям змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та внесенням змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції», тривають численні дискусії щодо статусу і повноважень, функціональної діяльності Вищої ради юстиції. І хоча такі дискусії часто мають політичний характер, іноді виникають суто теоретичні питання, які залишаються поза увагою як політиків, так і вчених. Актуальним є дослідження Вищої ради юстиції як органу, що здійснює державне управління в певній сфері суспільних відносин, через теорію побудови системи органів державної влади та її історичний розвиток.
Незалежність суддів є важливою передумовою їх об’єктивності, неупе- редженості та самостійності, дотримання під час здійснення правосуддя виключно закону, а також є гарантією належного виконання ними конституційних функцій із захисту прав і свобод людини та громадянина. Для створення механізму забезпечення незалежності судової влади та реалізації основних засад та принципів судочинства Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду юстиції» запроваджено новели щодо формування суддівського корпусу. У розділі VІІІ Основного закону закладено конституційні основи створення та діяльності нового інституту в системі правосуддя, який раніше був невідомий вітчизняній практиці, - Вищої ради юстиції. Формування даного органу розпочалося у вересні 1996 року на ІІІ позачерговому з’їзді суддів України. Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року. На сьогодні в Основному законі України, а також у законах «Про Вищу раду юстиції» та «Про судоустрій і статус суддів» визначено порядок формування складу зазначеної Ради, однак у теорії і на практиці постають питання, що потребують правового дослідження та подальшого вирішення. Про необхідність змінення порядку формування цього органу неодноразово на- голошували вітчизняні науковці, політики та міжнародні експерти, оскільки це має важливе значення для функціонування судової системи України і є актуальним напередодні наступного етапу судової реформи.
2. Статус та порядок формування Вищої ради юстиції.
Вища рада юстиції – конституційний орган, що є важливим елементом системи право суддя в Україні і який завдяки своєму статусу та способу формування значною мірою має за безпечити незалежність суду від впливу на нього з боку різних органів, посадових осіб і в той же час не допустити перетворення суддів на окрему корпорацію, де власні інтереси переважають над інтересами суспільства і домі нують над законом. До відання Вищої ради юстиції належить:
- внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
- прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
- здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів. Вища рада юстиції складається з двадцяти членів . Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради юстиції. Далі, ми більш детально роздивимося це питання. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Оскільки повноваження Вищої ради юстиції є досить серйозними в частині призначення та звільнення суддів, цей орган, як багато інших незалежних органів в Україні, не оминула політична конфронтація. Проте саме цей орган сьогодні є фактично єдиною структурою, яка має стримувати негативні процеси у суддівському середовищі, очищувати суддівський корпус від людей не достатньо освічених чи нечесних. [Вища рада юстиції: питання стутусу і повноважень / О. Гончаренко // Право України. - 2006. - 2. - С. 17-20.]
У 1998 р. в Україні запроваджено новий, досі невідомий вітчизняній системі державної влади інститут – Вищу раду юстиції. Її створення передбачено ст. 131 Конституції України.
Закріплення правового статусу Вищої ради юстиції в Розд. VIII Конституції України «Правосуддя» говорить про початкове бачення цього нового для України інституту в системі органів судової влади. Між тим, зважаючи на раніше вказані міжнародно-правові вимоги, Вища рада юстиції за її представницьким складом (суддів лише 20%) поки що не є органом, який входить до системи установ судової влади. Вона є державним публічним колегіальним органом.
У процесі формування Вищої ради юстиції беруть участь усі три гілки державної влади України, а також представники адвокатури України, юридичної науки і прокуратури. Такий порядок у цілому дозволяє мінімізувати вплив виконавчої або законодавчої влади при ухваленні рішення стосовно кандидатів на посаду суддів або при притягненні останніх до дисциплінарної відповідальності.
На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України не молодший тридцяти п’яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.
Членами Ради юстиції не можуть бути особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають не зняту або не погашену судимість.
Президент України указом призначає трьох членів Ради юстиції. Закон надає йому право вибирати їх із будь-яких осіб за власним розсудом за умови їх відповідності загальним вимогам, що ставляться до членів Вищої ради юстиції.
Верховна Рада України призначає трьох членів Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Кандидатів на цю посаду пропонують депутатські групи і фракції. [Вища рада юстиції: міжнародний досвід формування та нормативно-правове забезпечення її діяльності в Україні / В. Д. Бринцев // Вісник Верховного Суду України. - 2010. - N 12. - С. 32-36.]
Суддівське співтовариство призначає трьох членів Вищої ради юстиції на з’їзді суддів України, що є вищим органом суддівського самоврядування. Порядок скликання з’їзду визначається Законом України «Про судоустрій України».
Від з’їзду адвокатів України до Вищої ради юстиції обираються три члени ради. Делегати на з’їзд адвокатів України обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва й Севастополя) конференціях адвокатів.
Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ провадиться в порядку, передбаченому законом для з’їзду суддів України. Делегати на з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва й Севастополя) конференціях їх працівників.
На всеукраїнську конференцію працівників прокуратури представники обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міст Києва й Севастополя конференціях, участь у яких мають право брати всі працівники органів прокуратури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років. Особи, які входять до складу за посадою, вибувають зі складу Ради юстиції з дня звільнення з посади.
За правовим статусом (ст. 131 Конституції України і ст. 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції») Вища рада юстиції (далі - ВРЮ) є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування суддівського корпусу в державі, здатним професійно, кваліфіковано, відповідно до вимог чинного законодавства чинити правосуддя. Водночас цей орган держави в межах своєї компетенції здійснює дисциплінарні функції, приймаючи рішення стосовно порушень суддями й прокурорами вимог щодо несумісності. Фактично це дорадчий (узгоджувальний) орган, який формують за принципом представництва.
На зразок Вищої ради юстиції в інших країнах, зокрема у Франції, Італії, Португалії, Румунії, Колумбії, Алжирі та низці інших країн, наявний аналогічний орган. Вища рада магістратури (Так її називають у більшості західних країн) - це особливий орган державної влади, основне завдання якого - добір кандидатур на посади суддів і прокурорів, а також здійснення дисциплінарної функції щодо суддів. Переважно у Вищій раді магістратури головує президент держави. Членів цієї ради призначає президент республіки (Франція, Алжир), обирають палатами парламенту (Румунія) або визначають іншим способом. Наприклад, у Італії дві третини членів Ради обирає сам суддівський корпус, одну третину - парламент, а перший голова й генеральний прокурор касаційного суду входять до ради за посадою. До відання ВРЮ в Україні належить внесення подань про призначення на посади суддів і звільнення їх з посад, розгляд справ про порушення суддями й прокурорами вимог щодо несумісності. Останні мають право звернутися до Ради зі скаргою на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Вища рада юстиції - єдиний орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів. Зазначені посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та за наявності підстав, передбачених Законом України «Про статус суддів». Процедуру притягнення цих посадових осіб судової влади до дисциплінарної відповідальності може бути розпочато лише за поданням народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або члена Вищої ради юстиції. Для забезпечення виконання своїх повноважень Вищу раду юстиції наділено відповідними правами.
Конституційний склад Вищої ради юстиції - 20 членів.
Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, її формують не тільки трьома гілками влади - законодавчою, виконавчою та судовою, а й прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства - адвокатурою, навчальними й науковими юридичними колами.
Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 Року.
Вища рада юстиції певною мірою є контрольно-наглядовим органом (на зразок прокуратури, державних інспекцій тощо), про що свідчить її статус, специфіка прав і обов'язків. Цей конституційний орган не можна віднести до якоїсь із гілок влади, зокрема законодавчої або виконавчої.
Визнати її органом судової влади також неможливо, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 127 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі й присяжні. А згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Таким чином, Вища рада юстиції належить до кола державних органів, місце яких визначено їх контрольно-наглядовими повноваженнями та конституційним статусом серед інших органів держави, зокрема міністерств, відомств, контролюючих і правоохоронних органів.
Вища рада юстиції цілеспрямовано впливає на такий важливий суспільний процес, як формування суддівського корпусу й забезпечення правосуддя. Отже опосередковано ВРЮ впливає на правосуддя, на формування системи судочинства.
Крім того, Вища рада юстиції є апеляційною інстанцією в системі дисциплінарного провадження щодо суддів апеляційних і місцевих судів та прокурорів усіх рівнів.
Вона має забезпечувати гарантію незалежності суддів у здійсненні правосуддя від можливого тиску з боку інших гілок влади або посадових осіб. Організація роботи і повноваження Вищої ради юстиції визначаються ст. 131 Конституції, Законом «Про Вищу раду юстиції» та регламентом Вищої ради юстиції, але на даний момент він вже втратив чинність.
Вища рада юстиції є колегіальним і незалежним органом, уповноваженим здійснювати формування кваліфікованого складу суддів з метою сумлінного, неупередженого здійснення правосуддя на професійній основі, а також приймати рішення стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції - про їх дисциплінарну відповідальність.
Члени Вищої ради юстиції перед вступом на посаду, зобов'язані скласти на засіданні Верховної Ради України присягу.
(Присяга) – «Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обоє'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів». [Знайомтесь: Вища рада юстиції України. / Нечипоренко О. – К., Інститут громадянського суспільства: ТОВ «ІКЦ ЛЕСТА», 2004, - 124]