1. Конституційне право зарубіжних країн як галузь права, наука і навчальна дисципліна

В результаті вивчення теми студент повинен знати:

• поняття конституційного права зарубіжних країн;

• предмет і метод конституційно-правового регулювання в зарубіжних країнах;

• система та функції конституційного права зарубіжних країн;

• об’єкти та суб’єкти державно-правових відносин;

• джерела конституційного права зарубіжних країн;

• конституційне право зарубіжних країн як наука;

• конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна.

 Література: 12, 13,16,17, 20, 19, 31-44.

1. Поняття конституційного права зарубіжних країн

Конституційне право в кожній зарубіжній країні — це осново­положна, фундаментальна галузь усієї національної системи пра­ва. Як і будь-яка інша галузь права, вона становить сукупність кон­ституційно-правових норм, що закріплюють економічну, політич­ну й соціальну основи держави; права та обов'язки громадян (підданих); форми правління, державного устрою; політичний ре­жим; організацію, компетенцію і порядок діяльності вищих і місце­вих органів державної влади й управління; виборче право і вибор­чу систему.

Ці норми встановлюються органами вищої державної влади і виражають волю панівних соціальних верств суспільства. Такі правові норми закріплюються в системі конституційних актів і спираються на примусову силу держави.

Визначаючи предмет державного права як галузі в системі національного права, слід звернути увагу на те, що всю сукупність норм державного права поділено на окремі групи норм — певні правові інститути зі стійкою сукупністю однорідних норм, які регулюють конкретний вид суспільних відносин. Це зумовлює структуру дер­жавного права як галузі відповідної національної системи права.

Конституційне право як фундаментальна галузь права стано­вить основи адміністративного, фінансового, цивільного, кримі­нального, екологічного права та ін.

Конституційне право – це сукупність юри­дичних норм, які закріплюють основи суспільного устрою; поря­док формування, організацію і компетенцію найважливіших ла­нок державного механізму; політико-територіальну організацію держави, а також визначають основи взаємовідносин між державою і особою.

2. Предмет і метод конституційно-правового регулювання в зарубіжних країнах

Як відомо, галузі права вио­кремлюються за специфічним колом суспільних відносин, які ними регулюються.

Конституційне право регулює суспільні відно­сини, які за своїм характером є політичними. Але не всі. Пред­метом конституційного права можна вважати безпосередньо ті відносини, які виникають у сфері державно­го володарювання. Їх можна назвати державно-політичними відносинами володарювання, а звідси і консти­туційне право можна визначити як сукупність юридичних норм, що регулюють и державно-політичні відносини волода­рювання.

Державно-правові відносини поділяються на 3 групи:

1. відносини, безпосередньо пов'язані з економічною і політичною організацією суспільства;

2. відносини, які виникають у процесі становлення і функціонування публічних, державних інститутів і відобража­ють територіальну організацію держави (організація і діяльність державного механізму, політико-територіальний і адміністративно-територіальний устрій держави);

3. відносини, які характеризують основи взаємозв'язків держави і особи.

Ці відносини ще називають конституційно-правовими або ж державно-правовими. Їх учасниками можуть бути тільки певні суб'єкти.