- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •1. Конституційне право зарубіжних країн як галузь права, наука і навчальна дисципліна
- •1. Поняття конституційного права зарубіжних країн
- •2. Предмет і метод конституційно-правового регулювання в зарубіжних країнах
- •3. Система та функції конституційного права зарубіжних країн
- •4. Об’єкти та суб’єкти державно-правових відносин
- •5. Джерела конституційного права зарубіжних країн
- •6. Конституційне права зарубіжних країн як наука
- •7. Конституційне права зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •2. Конституції зарубіжних країн
- •Поняття і суть конституції
- •2.Класифікація конституцій
- •3. Зміст конституції
- •4. Форма і структура конституції
- •5. Порядок прийняття ї зміни конституцій
- •6. Органи конституційного контролю
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •3. Основи конституційного статусу особи в зарубіжних країнах. Конституційні права і свободи особи
- •1. Поняття громадянства, способи його набуття і втрати
- •2. Проблема подвійного громадянства, апатриди, правовий статус іноземних громадян
- •3. Класифікація прав, свобод і обов’язків громадян
- •4. Гарантії здійснення прав і свобод громадян, роль омбудсманів у захисті прав людини
- •5. Правове становище омбудсмана
- •6. Міжнародно-правовий захист прав людини
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •4. Політичні партії і партійні системи в зарубіжних країнах
- •1. Політичні системи
- •2. Функції політичних партій
- •3. Класифікація політичних партій
- •Інституціоналізація політичних партій
- •Підприємницькі організації
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •5. Конституційна регламентація форми безпосередньої демократії в зарубіжних карїнах
- •1. Принцип народного суверенітету. Співвідношення безпосередньої і представницької демократії
- •2. Вибори: поняття і види, виборчий процес
- •3. Референдум: поняття, види та правові наслідки
- •4. Народна ініціатива
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •6. Форми держав у зарубіжних країнах
- •1. Поняття форми держави
- •2. Форма державно-територіального устрою
- •3. Форма правлінні у зарубіжних країнах
- •4. Поняття та види політичного режиму
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •7. Організація ценртальних (вищих) органів влади у зарубіжних країнах
- •1. Поняття глави держави та його повноваження
- •2. Юридичні форми глави держави
- •3. Відносини глави держави з парламентом і урядом
- •4. Поняття парламенту та парламентаризму. Правове становище депутата
- •5. Класифікація парламентів
- •6. Повноваження парламентів
- •7. Структура і порядок роботи парламентів
- •8. Законодавчий процес
- •9. Порядок формування уряду
- •10. Компетенція уряду і його функції
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •8. Організація публічної влади на місцях у зарубіжних країнах
- •1. Поняття та сутність місцевих органів влади
- •2. Системи місцевого управління
- •3. Структура, склад і порядок роботи органів місцевого управління
- •4. Компетенція органів місцевого управління та їх відносини з центральними органами держави
- •Питання для самоконтролю
- •2. Системи судових органів
- •3. Конституційний статус суддів у зарубіжних країнах, прокурорів, слідчих
- •4. Конституційно-правові принципи організації і діяльності судових систем
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •10. Основи контитуційного права постсоціалістичних країн
- •11. Основи конституційного права сша
- •1. Принципи американського конституціоналізму
- •2. Президент у системі органів влади
- •3. Законодавча влада в сша
- •4. Організація виконавчої влади
- •5. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •12. Основи конституційного права великобритації, канади і австралії
- •1. Конституція Великобританії
- •2. Характеристика конституційного регулювання у Великобританії
- •2. Конституційно-правовий статус особи у Великобританії
- •3. Найвищі органи влади Сполученого Королівства
- •Судова влада
- •5.Конституція Канади
- •6. Основи правового статусу особи
- •7. Вищі органи державної влади Канади
- •8. Федералізм Канади, правове положення провінцій, місцеве самоврядування і управління
- •9. Судова система Канади
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •13. Основи конституційного права франції
- •1. Загальна характеристика Конституції Франції
- •Президент Французької Республіки
- •3. Парламент Франції
- •4. Уряд Франції
- •5. Регіональне місцеве управління і самоврядування
- •6. Судова влада Франції
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •14. Основи конституційного права федеративної республіки німеччина
- •1. Характеристика Основного закону фрн
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Судова система
- •4. Федералізм і самоврядування
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •Питання до заліку
- •Література Нормативна
- •Основна
- •Додатки Конституції зарубіжних країн
- •Конституція Російської Федерації 1993 року
- •Глава 1 Основи конституційного ладу
- •Глава 2 Права і свободи людини і громадянина
- •Глава 4 Президент Російської Федерації
- •Глава 5 Федеральні Збори
- •Глава 6 Уряд Російської Федерації
- •Глава 7 Судова влада
- •Глава 8 Місцеве самоврядування
- •Глава 9 Конституційні поправки і перегляд Конституції
- •Конституція Сполучених Штатів Америки 1787 року
Судова влада
Система федеральних суддів. Стаття 3 Конституції формулює основу федеральної судової системи: « судова влада США здійснюється Верховним Судом та тими нижчими судами, які будуть час від часу засновуватися Конгресом».
Верховний Суд є вищою судовою інстанцією США та єдиним судом, створення якого передбачене Конституцією. Рішення Верховного Суду не підлягають апеляції ні в якому іншому суді. Конгрес має право встановлювати кількість суддів Верховного Суду і в певних межах вирішувати, які справи підлягають розгляду в ньому, але він не може змінити тих прав, які надані Верховному Суду самою Конституцією.
Апеляційні і окружні суди. Другий рівень федеральної судової системи складають апеляційні суди, які були створені в 1891 році з метою спрощення розподілу судових справ і полегшення роботи Верховного Суду. Територія США поділяється на 11 зон, кожна з яких обслуговується судом у складі від 3 до 15 суддів.
Ступенем нижче апеляційних суддів йдуть окружні суди. 50 штатів розділені на 89 округів. На додаток до цього існує окремий округ Колумбія і округ Пуерто-Ріко, які не є окремими штатами.
Спеціальні суди. На додаток до федеральних суддів загальної юрисдикції час від часу виникає необхідність у створенні спеціальних суддів. Це так звані «легіслативні» суди, вони були створені законодавчим актом Конгресу. Судді в цих судах як і їх колеги в інших федеральних судах, призначаються Президентом з узгодженням Сенату на період усього життя.
5.Конституція Канади
Канада - держава у Північній Америці, її територія - 9976 тис. кв. км. Населення - 30,1 млн. мешканців. 40% - англо-канадці, 27% - франко-канадці. Столиця – Оттава. Офіційні мови - англійська та французька. Канада – демократична держава, за формою правління – конституційна монархія з двома офіційними мовами та двома правничими системами – Громадянським правом та Загальним правом. Канада являє собою федерацію, у складі якої виділяються десять провінцій з системою майже повного самоврядування та дві особливі території, підвладні безпосередньо центральному уряду.
Конституція Канади складається з кількох законодавчих актів. Найважливішими з них є Квебекський закон 1774 p., Конституційний закон 1791 p., Закон про об'єднання Канади 1840 p., Закон про Британську Північну Америку 1867 р. та Конституційний закон 1982 p., який став останнім із числа конституційних актів Канади, прийнятих Британським парламентом.
Канадська писана Конституція – на відміну від американської – не становить цілісного документу і не є кодифікованою. На додаток до інших документів, вона містить у собі 25 основних актів, закріплених у Конституційному акті 1982 p.: чотирнадцять актів Британського парламенту, сім – парламенту Канади і чотири закони від імені англійського монарха і Таємної ради.
Стрижневим у цьому зведенні законів залишається Закон про Британську Північну Америку від 29 березня 1867 р. Саме він започаткував сучасну канадську державність. Сьогодні цей закон, визначений як конституційний закон 1867 p., зберігає силу і є одним із складових елементів Конституції Канади.
Законом 1867 р. було передбачено об'єднання колоніальних володінь, що існували на півночі Північно-американського субконтиненту, в єдине територіальне утворення - Канаду, яке з часом отримало статус домініона. Такий статус означав тоді певний рівень самоврядування і самостійності у вирішенні внутрішніх справ. Акт про Британську Північну Америку дав життя федерації - новій державі.
Зазначимо дванадцять важливих положень писаної Конституції Канади разом із поправками, що вносилися до кінця 1981 p.:
1 - створення федерації, провінцій, територій, національного парламенту, провінційних законодавчих установ і деяких кабінетів;
2 - національний парламент дістав повноваження щодо утворення з територій нових провінцій, зміни кордонів провінцій за погодженням з останніми;
3 - визначено повноваження парламенту і провінційних законодавчих установ;
4 - офіційна виконавча влада передана Королеві і проголошено створення Королівської Таємної ради для Канади (юридична основа федерального Кабінету);
5 - парламенту надано повноваження формувати Верховний суд Канади (його було створено 1875 p.);
6 - гарантовані певні права на використання англійської та французької мови у федеральному парламенті й судах, а також у законодавчих установах і судах Квебека та Манітоби;
7-
а) гарантовано роздільне навчання у школах для протестантської і римо-католицької меншості;
б) закріплено спеціальні статті щодо Манітоби (утвореної 1870 p.), більш обмежені гарантії для Альберти і Саскачевану (утворених 1905 р.) та для Ньюфаундленда (який увійшов до складу Федерації 1949 p.);
в) надано гарантію роздільних шкіл для представників численних християнських сповідань;
8 - гарантовано особливе цивільне право для Квебека;
9 - надано парламенту право брати на себе повноваження у розв'язанні правових питань власності та громадських прав, а також впливу на вирішення проблем у провінціях за їхньою згодою (це право ніколи не використовувалося);
10 - заборонені провінційні тарифи;
11 - надані провінційним законодавчим установам повноваження вносити поправки до конституцій провінцій, за винятком тих, що стосуються посади лейтенант-губернатора;
12 - надані національному уряду (Раді генерал-губернатора, тобто федеральному Кабінету) певні права щодо контролю над провінціями:
а) призначення, інструктаж та звільнення лейтенант-губернаторів;
б) відхилення законів провінцій протягом року після їх прийняття; в) використання повноважень лейтенант-губернаторів надсилати провінційні законопроекти до Оттави без отримання на це санкції (за цих умов законопроект не набуває юридичної сили, доки протягом року не отримає санкції центральної виконавчої влади); у зв'язку з цим із 70 таких законопроектів (останній подано 1961 р.) від усіх провінцій, крім Ньюфаундленда, тільки 14 набули сили закону.
Ці основні принципи писаної Конституції на кінець 1981 р. прем'єр-міністр сер Роберт Борден назвав «проявом звичайного здорового глузду», що дозволило регулювати суспільні відносини Канади, маневрувати, втілювати нове, йти на компроміси, доходи ти згоди.
Писана Конституція, саме конституційний закон, навіть з останнім доповненням – Конституційним актом 1982 p., є тільки частиною всієї діючої Конституції – системи регулювань, завдяки якій здійснюється управління державою. Вона не становить усієї тканини Конституції, а є лише її основою.