- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •1. Конституційне право зарубіжних країн як галузь права, наука і навчальна дисципліна
- •1. Поняття конституційного права зарубіжних країн
- •2. Предмет і метод конституційно-правового регулювання в зарубіжних країнах
- •3. Система та функції конституційного права зарубіжних країн
- •4. Об’єкти та суб’єкти державно-правових відносин
- •5. Джерела конституційного права зарубіжних країн
- •6. Конституційне права зарубіжних країн як наука
- •7. Конституційне права зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •2. Конституції зарубіжних країн
- •Поняття і суть конституції
- •2.Класифікація конституцій
- •3. Зміст конституції
- •4. Форма і структура конституції
- •5. Порядок прийняття ї зміни конституцій
- •6. Органи конституційного контролю
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •3. Основи конституційного статусу особи в зарубіжних країнах. Конституційні права і свободи особи
- •1. Поняття громадянства, способи його набуття і втрати
- •2. Проблема подвійного громадянства, апатриди, правовий статус іноземних громадян
- •3. Класифікація прав, свобод і обов’язків громадян
- •4. Гарантії здійснення прав і свобод громадян, роль омбудсманів у захисті прав людини
- •5. Правове становище омбудсмана
- •6. Міжнародно-правовий захист прав людини
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •4. Політичні партії і партійні системи в зарубіжних країнах
- •1. Політичні системи
- •2. Функції політичних партій
- •3. Класифікація політичних партій
- •Інституціоналізація політичних партій
- •Підприємницькі організації
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •5. Конституційна регламентація форми безпосередньої демократії в зарубіжних карїнах
- •1. Принцип народного суверенітету. Співвідношення безпосередньої і представницької демократії
- •2. Вибори: поняття і види, виборчий процес
- •3. Референдум: поняття, види та правові наслідки
- •4. Народна ініціатива
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •6. Форми держав у зарубіжних країнах
- •1. Поняття форми держави
- •2. Форма державно-територіального устрою
- •3. Форма правлінні у зарубіжних країнах
- •4. Поняття та види політичного режиму
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •7. Організація ценртальних (вищих) органів влади у зарубіжних країнах
- •1. Поняття глави держави та його повноваження
- •2. Юридичні форми глави держави
- •3. Відносини глави держави з парламентом і урядом
- •4. Поняття парламенту та парламентаризму. Правове становище депутата
- •5. Класифікація парламентів
- •6. Повноваження парламентів
- •7. Структура і порядок роботи парламентів
- •8. Законодавчий процес
- •9. Порядок формування уряду
- •10. Компетенція уряду і його функції
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •8. Організація публічної влади на місцях у зарубіжних країнах
- •1. Поняття та сутність місцевих органів влади
- •2. Системи місцевого управління
- •3. Структура, склад і порядок роботи органів місцевого управління
- •4. Компетенція органів місцевого управління та їх відносини з центральними органами держави
- •Питання для самоконтролю
- •2. Системи судових органів
- •3. Конституційний статус суддів у зарубіжних країнах, прокурорів, слідчих
- •4. Конституційно-правові принципи організації і діяльності судових систем
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •10. Основи контитуційного права постсоціалістичних країн
- •11. Основи конституційного права сша
- •1. Принципи американського конституціоналізму
- •2. Президент у системі органів влади
- •3. Законодавча влада в сша
- •4. Організація виконавчої влади
- •5. Судова влада
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •12. Основи конституційного права великобритації, канади і австралії
- •1. Конституція Великобританії
- •2. Характеристика конституційного регулювання у Великобританії
- •2. Конституційно-правовий статус особи у Великобританії
- •3. Найвищі органи влади Сполученого Королівства
- •Судова влада
- •5.Конституція Канади
- •6. Основи правового статусу особи
- •7. Вищі органи державної влади Канади
- •8. Федералізм Канади, правове положення провінцій, місцеве самоврядування і управління
- •9. Судова система Канади
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •13. Основи конституційного права франції
- •1. Загальна характеристика Конституції Франції
- •Президент Французької Республіки
- •3. Парламент Франції
- •4. Уряд Франції
- •5. Регіональне місцеве управління і самоврядування
- •6. Судова влада Франції
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •14. Основи конституційного права федеративної республіки німеччина
- •1. Характеристика Основного закону фрн
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Судова система
- •4. Федералізм і самоврядування
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Виконайте практичне завдання до теми
- •Питання до заліку
- •Література Нормативна
- •Основна
- •Додатки Конституції зарубіжних країн
- •Конституція Російської Федерації 1993 року
- •Глава 1 Основи конституційного ладу
- •Глава 2 Права і свободи людини і громадянина
- •Глава 4 Президент Російської Федерації
- •Глава 5 Федеральні Збори
- •Глава 6 Уряд Російської Федерації
- •Глава 7 Судова влада
- •Глава 8 Місцеве самоврядування
- •Глава 9 Конституційні поправки і перегляд Конституції
- •Конституція Сполучених Штатів Америки 1787 року
Глава 5 Федеральні Збори
СТАТТЯ 94
Федеральні Збори — парламент Російської Федерації - є представницьким і законодавчим органом Російської Федерації.
СТАТТЯ 95
Федеральні Збори складаються з двох палат — Ради Федерації і Державної Думи.
До Ради Федерації входять по два представники від кожного суб'єкта Російської Федерації: по одному від представницького і виконавчого органів державної влади.
Державна Дума складається з 450 депутатів.
СТАТТЯ 96
Державна Дума обирається строком на чотири роки.
Порядок формування Ради Федерації та порядок виборів депутатів Державної Думи встановлюються федеральними законами.
СТАТТЯ 97
Депутатом Державної Думи може бути обраний громадянин Російської Федерації, який досяг 21 року і має право брати участь у виборах.
Одна й та сама особа не може одночасно бути членом Ради Федерації і депутатом Державної Думи. Депутат Державної Думи не може бути депутатом інших представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Депутати Державної Думи працюють на постійній професійній основі. Депутати Державної Думи не можуть перебувати на державній службі, займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності.
СТАТТЯ 98
Члени Ради Федерації і депутати Державної Думи недоторканні протягом усього строку їх повноважень. Вони не можуть бути затримані, заарештовані, піддані обшуку, крім випадків затримання на місці злочину, а також піддані особистому огляду, крім випадків, коли це передбачено федеральним законом для забезпечення безпеки інших людей.
Питання про позбавлення недоторканності вирішується за поданням Генерального прокурора Російської Федерації відповідною палатою Федеральних Зборів.
СТАТТЯ 99
Федеральні Збори є постійно діючим органом.
Державна Дума збирається на перше засідання на тридцятий день після обрання. Президент Російської Федерації може скликати засідання Державної Думи раніше цього строку.
Перше засідання Державної Думи відкриває найстарший за віком депутат.
З моменту початку роботи Державної Думи нового скликання повноваження Державної Думи попереднього скликання припиняються.
СТАТТЯ 100
Рада Федерації і Державна Дума засідають окремо.
Засідання Ради Федерації і Державної Думи є відкритими. У випадках, передбачених регламентом палати, вона може проводити закриті засідання.
Палати можуть збиратися разом для заслуховування послань Президента Російської Федерації, послань Конституційного Суду Російської Федерації, виступів керівників іноземних держав.
СТАТТЯ 101
1. Рада Федерації обирає зі свого складу Голову Ради Федерації та його заступників. Державна Дума обирає зі свого складу Голову Державної Думи та його заступників. Голова Ради Федерації та його заступники, Голова Державної Думи та його заступники ведуть засідання і відають внутрішнім розпорядком палати.
Рада Федерації і Державна Дума створюють комітети і комісії, проводять з питань свого відання парламентські слухання.
Кожна з палат приймає свій регламент і вирішує питання внутрішнього розпорядку своєї діяльності.
Для здійснення контролю за виконанням федерального бюджету Рада Федерації і Державна Дума створюють Рахункову палату, склад і порядок діяльності якої визначаються федеральним законом.
СТАТТЯ 102
1. До відання Ради Федерації належать:
а) затвердження змін кордонів між суб'єктами Російської Федерації;
б) затвердження указу Президента Російської Федерації про введення воєнного стану;
в) затвердження указу Президента Російської Федерації про введення надзвичайного стану;
г) вирішення питання про можливість використання Збройних Сил Російської Федерації за межами території Російської Федерації;
д) призначення виборів Президента Російської Федерації; є) усунення Президента Російської Федерації з посади;
ж) призначення на посаду суддів Конституційного Суду Російської Федерації, Верховного Суду Російської Федерації, Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації;
з) призначення на посаду і звільнення з посади Генерального прокурора Російської Федерації;
і) призначення на посаду і звільнення з посади заступника Голови Рахункової палати та половини складу її аудиторів.
Рада Федерації приймає постанови з питань, віднесених до її відання Конституцією Російської Федерації.
Постанови Ради Федерації приймаються більшістю голосів від загальної кількості членів Ради Федерації, якщо інший порядок прийняття рішень не передбачений Конституцією Російської Федерації.
СТАТТЯ 103
1. До відання Державної Думи належать:
а) надання згоди Президенту Російської Федерації на при значення Голови Уряду Російської Федерації;
б) вирішення питання про довіру Уряду Російської Федерації;
в) призначення на посаду і звільнення з посади Голови Центрального банку Російської Федерації;
г) призначення на посаду і звільнення з посади Голови Рахункової палати та половини складу її аудиторів;
д) призначення на посаду і звільнення з посади Уповноваженого з прав людини, який діє відповідно до федерального конституційного закону;
є) оголошення амністії;
ж) висунення обвинувачення проти Президента Російської Федерації для усунення його з посади.
Державна Дума приймає постанови з питань, віднесених до її відання Конституцією Російської Федерації.
Постанови Державної Думи приймаються більшістю голосів від загальної кількості депутатів Державної Думи, якщо інший порядок прийняття рішень не передбачений Конституцією Російської Федерації.
СТАТТЯ 104
Право законодавчої ініціативи належить Президенту Російської Федерації, Раді Федерації, членам Ради Федерації, депутатам Державної Думи, Уряду Російської Федерації, законодавчим (представницьким) органам суб'єктів Російської Федерації. Право законодавчої ініціативи належить також Конституційному Суду Російської Федерації, Верховному Суду Російської Федерації та Вищому Арбітражному Суду Російської Федерації з питань їх відання.
Законопроекти вносяться у Державну Думу.
Законопроекти про встановлення або скасування податків, звільнення від їх сплати, про випуск державних позик, про зміну фінансових зобов'язань держави, інші законопроекти, які передбачають витрати, що покриваються за рахунок федерального бюджету, можуть бути внесені тільки за наявності висновку Уряду Російської Федерації.
СТАТТЯ 105
Федеральні закони приймаються Державною Думою.
Федеральні закони приймаються більшістю голосів від загальної кількості депутатів Державної Думи, якщо інше не передбачено Конституцією Російської Федерації.
Прийняті Державною Думою федеральні закони протягом п'яти днів передаються на розгляд до Ради Федерації.
Федеральний закон вважається схваленим Радою Федерації, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості членів цієї палати або якщо протягом чотирнадцяти днів його не було розглянуто Радою Федерації. У разі відхилення федерального закону Радою Федерації палати можуть створити погоджувальну комісію для подолання суперечностей, після чого федеральний закон підлягає повторному розгляду Державною Думою.
У разі незгоди Державної Думи з рішенням Ради Федерації федеральний закон вважається прийнятим, якщо при повторному голосуванні за нього проголосувало не менше двох третин від загальної кількості депутатів Державної Думи.
СТАТТЯ 106
Обов'язковому розгляду в Раді Федерації підлягають прийняті Державною Думою федеральні закони з питань:
а) федерального бюджету;
б) федеральних податків і зборів;
в) фінансового, валютного, кредитного, митного регулювання, грошової емісії;
г) ратифікації і денонсації міжнародних договорів Російської Федерації;
д) статусу і захисту державного кордону Російської Федерації; є) війни і миру.
СТАТТЯ 107
Прийнятий федеральний закон протягом п'яти днів направляється Президенту Російської Федерації для підписання і оприлюднення.
Президент Російської Федерації протягом чотирнадцяти днів підписує федеральний закон і оприлюднює його.
Якщо Президент Російської Федерації протягом чотирнадцяти днів з моменту надходження федерального закону відхилить його, то Державна Дума і Рада Федерації у встановленому Конституцією Російської Федерації порядку знову розглядають цей закон. Якщо при повторному розгляді федеральний закон буде схвалений у раніше прийнятій редакції більшістю, не меншою ніж дві третини голосів від загальної кількості членів Ради Федерації і депутатів Державної Думи, він підлягає підписанню Президентом Російської Федерації протягом семи днів і оприлюдненню.
СТАТТЯ 108
Федеральні конституційні закони приймаються з питань, передбачених Конституцією Російської Федерації
Федеральний конституційний закон вважається прийнятим, якщо він схвалений більшістю не менш ніж три четвертих голосів від загальної кількості членів Ради Федераті і не менш ніж дві третини голосів від загальної кількості депутатів Державної Думи. Прийнятий федеральний конституційний закон протягом чотирнадцяти днів підлягає підписанню Президентом Російської Федерації і оприлюдненню.
СТАТТЯ 109
Державна Дума може бути розпущена Президентом Російської Федерації у випадках, передбачених статтями 111 та 117 Конституції Російської Федерації.
У разі розпуску Державної Думи Президент Російської Федерації призначає дату виборів з тим, щоб новообрана Державна Дума зібралася не пізніше ніж через чотири місяці з моменту розпуску.
Державна Дума не може бути розпущена на підставах, передбачених статтею 117 Конституції Російської Федерації, протягом року після її обрання.
Державна Дума не може бути розпущена з моменту висунення нею обвинувачення проти Президента Російської Федерації до прийняття відповідного рішення Радою Федерації.
Державна Дума не може бути розпущена у період дії на всій території Російської Федерації воєнного або надзвичайного стану, а також протягом шести місяців до закінчення строку повноважень Президента Російської Федерації.