10. Концепція соціально-відповідального маркетингу.

Концепція соціально-етичного маркетингу виникла у 80-х роках минулого століття. Ця концепція стверджує, що завданням організації є встановлення потреб та інтересів цільових ринків та забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і більш продуктивними (ніж у конкурентів) засобами з одночасним збереженням або укріпленням благополуччя споживача та суспільства в цілому.

От чим відрізняється цей підхід від традиційного погляду на маркетинг, що обходить стороною проблеми можливих конфліктів між прагненнями продавця до збуту своєї продукції і довгостроковим благополуччям споживача. Спочатку фірми базували свої ринкові рішення головним чином ставлячи за мету отримання прибутку. Потім вони стали усвідомлювати стратегічну значимість задоволення споживачів, в результаті чого і з'явилась концепція маркетингу. Нині при прийнятті рішень компанії починають думати і про інтереси суспільства. Концепція соціально – орієнтованого, етичного маркетингу вимагає збалансування всіх трьох факторів:

• прибутків фірми,

• споживчих запитів та попиту,

• інтересів суспільства.

Прихильники цієї концепції, схильні оцінювати систему маркетингу, не тільки по ступеню наданої безпосередньо споживачу задоволенності та прибутковості виробництва, але і по впливу, яку діяльність в сфері маркетингу робить на фізичне чи культурне середовище, на суспільство в цілому.

Концепція соціально-орієнтованого, відповідального маркетингу спочатку виникла в сфері товарного виробництва. Однак, ця проблема, в останні роки, актуальна не тільки для виробників продукції товарного виробництва, але і для сектора послуг.

Концепція соціально відповідального маркетингу вимагає обліку в практиці маркетингу соціальних і етичних питань. Маркетологи вимушені встановлювати баланс суперечливих показників, що визначають доходи компанії, задоволення потреб споживачів і суспільні інтереси. Деяким компаніям, що орієнтуються на концепцію соціально відповідального маркетингу, вдалося досягти значних об'ємів продажу продукції і високої рентабельності.

Для соціально-етичної концепції маркетингу характерним є розуміння того, що з погляду попиту можливі суттєві розбіжності між суспільними та особистими інтересами. Тому соціально-етична концепція маркетингу базується на тому, що головною метою фірми має бути задоволення розумнихпотреб покупцівз урахуванням інтересів суспільства.

12. Організація товароруху. Техніка організації продажу.

Товарорух - це процес планування, виробництва і контролю за фізичним переміщенням продукції від місць її виробництва до місць продажу з метою задоволення нестатків споживачів. Система просування товарів припускає використання стратегії, що охоплює як вибір економічно ефективних каналів просування продукції, так і безпосередній її розподіл. Канал реалізації - це можливе сполучення ланок і підприємств, через які може здійснюватися доставка товару (від виробника до останньої ланки через мережу різних збутових підприємств). Прямі канали зв'язані з переміщенням продукції від виробника до споживача без використання незалежних посередників. Цей тип сільськогосподарське підприємство використовує прямо через свої торгові крапки. Непрямі канали зв'язані з переміщенням продукції від виробника до незалежного учасника товароруху, а потім - до споживача. Участь у збуті і просуванні продукції приймають посередники-оптовики, закупники і т.д. В удосконалюванні форм реалізації продукції сільського господарства маркетинг приділяє особливу роль оптовій торгівлі. Оптово посередницькі підприємства здійснюють закупівлі сільськогосподарської продукції в будь-якого виробника і реалізують її будь-якому споживачу, за винятком споживача, що здобуває продукти для особистого, не виробничого споживання. Коли виробники й оптовики вирішують питання про те, як канали збуту є найбільш доцільними, вони повинні враховувати безліч економічних факторів. Особливе значення імен ефективність збереження і транспортування агропромислової продукції. Найбільш доцільний вибір такого каналу збуту, що доставить продукцію якнайближче до споживача з найменшим витратами і без зниження її якості. Вибір, що підприємство зробить у відношенні каналів збуту, обумовить його діяльність на багато років уперед. Тому, першу чергу необхідно визначити таку стратегію збуту й уникнути таких рішень, що можуть створити перешкоди у випадку розширення його збутової діяльності. Стратегія збуту містить у собі вибір цілей (короткострокових довгострокових), цільової групи (покупців, яких ви бажаєте обслуговувати) і обрію покупців і ринку.  У стратегію збуту включається також кількість роздрібних торговців, а також форми організації збуту. Після визначення цілей збуту підприємство повинне скласти перелік можливих каналів збуту кожного виду продукції, а головне зайнятися оцінкою каналів за матеріальними результатами. Ця оцінка повинна відбивати розмір інвестицій у розвиток того чи іншого каналу збуту, потенціал збуту, співвідношення доходів і витрат, власні можливості контролю, умови співробітництва, умови конкуренції. Ефективною формою представляється збут сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки по тривалих господарських договорах. У них обмовляється ціна й умови продажу, права і відповідальність сторін, терміни дії контракту. У відношенні контрагентів, з якими виробники продукції колись мали ділові зв'язки, потрібна рекламна компанія, що показує зросле якість продукції, що підкреслює нові можливості її збуту, що виключає раніше допущені в роботі недоліки. Оскільки повернення до старих контрагентів у багатьох випадках сутужніше, ніж залучення нових, необхідні глибокі маркетингові дослідження, що відкривають нових потенційних споживачів. Варто направляти раніше відомим контрагентам ініціативні комерційні пропозиції на визначений асортимент продукції. Підприємство-виробник повинне вести цілеспрямовану роботу у визначеному секторі ринку по рекламі своєї продукції і самого підприємства, його технічного рівня, стабільності фінансового положення, по удосконалюванню зв'язків з найбільшими споживачами. Комерційні пропозиції у відношенні партнерів носять більш загальний характер, а до маркетингових досліджень підприємства пред'являються ще більш високі вимоги. Якщо підприємство не знає потенційних споживачів своєї продукції, то основна роль у комерційній роботі належить маркетинговим дослідженням, особливо з питань сегментації ринку.