34. Мерчандайзинг.

Існують різні підходи до тлумачення поняття «мерчандайзинг». Це пояснюється тим, що кожна зі сторін торговельного процесу – виробник, дистриб’ютор, роздрібний торговець і кінцевий споживач – визначають зміст цього поняття на власний розсуд.

Мерчандайзинг визначають так:

− рекламу в місцях продажу, що забезпечує певні переваги марками, які просуваються;

− мистецтво продавати, комплекс засобів просування товару у магазинах;

− функцію керування роздрібними продажами;

− розміщення й оформ продукту у роздріб торгівлі, що впливає на вибір спож-ча на користь певного товару;

− комунікаційний процес, що використовується роздрібним торговцем у місцях продажу.

Тобто поняття мерчандайзингу містить у собі всі форми діяльності компанії, пов’язані з товаром у місцях продажів, а саме:

– візуальний мерчандайзинг (планування торговельного залу, вивіска, вітрина, інтер’єр, торговельне обладнання,

розміщення рекламних матеріалів (POS), стратегія подання і розміщення самого товару);

– товарний мерчандайзинг (облік поставок товару, розрахунок товарного запасу за асортиментними групами,

розміщення товару ціновими категоріями).

Виходячи з цього, мерчандайзинг – це одна з технологій торговельного маркетингу, комплекс маркетингових засобів та прийомів, спрямованих на удосконалення пропозиції товарів у місцях роздрібної торгівлі з метою максимізації обсягів

продажів товарів кінцевим споживачам.

35. Сэйлз-промоушн — підтримка або стимулювання продажу.

Сейлз промоушн – безпосереднє стимулювання збуту. діяльність по реалізації комерційних і творчих ідей, що стимулюють продажі виробів чи послуг рекламодавця, нерідко в короткий термін. Зокрема, вона використовується за допомогою упакування товарів, на якій розташовані різні інструменти сейлз промоушн (наприклад, портрети відомих людей, героїв мультфільмів, дорогих марок автомобілів), а також шляхом спеціалізованих заходів на місцях продажу. Довгострокова мета – формування в сприйнятті споживача більшої цінності фірмових товарів, замаркірованих визначеним товарним знаком; короткострокова – створення додаткової цінності товару для споживача (added value).

>Sales promotion включає у собе:

* Стимулювання роздрібної торгівлі:

- додаткові операції з компаніями-продавцями

- конкурси для компаній-продавців чи його персоналу

- надання спеціальної рекламної підтримки у певних умов

* Стимулювання споживачів:

- надання безкоштовних зразків

- знижки

- подарункові пропозиції

- конкурси та розіграші

- поширення листівок

36. Підходи в маркетингу лояльності.

У маркетинговій літературі є два підходи до визначення лояльності. Перший ґрунтується на розгляді лояльності як певного типа поведінки споживача, що виражається в тривалій взаємодії з підприємством і здійсненні повторних покупок. За другим підходом лояльність розглядається як перевага споживачів, узагальнення відчуттів, емоцій, думок відносно послуги, що формується. Цей тип лояльності інколи розглядається як більш значущий, оскільки вважається, що він показує майбутню поведінку споживача, а не відображає її минулий досвід.

Поведінкова лояльність визначається поведінкою споживача при покупці. Виділяють такі складові поведінкової лояльності:

перехресний продаж: кількість додаткових продуктів підприємства, що куплені споживачем за певний проміжок часу;

збільшення покупок: сума або частка збільшення розміру покупки того ж самого продукту за певний проміжок часу;

повторні покупки: кількість повторних покупок;

підтримка споживачем досягнутого рівня взаємодії з підприємством: відносна постійність суми покупки того ж самого продукту за певний проміжок часу.

Основними компонентами сприйманої лояльності, яка формується перевагами і думками споживачів, є задоволеність (відчуття достатку, що виникає у споживача, який зіставляє попередні очікування і реальні якості придбаного продукту); обізнаність (міра популярності підприємства на цільовому ринку).

Задоволеність споживача складається з трьох складових: ключові вигоди; процес надання послуги; сприйняття цінності послуги.

Ставлення до послуги, обслуговування і ціни формується під впливом особистих, соціальних та ситуаційних чинників.