Тема 1.3 Методологія та наукова база управління потенціалом підприємства Зміст лекційний занять

1 Методичний інструментарій оцінювання вартості потенціалу підприємства.

2 Основні підходи до оцінювання майнового потенціалу підприємства.

3 Характеристика інформації, що бере участь в оцінюванні потенціалу підприємства

1 Методичний інструментарій оцінювання вартості потенціалу підприємства

Управління потенціалом вимагає попередньої оцінки його стану, що можливо з допомогою сучасних підходів і методів.

Оцінювання вартості потенціалу підприємства безпосередньо пов’язане з теорією зміни вартості грошей у часі, тому що:

• існує певна часова різниця між моментом вкладання коштів у підприємство як об’єкт оцінювання та моментом отримання доходів від користування ним як товаром;

• існування такої різниці обумовлює необхідність урахування як інфляційних очікувань, так і ризику неотримання прогнозованих доходів.

Тому застосовують часове оцінювання грошових коштів, яке ґрунтується на певних визначеннях:

- грошовий потік – це грошові суми, що виникають в певній хронологічній послідовності;

- звичайний грошовий потік – це такий грошовий потік, в якому всі суми розрізняються за величиною;

- ануїтет – це грошовий потік, в якому всі суми рівновеликі та виникають через однакові проміжки часу;

- грошовий потік може виникати наприкінці, на початку та в середині періоду;

- дохід, одержуваний на інвестований капітал, з господарського обороту не вилучається, а приєднується до основного капіталу;

- часове оцінювання грошових потоків враховує ризики, пов’язані з інвестуванням;

- ризик – це вірогідність отримання в майбутньому доходу, що співпадає з прогнозною величиною;

- ставка доходу на інвестиції – це процентне співвідношення між чистим доходом і вкладеним капіталом.

Часове оцінювання грошових потоків передбачає використання шести стандартних функцій складного процента або шести функцій грошової одиниці:

Майбутня вартість одиниці (складний процент):

FV = PV*(1+r)ⁿ, (1.1)

де FV – майбутня вартість

PV – первинний внесок (поточна вартість)

r – процентна ставка (ставка дисконту)

n – число періодів нарахування процентів

(1+r)ⁿ - фактор майбутньої вартості або фактор накопичення.

Дана функція дозволяє визначити майбутню вартість суми, яку має інвестор сьогодні, виходячи із ставки процента, терміну накопичення та періодичності нарахування процентів, що передбачаються.

Поточна вартість одиниці (дисконтування) є оберненою функцією до майбутньої вартості і визначається

PV = FV/(1+r)ⁿ. (1.2)

Величину 1/(1+r)ⁿ називають дисконтним множником або фактором поточної вартості.

Дана функція надає можливість визначити теперішню вартість суми, якщо відома її майбутня величина, період за який цю суму накопичено та процентна ставка.

Поточна вартість ануїтету.

Ануїтет – це особливий грошовий потік, представлений однаковими сумами через однакові проміжки часу.

Відносно інвестора він може бути: вихідним, при здійсненні періодичних однакових платежів та вхідним грошовим потоком, при регулярних надходженнях фіксованих сум орендної плати.

Залежно від моменту здійснення першого ануїтетного платежу розрізняють: звичайний ануїтет, що визначається як сума рівновеликих платежів, що здійснюються наприкінці періоду та авансовий ануїтет, що має місце за умов часового збігу першого платежу з депонуванням основної суми внеску (майбутня вартість дорівнює теперішній і не потребує дисконтування для забезпечення порівнянності. Всі наступні ануїтетні платежі дисконтуються в звичайному порядку, проте період дисконтування завжди буде на одиницю менше. Тому фактор поточної авансового ануїтету дорівнює фактору поточної вартості звичайного ануїтету для попереднього періоду, збільшеному на одиницю.

Формула для розрахунку звичайного ануїтету:

, (1.3)

Множник - називають дисконтним множником ануїтету, фактором поточної вартості ануїтету або фактором Інвуда.

Формула для розрахунку авансового ануїтету:

. (1.4)

Періодичний внесок на погашення позики (внесок на амортизацію одиниці)

Ця функція є зворотною відносно поточної вартості ануїтету і використовується для розрахунку фіксованої суми ануїтетного платежу, якщо відомі його поточна вартість, кількість внесків і ставка дисконту. Під амортизацією тут розуміють процес погашення боргу за визначений період часу.

, (1.5)

Множник називається фактором внеску на амортизацію одиниці або фактором внеску на погашення позики.

Майбутня вартість ануїтету (зростання одиниці за період)

Використання цієї функції доцільно за умов визначення майбутньої вартості суми, яку буде накопичено шляхом надходження ануітетних платежів при заданій процентній ставці.

Розрахунок майбутньої вартості звичайного ануїтету здійснюють за формулою:

FVA = A , (1.6)

FVA – вартість ануїтету

Множник називається фактором майбутньої вартості ануїтету.

Періодичний внесок до фонду нагромадження (фактор фонду відшкодування)

Дана функція є зворотною відносно майбутньої вартості ануїтету та дозволяє визначити розмір грошового внеску, який слід періодично депонувати на рахунок, щоб через певний період часу мати необхідну суму коштів при заданій ставці дисконту.

Формула для розрахунку періодичного внеску до фонду нагромадження має вигляд:

. (1.7)

Множник називається фактором періодичного внеску до фонду нагромадження або фактором внеску до фонду відшкодування.