Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Word.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
2.89 Mб
Скачать

3.4.2. Біогенний етап розвитку природних вод

Вплив життя (біосфери) на розвиток приповерхневої частини Землі — встановлений факт. Тому закономірно виникає питання про відповідні особливості розвитку природних вод.

Біосфера це відносно самостійна планетна система, матеріально-енергетична стійкість якої визначається сукупність всіх органічних форм, а також наслідками їх попередньої діяльності. Як і всяка система вона характеризується власними закономірностями еволюції. Джерелом розвитку біосфери виступають протирічиві взаємодії між всією живою та костною речовиною у поверхневій оболонці Землі. Рішення протиріч відбувається за рахунок процесів обміну речовиною. В.І. Вернадський відрізняв біосферу в широкому розумінні від тільки органічного світу (живих організмів). Він пропонував вивчати еволюцію найбільш загальних показників в ув’язці з частковими. Зв’язок еволюції органічного світу з загальною будовою біосфери найбільш яскраво проявився у змінах її геохімічних процесів, загальної біомаси, біопродуктивності, енергетики, концентраційних біохімічних функцій, інформаційної «ємкості» та загальнопланетарного біотичного колообігу. В ході еволюції біосфери поступово важливі геологічні та геохімічні процеси перетворювались у біогеологічні та біогеохімічні. Це пояснюється збільшенням «тиску» життя на оточуюче середовище та ускладненням їх взаємодії. Це не могло не вплинути і на природні води. Цей вплив відбувається через біогеохімічні процеси, зміни клімату, накопичення шарів осадових порід, зміни особливостей водного балансу територій, ерозійних процесів та характеру гідросітки. Вирішальна роль живої речовини проявлялась у визначенні хімічної активності природних вод та загального термодинамічного та хімічного балансу біосфери. Перехід від відновлювальної атмосфери до кислотної був центральною подією у геохімічній еволюції біосфери. Він викликав відповідні зміни у гідросфері та літосфері. Крім того еволюція живого привела до поступового зменшення кислотності вод і перетворення їх у лужні. Вплив біосфери на природні води в основному розглядають на прикладі Світового океану. Але важливі зміни відбувались також і у водах суходолу. Є. Посохов вважав, що розвиток гідросфери йшов постійно в бік створення умов, найбільш сприятливих для життя. Подібні зміни хімізму водного середовища відбувалися за участю як самих організмів, так і продуктів їх життєдіяльності. Особливо значною для гідросфери фанерозою виявилася еволюція наземної рослинності. З її появою збільшилась різноманітність іонного складу континентальних вод, відбулося їх збагачення органічною речовиною та сполуками СО2; Н2S, NО3. Рослини також виявились важливим фактором гідрохімічної — географічної зональності ґрунтових вод.

О. Перельман основну увагу приділяв диференціації природних вод у зв’язку із виникненням геохімічних бар’єрів. Так, у місцях окислення сульфідів формувались сірчанокислі води. Єдине слабовідновлювальне середовище розділилось на два протилежних: різко окислювальне та різко відновлювальне. Останнє стало характерним для боліт, придонних горизонтів озер та водоносних шарів літосфери.

Але біосфера все ж таки не може абсолютно повністю змінити закони розвитку географічної оболонки. Існують зовнішні та внутрішні (внутріземні) фактори, які також визначають особливості еволюції. В цих умовах можливо слід говорити про коеволюцію, що стосується зокрема і природних вод. Це особливо важливо з точки зору їх унікального значення для життя. Існують досить розповсюджені уявлення про так-звану просторову еволюцію біосфери. Багато дослідників вважають, що у заселенні організмами земної поверхні можна виділити три основних етапи (просторові фази еволюції). Перша фаза пов’язана з прибережними ділянками океанів та морів. Складність та різноманітність процесів, що протікають тут, могли стати вирішальним фактором виникнення життя. Друга фаза полягає у заселенні всього океану за рахунок рослин, які оволоділи фотосинтезом. Відносно однорідні умови дозволили організмом заселили значні простори. Третя фаза пов’язана з заселенням поверхні суходолу. Саме тут еволюція проявилась найбільш яскраво і досягла найвищого рівня.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]