Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Word.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
2.89 Mб
Скачать

2.5.4. Льодовий режим озер

За характером льодового режиму озера поділяють на чотири групи: 1) без льодових явищ; 2) з нестійким льодоставом; 3) зі стійким льодоставом; 4) з льодоводством на протязі всього року. Льодові явища на озерах третьої групи поділяються на три фази (як і для аналогічних річок): 1) замерзання; 2) льодостав; 3) скресання. Дослідження льодових явищ озер мають велике практичне значення. Взимку деякі з них можна використовувати як тимчасові дороги, аеродроми та ін.

В одних кліматичних (погодних) умовах крупні, глибокі озера замерзають інакше ніж малі та мілкі. Останнім необхідно лише декілька діб з від’ємними температурами повітря для того щоб утворився первинний льодовий покрив. Це відбувається в основному шляхом змерзання заберегів. При різкому похолоданні льодяна кірка може утворитися за одну ніч.

У великих озерах утворення льоду можливе лише після досить тривалого періоду переохолодження поверхневих шарів води. Вітер може зруйнувати молодий льодовий покрив. Тут можуть спостерігатися усі первинні форми льоду (див. 2.1). Потужні забереги називають припаєм. Утворення внутріводного льоду характерне для хвилеприбійних зон. Тут же виділяються особливі льодові утворення (явища): бризове зледеніння, льодові наплески, льодові вали (до 2-3 метрів), льодова галька утворена з шуги та інші. З накопиченням в озері льодового матеріалу може виникнути своєрідний осінній льодохід (під дією вітру).

Формування льодоставу починається на мілководдях та у затишних бухтах. На самих крупних озерах замерзання розтягається на 2-3 місяці, а на самих глибоких частинах льодостав може так і не утворитися.

Структура та потужність льоду під час льодоставу залежить від величини озера та конкретних умов розвитку льодових явищ у даному році. На великих озерах частіше зустрічається зернистий лід з торосами. Він утворюється від змерзання шуги та окремих крижин. Тороси в основному мають висоти до 2 м, але деколи і до 6 м.

В цілому можна виділити три основні форми озерного льоду:

1) водний — прозорий, кристалічної структури, утворюється при штилі;

2) водно-сніговий (наслуз) — мутний, білуватий, утворюється внаслідок змерзання води, що виступала по тріщинах, та снігу; до нього близький зернисто-шуговатий, що виникає при сильному хвилюванні;

3) сніговий — утворюється при підтаюванні та замерзанні снігу та льоду.

Наслуз може утворитися за рахунок тиску снігового покриву великої потужності. Озерний лід часто має шарувату будову.

На протязі зими льодовий покрив зазнає деформації. Можуть виникати тріщини термічного та динамічного походження. При стійких морозах лід стискається і розривається на окремі поля. При потеплінні поля змикаються і підсуваються, утворюючи тороси. Ширини тріщин в основному складають десятки сантиметрів, але можуть досягати і декількох метрів. Їх утворення супроводжується звуками, що нагадують постріли чи вибухи, тільки більш протяжні. Динамічні тріщини можуть виникати при сильному вітрі або при пониженні рівнів — біля берегів. Тріщини можуть поступово заноситися снігом і перемерзати. Потужність льодоставу змінюється від декількох сантиметрів до 2-3 м у суворих кліматичних умовах.

Скресання озер відбувається під дією термічних та динамічних факторів. Теплові переважають для малих озер. Найшвидше підтаює прозорий кристалічний лід. Водно-сніговий лід має більше альбедо, менше пропускає тепло і тане повільніше. Біля берегів утворюються закраїни. Вскриття малих озер запізнюється порівняно з оточуючими річками на один-два тижні. Процес вскриття великих озер розтягається на 1,5-2 місяці. Для них важливу роль грає вітер. Основна маса льоду тане «на місці», частина викидається на береги, а частина виноситься річками. Для останніх може бути характерним явище другого весняного льодоходу (перший — власний, другий — озерний).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]