Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Word.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
2.89 Mб
Скачать

1.3.6. Прогнозування

Прогнозування це складання науково обгрунтованих припущень про майбутній стан об’єкту, складання прогнозу (гр. pro — вперед; gnosis — знання, вчення; prognosis — передбачення). Прогноз є видом наукового передбачення, яке стосується не тільки майбутнього, але і інших умов існування об’єкту, або навіть існування недосліджених об’єктів. В останньому випадку наукове передбачення межує з науковим відкриттям.

Гідрологічні прогнози можуть стосуватися різноманітних явищ, процесів, об’єктів. Наприклад: водного режиму, припливів, цунамі, розвитку льодових утворень, динамічних явищ в океані, занесення водосховищ, розвитку русел, змін берегів водойм, розповсюдження термінові (оперативні), та довготермінові. Для здійснення оперативних прогнозів необхідно мати відповідну систему моніторингу, оперативного розрахунку явища чи процесу і передачі інформації. Довготермінові прогнози здійснюються на періоди у тижні, місяці, роки та більше. Вони базуються на знаннях про загальні закономірності розвитку об’єкту.

В межах гідрології суходолу сформувалась окрема наукова дисципліна — гідрологічні прогнози. Як ми бачили з історії розвитку гідрологічних досліджень, ідея їх необхідності існувала вже у Стародавньому світі. Але науково обгрунтовані прогнози почали виникати наприкінці XIX століття. Зокрема вони стосувалися рівнів води на судноплавних річках. (Трохи раніше отримали розвиток прогнози припливів у морях). У XX столітті гідропрогнози стали необхідною частиною планування використання водних ресурсів, гідротехнічного будівництва, а також правильної експлуатації гідровузлів інших технічних споруд, ведення водного господарства. Для кожного виду прогнозу розроблені один, або декілька видів методів прогнозування.

В цілому до основних методів прогнозування можна віднести: метод тенденцій, метод аналогії, імовірностно-статистичні методи, різні види моделювання, метод експертних оцінок та інші.

1.3.7. Експедиційний метод

Експедиція (лат. expeditio — похід, подорож) — одна з організаційних форм виконання польових робіт. На відміну від стаціонарних досліджень, експедиції пов’язані з маршрутними пересуваннями по території, хоча при цьому можуть також бути створені пункти тимчасових спостережень. Сучасні експедиції часто являються комплексними. Це пов’язано з необхідністю вивчання різних сторін природних явищ та процесів, виконання різних видів робіт спеціалістами у відповідних галузях. Експедиції являються крупними підрозділами науково-дослідних, проектних та інших установ. У свою чергу вони поділяються на загони та групи. Вони використовують у своїй діяльності певну вихідну та додаткову інформацію (дані стаціонарних спостережень, аерофотознімки, аероспостереження, інформацію з космічних апаратів та ні.). В гідрології існують такі дисципліни як водно-технічні пошукові роботи, водні дослідження. Вони розглядають питання організації та виконання польових експедиційних робіт. Ці роботи поділяють на три етапи: 1) підготовчі роботи; 2) польові роботи; 3) завершальні камеральні роботи. Крім комплексних гідрологічних експедиційних досліджень існують також галузеві. Наприклад: для гідроенергетичного будівництва, водного транспорту, водних меліорацій, водопостачання і водовідведення, будівництва різноманітних переходів (ліній електропередач, магістральних трубопроводів, доріг та ін.), рибного господарства, розробки проектів захисту територій від наводнень та розмиву берегів, проведення екологічних та водоохоронних досліджень, створення зон рекреації та туризму.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]