- •Ющенко ю.С.
- •Чернівці Зелена Буковина 2005
- •Наука про природні води
- •Предмет і об’єкт гідрологічних досліджень
- •1.1.1. Уявлення про природні води до Нового часу
- •1.1.2. Формування основ наукової гідрології
- •1.1.3. Сучасна гідрологія
- •1.1.4. Природні води — об’єкт дослідження гідрології
- •1.1.5. Різноманітність водних об’єктів Землі
- •1.1.6. Колообіги та циркуляції природних вод
- •Середньорічний водний баланс Землі [12]
- •1.1.7. Зміни водних об’єктів в часі
- •1.1.8. Основні гідрологічні поняття та терміни
- •Фундаментальні основи гідрологічних досліджень
- •1.2.1. Молекули та надмолекулярні структури води
- •1.2.2. Агрегатні стани та фазові переходи води
- •1.2.3. Густина води
- •1.2.4. Теплові властивості води
- •1.2.5. В’язкість, поверхневий натяг та змочування
- •1.2.6. Деякі фізичні властивості снігу та льоду
- •1.2.7. Умови перебування води в ґрунтах та породах
- •1.2.8. Механіка рідини і дослідження природних вод
- •1.2.9. Основи статики природних вод
- •1.2.10. Загальні поняття та визначення гідродинаміки
- •1.2.11. Види руху водних потоків
- •1.2.12. Два режими руху рідини
- •1.2.13. Рівняння нерозривності
- •1.2.14. Рівняння Бернуллі
- •1.2.15. Рух поверхневих водотоків
- •1.2.16. Спокійні та бурхливі потоки
- •1.2.17. Приклади ламінарного руху
- •1.2.18 Течії у водойомах
- •1.2.19. Хвилі у воді
- •1.2.20. Стратифікація, стійкість та перемішування природних вод
- •1.2.21. Природні води як хімічний розчин
- •1.2.22. Основні типи домішок у природних водах
- •Головні іони в океанічних водах (за с. Бруєвичем)
- •1.2.23 Гідрохімічна класифікація природних вод. Зміни їх складу
- •1.2.24. Забруднення та якість природних вод
- •Методи гідрологічних досліджень
- •1.3.1. Математичні методи, інформатика
- •1.3.2. Системний підхід
- •1.3.3. Експеримент та моделювання
- •1.3.4. Порівняння, типізація, класифікація
- •1.3.5. Історичний метод
- •1.3.6. Прогнозування
- •1.3.7. Експедиційний метод
- •1.3.8. Вимірювання, спостереження, моніторинг
- •1.3.9. Балансові методи
- •1.3.10. Картографічні методи
- •1.3.11. Географо-гідрологічні методи
- •1.3.12. Еколого-гідрологічні методи
- •Гідрологія водних об’єктів
- •Гідрологія океанів і морів
- •2.1.1. Поділ Світового океану
- •Основні характеристики океанів
- •2.1.2. Рельєф дна та донні відклади Світового океану
- •2.1.3. Розподіл основних гідрологічних характеристик та водні маси океану. Процеси перемішування
- •2.1.4 Морський лід
- •2.1.5. Морські хвилі
- •2.1.6. Припливи в океані
- •2.1.7. Морські течії
- •2.1.8. Рівень океанів і морів
- •2.1.9. Життя в океані
- •2.1.10. Моря України
- •Гідрологія льодовиків
- •2.2.1. Процеси утворення льодовиків
- •2.2.2. Рух льодовиків
- •2.2.3. Розповсюдження, основні типи, будова та гідрографічна сітка льодовиків
- •2.2.4. Баланс та режим льодовиків
- •2.2.5. Процеси та явища пов’язані з льодовиками
- •Гідрологія підземних вод
- •2.3.1. Походження підземних вод
- •2.3.2. Класифікації підземних вод
- •2.3.3. Води зони аерації
- •2.3.4. Ґрунтові води
- •2.3.5. Артезіанські води
- •2.3.6. Підземні води у тріщинуватих та закарстованих породах
- •2.3.7. Структури підземної гідросфери
- •2.3.8. Рух підземних вод
- •2.3.9. Підземний стік
- •2.3.10. Природні явища та процеси пов’язані з підземними водами
- •Гідрологія річок
- •Найбільші річки світу
- •2.4.1. Річкові системи
- •2.4.2. Річкові водозбори
- •2.4.3. Річкові долини
- •2.4.4. Русла та заплави річок
- •2.4.5. Рух води в річках
- •2.4.6. Поняття про водний режим річок
- •2.4.7. Процеси водного живлення річок
- •2.4.8. Аналіз водного режиму річок
- •2.4.9. Рівневий режим річок
- •2.4.10. Утворення та основні характеристики річкових наносів
- •2.4.11. Основні категорії та стік наносів
- •2.4.12. Поняття про русловий процес річок
- •2.4.13. Типізації та класифікації руслового процесу
- •2.4.14. Термічний режим річок
- •2.4.15. Льодовий режим річок
- •2.4.16. Гідрохімічний режим та особливості гідробіології річок
- •Гідрологія озер
- •Найбільші озера світу
- •2.5.1. Котловини озер
- •2.5.2. Морфометрія та морфологія озер
- •2.5.3. Термічний режим озер
- •2.5.4. Льодовий режим озер
- •2.5.5. Динаміка озер
- •2.5.6. Водний режим озер
- •2.5.7. Гідрохімічні та гідробіологічні особливості озер
- •2.5.8. Донні відклади озер
- •Гідрологія особливих типів водних об’єктів
- •2.6.1. Сніговий покрив
- •2.6.2. Гідрологічні явища та процеси в зоні багаторічної мерзлоти та холодного клімату
- •2.6.4. Гідрологія водосховищ
- •2.6.5. Канали та гідромеліоративні системи
- •2.6.6. Гідрологія боліт
- •2.6.7. Гідрологія гирл річок
- •Типи гирлових областей річок
- •Загальні гідрологічні явища та процеси
- •Природні води і атмосфера Землі
- •3.1.1. Кліматична система Землі і природні води
- •Характеристики складових кліматичної системи Землі
- •3.1.2. Взаємодія океану та атмосфери
- •3.1.3. Атмосферна ланка колообігу води
- •Водний баланс та стік води з суходолу
- •3.2.1. Водний баланс територій
- •3.2.2. Формування стоку
- •3.2.3. Стік води в річках
- •Природні води і тверде тіло Землі
- •3.3.1. Літосфера та підземні води
- •3.2.2. Ендогенний вплив на поверхневу гідросферу
- •3.3.3. Природні води і рельєф
- •3.3.4. Гідрогенні відклади та акумулятивні утворення
- •Природні води та еволюційні процеси
- •3.4.1. Еволюція географічної оболонки та її складових
- •3.4.2. Біогенний етап розвитку природних вод
- •3.4.3. Антропогенний етап розвитку природних вод
- •Заключення Новітній етап розвитку гідрології
3.3.4. Гідрогенні відклади та акумулятивні утворення
Поряд з процесами денудації та руйнування гірських порід в межах гідросфери постійно ідуть процеси акумуляції та утворення нових відкладів, мінералів, конкрецій, рудних тіл та іншого. Відклади формуються в основному на днищах водойм. В їх утворенні велику роль грає біосфера та біогеохімічні процеси. За геологічну історію Землі відклади поступово створили особливу сферу розповсюдження осадових порід — стратісферу. Її потужність може перевищувати 15 км (у прогинах). В межах материкових платформ вона складає декілька кілометрів, а океанічних — сотні метрів, деколи 1-1,5 км. В межах океанів найбільша потужність відкладів спостерігається у материковому підніжжі (до 2-3 км).
Практично всі агенти денудації не тільки сприяють видаленню матеріалу, але і його накопиченню на нижче розташованих ділянках земної поверхні. Це можуть бути підніжжя схилів, річкові та інші долини, котловини озер, передгірні рівнини, низовини, гирлові ділянки річок, дно океанів та морів. Значні частини континентів (як в горах так і на рівнинах) вкриті льодовиковими відкладами. Це в основному морени. Основна морена являє собою як правило не шарувату суміш різних часток від колоїдних розмірів, до валунів та брил величиною з невеличкий будинок. З поверхні морена часто перекрита покривним суглинком потужністю до 2-5 м. Імовірно він відкладався у водоймах з талою льодовиковою водою. Валуни включені в морену можуть за своїм складом відповідати місцям зародження в області живлення льодовика. Їх шлях показує, що покривні льодовики розповзалися радіально, не зважаючи на нерівності ложа. Генетично пов’язані з первинними гляціальними відкладами флювіогляціальні. Форми рельєфу пов’язані з льодовиковими відкладами надзвичайно різноманітні. Тут також може формуватися специфічна гідрографічна сітка.
Найбільше розповсюджені відклади пов’язані з діяльністю водних потоків. Вони також можуть бути досить різноманітними, що пов’язано з особливостями процесів денудації та накопичення. Вони утворюють окремі смуги, плащі відкладів, конуси та поля виносу, алювіальні рівнини. Масштаби цих об’єктів можуть бути найрізноманітнішими.
Крім описаних можуть бути мерзлотні, карстові, гідротермальні, зсувні, прибережні (абразійного та змішаного походження) та інші види відкладів і акумулятивних форм.
Слід зауважити, що практично всі вони мають певну специфіку будови, складу та інших характеристик. Це відповідає певним умовам утворення. Тому дані про викопні, реліктові відклади широко використовують у палеогеографії та палеогідрології для реконструкції цих умов, а також для датування часу утворення.
Природні води та еволюційні процеси
Еволюція — розвиток процесів та явищ у природі, суспільстві, мисленні (лат. evolutio — розгортання). В процесі еволюції внутрішні, сутностні процеси та закономірності проявляють, реалізують себе. Еволюційні процеси відрізняють від просто будь-яких змін. Їх вивчення дає можливість пізнавати найбільш загальні закономірності буття, судити про співвідношення хаосу та порядку (організованості), поступових та стрибкоподібних змін, неперервності та дискретності, симетрії та іншого.
Створення уявлень про еволюцію Всесвіту, галактик, інших космічних об’єктів, Сонячної системи, планет значно розширюють погляди на еволюцію.
Сучасна планетологія базується на дослідженнях планет Сонячної системи. Вона включає питання про їх походження, розвиток надр, приповерхневих газово-рідинних оболонок, геофізичні параметри. Розвиток надр включає процеси первинної перебудови, розшарування, динаміки, створення електромагнітним полів та інші. З внутрішніми (тектонічними) процесами тісно пов’язані процеси у приповерхневих оболонках та полях. Планети Сонячної системи включають дві основні групи: 1) земну (Меркурій, Венера, Земля, Марс), та 2) гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун). Вони відрізняються астрономічними параметрами, особливостями будови та еволюції. Земля характеризується оптимальною для розвитку життя сукупністю параметрів.