Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Word.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
2.89 Mб
Скачать

2.5.8. Донні відклади озер

В озерах поступово накопичуються наноси, розчинені речовини, рештки організмів. Все це призводить до утворення специфічних донних відкладів. Накопичення останніх у свою чергу призводить до змін форми котловин та гідрологічного режиму озер. Розрізняють автохтонні та алохтонні компоненти донних відкладів. Автохтонні включають продукти руйнування берегів, осади, рештки гідробіонів. Алохтонні поступають з водами річок, з вітром, внаслідок діяльності людини та іншими шляхами. Характер процесів поступання наносів і формування донних відкладів можна аналізувати за допомогою рівняння седиментаційного балансу. Можна також окремо аналізувати баланс наносів в озері.

Частки донних відкладів (а за їх переважанням) і самі відклади за походженням поділяють на теригенні, хемогенні та біогенні. Теригенні — поступають з території суходолу (водозбору). Для більшості прісноводних озер переважними видами донних відкладів біогенного типу є: 1) сапропелі; 2) торф’янисті або гумінові намули.

Сапропелі (гнилуваті намули) — складаються в основному з тонкого детриту — залишків планктону з домішками решток вищої водної рослинності та мінеральних часток. Відкладаються у відкритих частинах водойм. В мілководних частинах та захищених від вітру ділянках може відкладатися грубий детрит — рештки макрофітів. Сапропелі утворюються переважно в євтрофних озерах малої та середньої глибини лісової зони. Їх потужність може досягати 20-40 м. Сапропель використовується у сільському господарстві, медицині, промисловості.

Торф’янисті (гумінові) намули утворюються також в озерах лісової зони, але переважно дистрофних. Озера поступово заростають. Структура донних відкладів груба, лапата, торф’яниста.

У прісних озерах можуть утворюватися і деякі мінеральні відклади. Наприклад — залізисті, вапнякові. Можуть утворюватися озерні залізні руди, що мають промислове значення. У накопиченні любих донних відкладів простежується періодичність сезонного та багаторічного характеру. Вона відображається в утворенні шаруватості. За нею можна визначати вік відкладів, а деколи і особливості умов їх утворення. Частки донних відкладів зазнають складних фізичних, хімічних та біологічних перетворень.

На літоралі відкладаються більш грубі частки, переважно теригенні. Умови для створення намулів тут не сприятливі. В межах профундалі відкладаються найбільш дрібні частки. Вони відрізняються і за хімічним складом, а також за вмістом органічних решток (речовин).

Особливими є донні відклади соляних (мінеральних) озер. Про них ми вже згадували у 2.5.7. Найбільше промислове значення мають відклади галіта (NaCl), мірабіліта (Na2SO4 · 10H2O), соди (NaCO3 · · 10H2O; Na HCO3), гіпсу (CaSO4 · 2H2O). Особливу групу донних відкладів соляних озер складають лікувальні грязі — пелоїди (гр. pelos — грязь, намул). У їх складі переважають мінеральні елементи Вони вміщують бактеріофаги та антибіотики.

Особливості утворення донних відкладів озер в кінцевому результаті залежить від загальних географічних умов. Найбільш загальною особливістю є формування прісноводних намулів зі значним вмістом органічної речовини в зоні достатнього зволоження і мінералізованих відкладів в областях недостатнього зволоження. Найбільша потужність відкладів в озерах лісових зон. В цілому можна виділити три характерних зони: 1) зона тропічних та субтропічних прісних озер; 2) зона солонуватих та мінеральних озер посушливих областей; 3) зона прісних озер тундри та лісів помірного клімату.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]