- •Ющенко ю.С.
- •Чернівці Зелена Буковина 2005
- •Наука про природні води
- •Предмет і об’єкт гідрологічних досліджень
- •1.1.1. Уявлення про природні води до Нового часу
- •1.1.2. Формування основ наукової гідрології
- •1.1.3. Сучасна гідрологія
- •1.1.4. Природні води — об’єкт дослідження гідрології
- •1.1.5. Різноманітність водних об’єктів Землі
- •1.1.6. Колообіги та циркуляції природних вод
- •Середньорічний водний баланс Землі [12]
- •1.1.7. Зміни водних об’єктів в часі
- •1.1.8. Основні гідрологічні поняття та терміни
- •Фундаментальні основи гідрологічних досліджень
- •1.2.1. Молекули та надмолекулярні структури води
- •1.2.2. Агрегатні стани та фазові переходи води
- •1.2.3. Густина води
- •1.2.4. Теплові властивості води
- •1.2.5. В’язкість, поверхневий натяг та змочування
- •1.2.6. Деякі фізичні властивості снігу та льоду
- •1.2.7. Умови перебування води в ґрунтах та породах
- •1.2.8. Механіка рідини і дослідження природних вод
- •1.2.9. Основи статики природних вод
- •1.2.10. Загальні поняття та визначення гідродинаміки
- •1.2.11. Види руху водних потоків
- •1.2.12. Два режими руху рідини
- •1.2.13. Рівняння нерозривності
- •1.2.14. Рівняння Бернуллі
- •1.2.15. Рух поверхневих водотоків
- •1.2.16. Спокійні та бурхливі потоки
- •1.2.17. Приклади ламінарного руху
- •1.2.18 Течії у водойомах
- •1.2.19. Хвилі у воді
- •1.2.20. Стратифікація, стійкість та перемішування природних вод
- •1.2.21. Природні води як хімічний розчин
- •1.2.22. Основні типи домішок у природних водах
- •Головні іони в океанічних водах (за с. Бруєвичем)
- •1.2.23 Гідрохімічна класифікація природних вод. Зміни їх складу
- •1.2.24. Забруднення та якість природних вод
- •Методи гідрологічних досліджень
- •1.3.1. Математичні методи, інформатика
- •1.3.2. Системний підхід
- •1.3.3. Експеримент та моделювання
- •1.3.4. Порівняння, типізація, класифікація
- •1.3.5. Історичний метод
- •1.3.6. Прогнозування
- •1.3.7. Експедиційний метод
- •1.3.8. Вимірювання, спостереження, моніторинг
- •1.3.9. Балансові методи
- •1.3.10. Картографічні методи
- •1.3.11. Географо-гідрологічні методи
- •1.3.12. Еколого-гідрологічні методи
- •Гідрологія водних об’єктів
- •Гідрологія океанів і морів
- •2.1.1. Поділ Світового океану
- •Основні характеристики океанів
- •2.1.2. Рельєф дна та донні відклади Світового океану
- •2.1.3. Розподіл основних гідрологічних характеристик та водні маси океану. Процеси перемішування
- •2.1.4 Морський лід
- •2.1.5. Морські хвилі
- •2.1.6. Припливи в океані
- •2.1.7. Морські течії
- •2.1.8. Рівень океанів і морів
- •2.1.9. Життя в океані
- •2.1.10. Моря України
- •Гідрологія льодовиків
- •2.2.1. Процеси утворення льодовиків
- •2.2.2. Рух льодовиків
- •2.2.3. Розповсюдження, основні типи, будова та гідрографічна сітка льодовиків
- •2.2.4. Баланс та режим льодовиків
- •2.2.5. Процеси та явища пов’язані з льодовиками
- •Гідрологія підземних вод
- •2.3.1. Походження підземних вод
- •2.3.2. Класифікації підземних вод
- •2.3.3. Води зони аерації
- •2.3.4. Ґрунтові води
- •2.3.5. Артезіанські води
- •2.3.6. Підземні води у тріщинуватих та закарстованих породах
- •2.3.7. Структури підземної гідросфери
- •2.3.8. Рух підземних вод
- •2.3.9. Підземний стік
- •2.3.10. Природні явища та процеси пов’язані з підземними водами
- •Гідрологія річок
- •Найбільші річки світу
- •2.4.1. Річкові системи
- •2.4.2. Річкові водозбори
- •2.4.3. Річкові долини
- •2.4.4. Русла та заплави річок
- •2.4.5. Рух води в річках
- •2.4.6. Поняття про водний режим річок
- •2.4.7. Процеси водного живлення річок
- •2.4.8. Аналіз водного режиму річок
- •2.4.9. Рівневий режим річок
- •2.4.10. Утворення та основні характеристики річкових наносів
- •2.4.11. Основні категорії та стік наносів
- •2.4.12. Поняття про русловий процес річок
- •2.4.13. Типізації та класифікації руслового процесу
- •2.4.14. Термічний режим річок
- •2.4.15. Льодовий режим річок
- •2.4.16. Гідрохімічний режим та особливості гідробіології річок
- •Гідрологія озер
- •Найбільші озера світу
- •2.5.1. Котловини озер
- •2.5.2. Морфометрія та морфологія озер
- •2.5.3. Термічний режим озер
- •2.5.4. Льодовий режим озер
- •2.5.5. Динаміка озер
- •2.5.6. Водний режим озер
- •2.5.7. Гідрохімічні та гідробіологічні особливості озер
- •2.5.8. Донні відклади озер
- •Гідрологія особливих типів водних об’єктів
- •2.6.1. Сніговий покрив
- •2.6.2. Гідрологічні явища та процеси в зоні багаторічної мерзлоти та холодного клімату
- •2.6.4. Гідрологія водосховищ
- •2.6.5. Канали та гідромеліоративні системи
- •2.6.6. Гідрологія боліт
- •2.6.7. Гідрологія гирл річок
- •Типи гирлових областей річок
- •Загальні гідрологічні явища та процеси
- •Природні води і атмосфера Землі
- •3.1.1. Кліматична система Землі і природні води
- •Характеристики складових кліматичної системи Землі
- •3.1.2. Взаємодія океану та атмосфери
- •3.1.3. Атмосферна ланка колообігу води
- •Водний баланс та стік води з суходолу
- •3.2.1. Водний баланс територій
- •3.2.2. Формування стоку
- •3.2.3. Стік води в річках
- •Природні води і тверде тіло Землі
- •3.3.1. Літосфера та підземні води
- •3.2.2. Ендогенний вплив на поверхневу гідросферу
- •3.3.3. Природні води і рельєф
- •3.3.4. Гідрогенні відклади та акумулятивні утворення
- •Природні води та еволюційні процеси
- •3.4.1. Еволюція географічної оболонки та її складових
- •3.4.2. Біогенний етап розвитку природних вод
- •3.4.3. Антропогенний етап розвитку природних вод
- •Заключення Новітній етап розвитку гідрології
2.3.7. Структури підземної гідросфери
Вертикальні структури підземної гідросфери ми вже частково розглянули. Але також виділяються комплексні гідрогеологічні структури, які тісно пов’язані з геологічними, в межах яких переважає один або декілька певних типів скупчень підземних вод. Останні поділяють на два основних типи: 1) пластові; 2) тріщинно-жильні. Вони включають певні класи та підкласи.
За ними виділяють декілька типів гідрогеологічних структур першого порядку, які включають структури другого порядку, але і самі можуть об’єднуватися у надпорядкові мегаструктури. До структур першого порядку відносять: гідрогеологічні масиви, артезіанські басейни та вулканогенні басейни.
Гідрогеологічний масив являє собою виступ фундаменту (рис. 2.31). Він може бути перекритий четвертинними відкладами. Це можуть бути щити платформ або складчасті споруди гір. Для масиву характерно розповсюдження різноманітних тріщинних вод. В розрізі гідрогеологічного масиву виділяються зони аерації, сезонних коливань рівнів підземних вод, тріщинно-ґрунтових вод та тріщинно-напірних вод. Потужність зони аерації у добре дренованих гірських спорудах може досягати сотень метрів. Підземний стік з неї може існувати 10-30 діб після інфільтрації опадів. Тріщинно-ґрунтові води розповсюджені в межах кори вивітрювання. Постійне її насичення спостерігається тільки у нижніх частинах схилів та у долинах річок.
До артезіанських басейнів відносяться такі гідрогеологічні структури, які складаються з фундаменту та чохла, у якому вміщується основна частина підземних вод. Це головним чином пластові артезіанські та ґрунтові води.
Рельєф поверхні артезіанських басейнів може бути досить різноманітним. Це низовини, рівнини, плоскогір’я, плато, міжгірні западини та інше. Опади, випаровування та підземний стік розподілені на території артезіанського басейну рівномірно і підкоряються широтній зональності та висотній поясності. Поверхневий стік в основному направлений від периферії до внутрішніх областей. Розрізняють стічні та безстічні артезіанські басейни. На території останніх може відбуватися засолення земель.
Будова чохлів артезіанських басейнів може бути досить складною. Поряд з осадовими відкладами тут можуть зустрічатися вивержені породи, які мають другорядне значення. У чохлі розрізняють водоносні пласти, горизонти і комплекси водоносних горизонтів. Назви водоносних комплексів дають у стратиграфічній послідовності (від давніх до молодих).
До вулканогенних басейнів відносять басейни стоку пластово-тріщинних, покрово-порово-тріщинних та тріщинно-жильних підземних вод різних вулканічних утворень — конусів вулканів, покривів та потоків застиглих лав. Вулканогенні утворення (крім власно вулканічних конусів) залягають на нерівностях ерозійно-тектонічного рельєфу і перекривають артезіанські басейни та гідрогеологічні масиви. Гідрогеологічні умови досить різноманітні. Особливими є води активно діючих басейнів з одного боку, а з другого — існують частково або повністю промерзлі басейни в зоні багаторічної мерзлоти.
За особливостями залягання вулканогенні басейни ділять на три типи:
1) долинні та котловинні (ефузивні, вивержені породи заповнили від’ємні форми рельєфу);
2) вершинні (ефузивні потоки перекривають вододіли та схили);
3) складні (лави та туфи сформували вулканічні плато та нагір’я).
На Україні характерним вулканогенним утворенням є Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет у Закарпатті.