- •Ющенко ю.С.
- •Чернівці Зелена Буковина 2005
- •Наука про природні води
- •Предмет і об’єкт гідрологічних досліджень
- •1.1.1. Уявлення про природні води до Нового часу
- •1.1.2. Формування основ наукової гідрології
- •1.1.3. Сучасна гідрологія
- •1.1.4. Природні води — об’єкт дослідження гідрології
- •1.1.5. Різноманітність водних об’єктів Землі
- •1.1.6. Колообіги та циркуляції природних вод
- •Середньорічний водний баланс Землі [12]
- •1.1.7. Зміни водних об’єктів в часі
- •1.1.8. Основні гідрологічні поняття та терміни
- •Фундаментальні основи гідрологічних досліджень
- •1.2.1. Молекули та надмолекулярні структури води
- •1.2.2. Агрегатні стани та фазові переходи води
- •1.2.3. Густина води
- •1.2.4. Теплові властивості води
- •1.2.5. В’язкість, поверхневий натяг та змочування
- •1.2.6. Деякі фізичні властивості снігу та льоду
- •1.2.7. Умови перебування води в ґрунтах та породах
- •1.2.8. Механіка рідини і дослідження природних вод
- •1.2.9. Основи статики природних вод
- •1.2.10. Загальні поняття та визначення гідродинаміки
- •1.2.11. Види руху водних потоків
- •1.2.12. Два режими руху рідини
- •1.2.13. Рівняння нерозривності
- •1.2.14. Рівняння Бернуллі
- •1.2.15. Рух поверхневих водотоків
- •1.2.16. Спокійні та бурхливі потоки
- •1.2.17. Приклади ламінарного руху
- •1.2.18 Течії у водойомах
- •1.2.19. Хвилі у воді
- •1.2.20. Стратифікація, стійкість та перемішування природних вод
- •1.2.21. Природні води як хімічний розчин
- •1.2.22. Основні типи домішок у природних водах
- •Головні іони в океанічних водах (за с. Бруєвичем)
- •1.2.23 Гідрохімічна класифікація природних вод. Зміни їх складу
- •1.2.24. Забруднення та якість природних вод
- •Методи гідрологічних досліджень
- •1.3.1. Математичні методи, інформатика
- •1.3.2. Системний підхід
- •1.3.3. Експеримент та моделювання
- •1.3.4. Порівняння, типізація, класифікація
- •1.3.5. Історичний метод
- •1.3.6. Прогнозування
- •1.3.7. Експедиційний метод
- •1.3.8. Вимірювання, спостереження, моніторинг
- •1.3.9. Балансові методи
- •1.3.10. Картографічні методи
- •1.3.11. Географо-гідрологічні методи
- •1.3.12. Еколого-гідрологічні методи
- •Гідрологія водних об’єктів
- •Гідрологія океанів і морів
- •2.1.1. Поділ Світового океану
- •Основні характеристики океанів
- •2.1.2. Рельєф дна та донні відклади Світового океану
- •2.1.3. Розподіл основних гідрологічних характеристик та водні маси океану. Процеси перемішування
- •2.1.4 Морський лід
- •2.1.5. Морські хвилі
- •2.1.6. Припливи в океані
- •2.1.7. Морські течії
- •2.1.8. Рівень океанів і морів
- •2.1.9. Життя в океані
- •2.1.10. Моря України
- •Гідрологія льодовиків
- •2.2.1. Процеси утворення льодовиків
- •2.2.2. Рух льодовиків
- •2.2.3. Розповсюдження, основні типи, будова та гідрографічна сітка льодовиків
- •2.2.4. Баланс та режим льодовиків
- •2.2.5. Процеси та явища пов’язані з льодовиками
- •Гідрологія підземних вод
- •2.3.1. Походження підземних вод
- •2.3.2. Класифікації підземних вод
- •2.3.3. Води зони аерації
- •2.3.4. Ґрунтові води
- •2.3.5. Артезіанські води
- •2.3.6. Підземні води у тріщинуватих та закарстованих породах
- •2.3.7. Структури підземної гідросфери
- •2.3.8. Рух підземних вод
- •2.3.9. Підземний стік
- •2.3.10. Природні явища та процеси пов’язані з підземними водами
- •Гідрологія річок
- •Найбільші річки світу
- •2.4.1. Річкові системи
- •2.4.2. Річкові водозбори
- •2.4.3. Річкові долини
- •2.4.4. Русла та заплави річок
- •2.4.5. Рух води в річках
- •2.4.6. Поняття про водний режим річок
- •2.4.7. Процеси водного живлення річок
- •2.4.8. Аналіз водного режиму річок
- •2.4.9. Рівневий режим річок
- •2.4.10. Утворення та основні характеристики річкових наносів
- •2.4.11. Основні категорії та стік наносів
- •2.4.12. Поняття про русловий процес річок
- •2.4.13. Типізації та класифікації руслового процесу
- •2.4.14. Термічний режим річок
- •2.4.15. Льодовий режим річок
- •2.4.16. Гідрохімічний режим та особливості гідробіології річок
- •Гідрологія озер
- •Найбільші озера світу
- •2.5.1. Котловини озер
- •2.5.2. Морфометрія та морфологія озер
- •2.5.3. Термічний режим озер
- •2.5.4. Льодовий режим озер
- •2.5.5. Динаміка озер
- •2.5.6. Водний режим озер
- •2.5.7. Гідрохімічні та гідробіологічні особливості озер
- •2.5.8. Донні відклади озер
- •Гідрологія особливих типів водних об’єктів
- •2.6.1. Сніговий покрив
- •2.6.2. Гідрологічні явища та процеси в зоні багаторічної мерзлоти та холодного клімату
- •2.6.4. Гідрологія водосховищ
- •2.6.5. Канали та гідромеліоративні системи
- •2.6.6. Гідрологія боліт
- •2.6.7. Гідрологія гирл річок
- •Типи гирлових областей річок
- •Загальні гідрологічні явища та процеси
- •Природні води і атмосфера Землі
- •3.1.1. Кліматична система Землі і природні води
- •Характеристики складових кліматичної системи Землі
- •3.1.2. Взаємодія океану та атмосфери
- •3.1.3. Атмосферна ланка колообігу води
- •Водний баланс та стік води з суходолу
- •3.2.1. Водний баланс територій
- •3.2.2. Формування стоку
- •3.2.3. Стік води в річках
- •Природні води і тверде тіло Землі
- •3.3.1. Літосфера та підземні води
- •3.2.2. Ендогенний вплив на поверхневу гідросферу
- •3.3.3. Природні води і рельєф
- •3.3.4. Гідрогенні відклади та акумулятивні утворення
- •Природні води та еволюційні процеси
- •3.4.1. Еволюція географічної оболонки та її складових
- •3.4.2. Біогенний етап розвитку природних вод
- •3.4.3. Антропогенний етап розвитку природних вод
- •Заключення Новітній етап розвитку гідрології
2.6.5. Канали та гідромеліоративні системи
Будівництво каналів та систем зрошування має ще більш давню історію ніж водосховищ. Канали виконують різноманітні функції: подача та відведення води, судноплавство, спрямлення звивин річок, розведення риби та інші. Будівництво великої кількості різноманітних каналів є свідоцтвом їх великого значення для людини. Основною гідрологічною функцією любого каналу є транспортування води. В гідрологічного словнику О. Чеботарьова їм дається таке визначення: «канали — штучно створені водні артерії, що характеризуються руслом правильної форми. За призначенням канали поділяються на енергетичні (гідросилові), зрошувальні, осушувальні, дренажні, обводнювальні, лісосплавні, судноплавні, рибоводні. Часто крупні канали виконують декілька функцій».
Найбільші канали мають довжину більше тисячі кілометрів і можуть пропускати витрати сотні мз/с. Фактично це складні комплекси споруд. Крім того вони складаються з окремих ділянок, що характеризуються власною специфікою.
Канали перерозподіляють водні ресурси. У посушливих районах поздовж них утворюються оази. Тобто вони змінюють природне середовище. В деяких випадках за рахунок фільтрації води з каналів в оточуючих понижених місцевостях можуть підніматися рівні ґрунтових вод, проходити заболочування і навіть утворюватися невеликі озера. Разом з водою канали переносять розчинені речовини та наноси. Велика кількість наносів, їх скупчення ускладнюють питання експлуатації каналів. В неукріплених каналах з часом починають проявлятися процеси розвитку їх русел. Гідравлічні характеристики (і втому числі пропускна здатність) таких каналів тісно взаємопов’язані з характером русла на різних ділянках.
Таким чином з каналами пов’язані цілий комплекс технічних та природничих питань (проблем), вони можуть змінювати гідрологічні та екологічні умови цілих районів. Аналогічний вплив здійснюють гідромеліоративні системи.
Під меліорацією розуміють (лат. melioratio — покращення) систему організаційно-господарських, технічних та інших заходів направлених на покращення земель та загальне оздоровлення територій. Основною складовою (видом) цих заходів є гідромеліорація. Її завдання — покращення водного (гідрологічного) режиму території. Виділяють зрошувальні, обводнювальні, осушувальні, комплексні, протиерозійні та інші види гідромеліорацій. Відповідно до основної мети до гідромеліорацій також можна віднести боротьбу з наводненнями. Таким чином коло питань досить широке. Але до власне гідромеліоративних систем треба віднести системи осушення, зрошення та подвійної дії. Важливою складовою їх функціонування є моніторинг стану об’єктів. Він будується на основі гідрологічних спостережень (експлуатаційна гідрометрія). До складу цих робіт входять: спостереження за режимом основних природних водних об’єктів (водоприйомників, або джерел відбору води); облік води при водозаборі, водорозподіленні, поливі; контроль за станом осушувальної, колекторно-дренажної та іншої мережі; спостереження за наносами, розчиненими речовинами, забрудненням та якістю води та інші. Розмах гідромеліорацій дуже великий. Зокрема меліоративні землі складають більше третини всіх орних.