Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Word.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
2.89 Mб
Скачать

2.3.1. Походження підземних вод

Як відомо, загальним джерелом вод гідросфери є складний процес дегазації мантії Землі. Води пов’язані з ним називають ювенільними (юними). Але процеси заповнення земних надр водою відбуваються не тільки за їх рахунок. Сучасний стан підземної гідросфери сформований як внутрішніми (ендогенними) процесами, так і зовнішніми (екзогенними). Основними видами вод зовнішнього походження (екзогенних, вадозних підземних вод) є: 1) інфільтраційні; 2) конденсаційні; 3) седиментаційні.

Інфільтраційні води можуть поповнювати як приповерхневі шари ґрунтів та порід так і більш глибокі, що вже заповнені водою. Розрізняють субаеральну (наземну) інфільтрацію — за рахунок атмосферних вод, та субаквальну (підводну) інфільтрацію — за рахунок морських, озерних, річкових та інших вод. Окремо виділяють також специфічний процес — інфлюацію — втікання по крупних тріщинах, порожнинах, колодязях та ін. Інфільтраційні води атмосферного походження є основними. Вони спочатку прісні, але потім поступово замінюють свої якості.

Конденсаційні води утворюються від конденсації водяної пари безпосередньо у порожнинах ґрунтів та порід. Їх роль в цілому невелика. Але у посушливих та високогірних районах вона стає помітною.

Седиментаційні води утворюються за рахунок вод тих басейнів де відбувався процес осадонакопичення (седиментація). У зв’язку з тектонічними рухами осади можуть опинитись у товщі гірських порід. Разом з ними переміщуються і залишкові розчини. Цей процес найбільше характерний для морських басейнів. Новоутворені субаквальні відклади (намули) можуть вміщувати до 90% води. Потім, внаслідок тиску нових верхніх шарів відбувається ущільнення відкладів. Вони поступово перетворюються на породи. Вміст води починає зменшуватися. Крім того, при опусканні в надра Землі, тиск та температури також впливають і «відтискають» надлишки седиментаційних вод. Вони переміщуються у більш водопроникні породи. Таким чином вони включаються у загальні процеси міграції підземних вод. Склад і характеристики їх також змінюються. Седиментаційні води мають велике значення для глибокозалягаючих водоносних горизонтів.

Ендогенні (ювенільні) води важко вивчати. Найбільші їх прояви імовірно існують в областях інтенсивної магматичної діяльності. Це вулкани, а також рифтові долини серединно-океанічних хребтів. В межах останніх за допомогою глибоководних апаратів були зафіксовані як власно виливи магми, так і специфічні утворення пов’язані з багаточисельними викидами сильномінералізованої води з температурою 300-400°С. При попаданні у холодну придонну океанічну воду вона швидко остиває, а розчинені речовини переходять в осад. Він формує навколо струменя споруду подібну до трубки. Самі струмені можуть бути чорного, або білого кольору. Тому такі утворення назвали чорними та білими «димарями».

Особливим типом вод за походженням є відроджені, або дегідратаційні. Вони утворюються при дегідратації мінералів. При цьому частина хімічно зв’язаних вод переходить у краплиннорідкий стан. Найбільша кількість відроджених вод з’являється при перебудові структури глинистих мінералів (у першу чергу монтморіллоніту). Такий процес дегідратації відбувається на глибинах понад 2 км при температурах 100-200°С та тиску 100-200 МПа. Кількість відроджених вод досить велика. Вони впливають на інші води.

В дійсності води різного походження можуть взаємодіяти та перемішуватися. Тому існують також води змішаного походження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]