Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Word.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
2.89 Mб
Скачать

Гідрологія підземних вод

Підземна гідросфера — складний за будовою і важко доступний для вивчення об’єкт. Фактично це складна система об’єктів нерозривно пов’язаних з геологічними. Існують два різних підходи до її визначення. За першим — це лише води, що приймають участь у сучасному водообміні і розташовані у приповерхневих шарах літосфери. За другим — це всі води літосфери і верхньої мантії. Включення тих чи інших підземних вод до складу гідросфери фактично залежить від того, які процеси розглядаються. Процеси геологічного масштабу часу пов’язані з усіма водами. Сучасні процеси дійсно пов’язані тільки з певними видами приповерхневих вод.

Точні розрахунки повного (загального) об’єму підземної гідросфери поки що неможливі. Існують лише оцінки: від 800 000 тис. км3 до 2000 000 тис. км3. Спостереженнями і прямими дослідженнями охоплені лише приповерхневі підземні води (до глибин 5-7 км на рівнинах і 2-3 км у горах). Існує обмежена кількість зверхглибоких свердловин. Таким чином глибинні води досліджуються непрямо.

Температури в межах підземної гідросфери змінюються від — 93°С (Антарктида) до +1200°С (температура магматичного розплаву). Тиск може досягати 30 000 кПа. Таким чином вода може знаходитися в трьох агрегатних станах, а також у вигляді диссоційованих молекул. Критичне значення температури, вище якого вода може існувати виключно у вигляді пари при будь-якому тиску, становить +374°С. Але за рахунок високої мінералізації в глибинах Землі вона досягає +450°С. За сучасними оцінками нижня межа розповсюдження рідкої води в літосфері знаходиться на глибинах 16-20 км. Лише в районах активної вулканічної діяльності вона зменшується до декількох сот метрів.

Тиск, що діє на підземну воду поділяють на гідростатичний та геостатичний (літостатичний). Зміни температур, тиску та інших умов створюють вертикальну зональність підземних вод. В основу виділення гідрофізичних зон покладено переходи води з одного стану в інший і характерні зміни у її структурі. Виділяють: 1) зону аерації (доступу повітря); 2) кріолітозону (багаторічномерзлі породи); 3) зону насичення; 4) надущільненого водяного флюїда; 5) рідиннопластичного водного розчину силікатів та алюмосилікатів; 6) диссоційованих молекул води. Найкраще вивчені перші три зони.

Гідродинамічна зональність визначається умовами руху води (особливостями водообміну). Рух води в свою чергу залежить від основних сил, що діють, і умов середовища. Ближче до поверхні розташована зона активного водообміну. Її надактивна частина розташована вище місцевих базисів ерозії. Нижня частина опускається ще на 100-500 м. Далі іде зона уповільненого (утрудненого) водообміну. Це води зі значними напорами, які реагують лише на вікові зміни кліматичних умов. Нижня зона — надто утрудненого водообміну. За сучасними дослідженнями на певних глибинах складаються умови коли геостатичний тиск спочатку призводить до ущільнення водонасичених порід і витискання води з них, а потім створюються умови коли загальний тиск дозволяє водним розчинам (флюїдам) розривати гірські породи, робити їх розрихленими. Такі явища називаються гідророзривами або флюїдорозривами. У зв’язку з цим запропоновано виділяти такі укрупнені гідродинамічні (баричні) зони: 1) переважної дії гідростатичного тиску; 2) перехідну; 3) геостатичного (літостатичного) тиску. Перехідна зона пов’язана з максимально ущільненими породами, які не дозволяють глибинним флюїдам вільно просуватися вверх. Це може відбуватися лише періодично (імпульсно) в місцях виникнення крупних гідророзривів.

Умови існування та характерні особливості підземних вод змінюються не тільки по глибині, але і в різних місцевостях. Виникає система водних об’єктів та видів вод чи не складніша ніж на поверхні суходолу. Їх дослідження охоплюють величезне коло питань. В даному розділі ми розглянемо лише частину з них. Нагадаємо також, що деякі основні властивості ґрунтів та порід і форми вміщення в них води були розглянуті у пункті 1.2.7.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]