- •Ющенко ю.С.
- •Чернівці Зелена Буковина 2005
- •Наука про природні води
- •Предмет і об’єкт гідрологічних досліджень
- •1.1.1. Уявлення про природні води до Нового часу
- •1.1.2. Формування основ наукової гідрології
- •1.1.3. Сучасна гідрологія
- •1.1.4. Природні води — об’єкт дослідження гідрології
- •1.1.5. Різноманітність водних об’єктів Землі
- •1.1.6. Колообіги та циркуляції природних вод
- •Середньорічний водний баланс Землі [12]
- •1.1.7. Зміни водних об’єктів в часі
- •1.1.8. Основні гідрологічні поняття та терміни
- •Фундаментальні основи гідрологічних досліджень
- •1.2.1. Молекули та надмолекулярні структури води
- •1.2.2. Агрегатні стани та фазові переходи води
- •1.2.3. Густина води
- •1.2.4. Теплові властивості води
- •1.2.5. В’язкість, поверхневий натяг та змочування
- •1.2.6. Деякі фізичні властивості снігу та льоду
- •1.2.7. Умови перебування води в ґрунтах та породах
- •1.2.8. Механіка рідини і дослідження природних вод
- •1.2.9. Основи статики природних вод
- •1.2.10. Загальні поняття та визначення гідродинаміки
- •1.2.11. Види руху водних потоків
- •1.2.12. Два режими руху рідини
- •1.2.13. Рівняння нерозривності
- •1.2.14. Рівняння Бернуллі
- •1.2.15. Рух поверхневих водотоків
- •1.2.16. Спокійні та бурхливі потоки
- •1.2.17. Приклади ламінарного руху
- •1.2.18 Течії у водойомах
- •1.2.19. Хвилі у воді
- •1.2.20. Стратифікація, стійкість та перемішування природних вод
- •1.2.21. Природні води як хімічний розчин
- •1.2.22. Основні типи домішок у природних водах
- •Головні іони в океанічних водах (за с. Бруєвичем)
- •1.2.23 Гідрохімічна класифікація природних вод. Зміни їх складу
- •1.2.24. Забруднення та якість природних вод
- •Методи гідрологічних досліджень
- •1.3.1. Математичні методи, інформатика
- •1.3.2. Системний підхід
- •1.3.3. Експеримент та моделювання
- •1.3.4. Порівняння, типізація, класифікація
- •1.3.5. Історичний метод
- •1.3.6. Прогнозування
- •1.3.7. Експедиційний метод
- •1.3.8. Вимірювання, спостереження, моніторинг
- •1.3.9. Балансові методи
- •1.3.10. Картографічні методи
- •1.3.11. Географо-гідрологічні методи
- •1.3.12. Еколого-гідрологічні методи
- •Гідрологія водних об’єктів
- •Гідрологія океанів і морів
- •2.1.1. Поділ Світового океану
- •Основні характеристики океанів
- •2.1.2. Рельєф дна та донні відклади Світового океану
- •2.1.3. Розподіл основних гідрологічних характеристик та водні маси океану. Процеси перемішування
- •2.1.4 Морський лід
- •2.1.5. Морські хвилі
- •2.1.6. Припливи в океані
- •2.1.7. Морські течії
- •2.1.8. Рівень океанів і морів
- •2.1.9. Життя в океані
- •2.1.10. Моря України
- •Гідрологія льодовиків
- •2.2.1. Процеси утворення льодовиків
- •2.2.2. Рух льодовиків
- •2.2.3. Розповсюдження, основні типи, будова та гідрографічна сітка льодовиків
- •2.2.4. Баланс та режим льодовиків
- •2.2.5. Процеси та явища пов’язані з льодовиками
- •Гідрологія підземних вод
- •2.3.1. Походження підземних вод
- •2.3.2. Класифікації підземних вод
- •2.3.3. Води зони аерації
- •2.3.4. Ґрунтові води
- •2.3.5. Артезіанські води
- •2.3.6. Підземні води у тріщинуватих та закарстованих породах
- •2.3.7. Структури підземної гідросфери
- •2.3.8. Рух підземних вод
- •2.3.9. Підземний стік
- •2.3.10. Природні явища та процеси пов’язані з підземними водами
- •Гідрологія річок
- •Найбільші річки світу
- •2.4.1. Річкові системи
- •2.4.2. Річкові водозбори
- •2.4.3. Річкові долини
- •2.4.4. Русла та заплави річок
- •2.4.5. Рух води в річках
- •2.4.6. Поняття про водний режим річок
- •2.4.7. Процеси водного живлення річок
- •2.4.8. Аналіз водного режиму річок
- •2.4.9. Рівневий режим річок
- •2.4.10. Утворення та основні характеристики річкових наносів
- •2.4.11. Основні категорії та стік наносів
- •2.4.12. Поняття про русловий процес річок
- •2.4.13. Типізації та класифікації руслового процесу
- •2.4.14. Термічний режим річок
- •2.4.15. Льодовий режим річок
- •2.4.16. Гідрохімічний режим та особливості гідробіології річок
- •Гідрологія озер
- •Найбільші озера світу
- •2.5.1. Котловини озер
- •2.5.2. Морфометрія та морфологія озер
- •2.5.3. Термічний режим озер
- •2.5.4. Льодовий режим озер
- •2.5.5. Динаміка озер
- •2.5.6. Водний режим озер
- •2.5.7. Гідрохімічні та гідробіологічні особливості озер
- •2.5.8. Донні відклади озер
- •Гідрологія особливих типів водних об’єктів
- •2.6.1. Сніговий покрив
- •2.6.2. Гідрологічні явища та процеси в зоні багаторічної мерзлоти та холодного клімату
- •2.6.4. Гідрологія водосховищ
- •2.6.5. Канали та гідромеліоративні системи
- •2.6.6. Гідрологія боліт
- •2.6.7. Гідрологія гирл річок
- •Типи гирлових областей річок
- •Загальні гідрологічні явища та процеси
- •Природні води і атмосфера Землі
- •3.1.1. Кліматична система Землі і природні води
- •Характеристики складових кліматичної системи Землі
- •3.1.2. Взаємодія океану та атмосфери
- •3.1.3. Атмосферна ланка колообігу води
- •Водний баланс та стік води з суходолу
- •3.2.1. Водний баланс територій
- •3.2.2. Формування стоку
- •3.2.3. Стік води в річках
- •Природні води і тверде тіло Землі
- •3.3.1. Літосфера та підземні води
- •3.2.2. Ендогенний вплив на поверхневу гідросферу
- •3.3.3. Природні води і рельєф
- •3.3.4. Гідрогенні відклади та акумулятивні утворення
- •Природні води та еволюційні процеси
- •3.4.1. Еволюція географічної оболонки та її складових
- •3.4.2. Біогенний етап розвитку природних вод
- •3.4.3. Антропогенний етап розвитку природних вод
- •Заключення Новітній етап розвитку гідрології
3.3.3. Природні води і рельєф
У вступі ми вже згадували про те, що рельєф формується внаслідок взаємодії ендогенних та екзогенних факторів. Основними екзогенними процесами вважають: 1) схилові, гравітаційні (частково пов’язані з дією природних вод); 2) флювіальні; 3) карстові; 4) гляціальні; 5) пов’язані з багаторічною мерзлотою, мерзлотні; 6) еолові; 7) берегові (морські та озерні); 8) процеси на дні океану. Як бачимо лише еолові і частково схилові процеси не пов’язані прямо з дією природних вод.
Всі процеси, завдяки яким продукти вивітрювання гірських порід видаляються з місць їх утворення і переміщуються на нижчі висотні рівні, називають зносом або денудацією (лат. denudare — оголювати). Головною руйнівною силою в процесах денудації є сила тяжіння. Вона може проявлятися безпосередньо (обвали, лавини та ін.), або опосередковано (рух води, льоду). Екзогенні агенти крім денудації виконують акумуляцію (накопичення) твердого матеріалу. Як в денудації так і в акумуляції основну роль грають природні води.
Виділення геоморфології у самостійну галузь знань та поява перших наукових загальногеоморфологічних конценцій нерозривно пов’язані з іменами американського вченого В. Девіса та німецького — В. Пенка. Девіс розробив вчення про географічні (геоморфологічні) цикли (1899 р.). Він виділяв «нормальний» (водно-ерозійний), льодовиковий та аридний (еоловий) цикли розвитку рельєфу. Кінцевою стадією циклів є вирівнювання рельєфу, утворення майже рівнини — пенеплену.
В. Пенк («Морфологічний аналіз», 1924 р.) основну увагу приділив зв’язку процесів денудації з вертикальними рухами земної кори. Він вважав, що при швидкому та значному піднятті долини річок енергійно поглиблюються, але їх поздовжній профіль стає опуклим. При відносній рівності підняття і глибинної ерозії утворюється майже прямолінійний поздовжній профіль. При тривалій стабільності земної кори річки утворюють вироблений, ввігнутий поздовжній профіль. Профілі можуть бути також складними.
Як бачимо зародження геоморфологічної теорії тісно пов’язане з аналізом діяльності природних вод. Ця дія може бути розглянута в різних часово-просторових масштабах. Відповідно будуть виникати різні форми рельєфу.
Знесення гірських порід починається з найвищих вершин, а завершується в межах Світового океану. Денудаційна діяльність льодовиків надзвичайно потужна, не дивлячись на малі швидкості їх руху. Їх діяльність приводить до певних обмежень у зростанні висот гір, а в інших випадках навіть до пониження цих висот. Нижче кліматичної снігової лінії на схилах важливими агентами денудації є селеві потоки, зсуви, опливини. Вони постачають зруйновані гірські породи в долини річок і частково в озера. Основним фактором денудації на більшості територій є діяльність водних потоків різного виду та масштабу — ерозія. Вона включає площинний змив, струменеву ерозію на схилах, яркову ерозію, діяльність річок. Ерозійні процеси можуть розвиватися, у специфічній формі, також на дні світового океану — підводні каньйони з намуловими потоками в межах материкового схилу. Особливим процесом розвитку рельєфу є також гляціодислокації — зрушення покривними льодовиками значних масивів гірських порід. З льодовиками можуть бути пов’язані пониження поверхні земної кори, прогинання (наприклад в Антарктиді).
Найбільшим масштабом часу прояву денудаційних процесів є періоди розвитку та руйнування гір. Вони можуть охоплювати час у сотні мільйонів років. Їх кінцевим результатом не завжди є рівнини. Це можуть бути просто старі невисокі гори, кряжі, дрібносопковик та інші утворення. Можливо існують також цикли пов’язані зі змінами континентів.
Денудаційні процеси не тільки створюють екзогенні форми рельєфу, але і проявляють, вичленовують структури земної кори. Тому їх дослідженням займається також і структурний напрямок геоморфології.