Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0861009_9D930_stecenko_s_g_administrativne_prav...doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
5 Mб
Скачать

§ 2. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері культури

Різноплановий характер діяльності у сфері культури, значна кількість об’єктів культури обумовлюють особливості державного регулювання у зазначеній сфері. Вплив держави здійснюється че­рез певні органи та організації, серед повноважень яких виокрем­люються у сфері культури. Як і у випадку з наукою, суб’єкти адміністративно-правового регулювання менше регулюють сам творчий процес, а значною мірою впливають на організацію діяль­ності у сфері культури, реалізують у ній державну політику. Кла­сифікацію суб’єктів адміністративно-правового регулювання у сфері культури наведено на рис. 17.2:

Виконавчо-розпорядчі суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері культури.

Суб’єктиу повноваження яких визначено в Конституції Ук­раїни, здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері культури за рахунок утілення в життя відповідних норм Основно­го Закону держави. Водночас стосовно до інших наведених у кла­сифікації суб’єктів необхідно зазначити таке.

Суб’єктиу повноваження яких визначено в інших норматив~ но-правових актах.

Міністерство культури і туризму України (далі - МКТ) - це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у сфері культури, туризму, а також державної

СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

Виконавчо-розпорядчі

Суб’єкти, повноваження яких визначено в Конституції України

Консул ьтативно- дорадчі

Суб’єкти, повноваження яких визначено в інших нормативно-правових актах

Національна рада з питань культури і духовності

Кабінет Мініст­рів України

Міністерство культури і туризму України

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Державний комі­тет телебачення і радіомовлення України

Рада з питань інформаційної політики при Президентові України

Національна комісія

з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі

Державний комітет архівів України

Міжвідомча рада з питань кінематографи

Академія мис­тецтв України

Рис 17 2 Суб’єкти адміністративно-правового регулювання

у сфері культури

мовної політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України Основними завданнями МКТ є

  1. участь у формуванні та забезпечення реалізації державної

політики у сфері культури, туризму, діяльності курортів, а також державної мовної політики;

  1. участь у формуванні та реалізації державної політики у сфе­рі захисту суспільної моралі;

  2. координація здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до його компетенції;

  3. сприяння створенню умов для задоволення національно- культурних потреб громадян України та українців, які проживають за межами України, збереженню і популяризації культурних на­дбань Українського народу; здійснення міжнародного співробіт­ництва з питань, що належать до компетенції Міністерства (постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1566 «Про затвердження Положення про Міністерство куль­тури і туризму України»).

Національна рада України з питань телебачення і радіомов­лення (далі - Національна рада) - це конституційний, постійно дію­чий колегіальний орган, метою діяльності якого є нагляд за дотри­манням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійс­нення регуляторних повноважень, передбачених законодавством.

Національна рада складається з восьми осіб. З них чотири члени Національної ради призначаються Верховною Радою України і чоти­ри члени Національної ради призначаються Президентом України. Повноваження Національної ради доцільно розділити на три групи:

  1. Наглядові.

  2. Регуляторні.

  3. Організаційні.

Стосовно першої групи повноважень - наглядових слід зазна­чити, що вони є провідними в діяльності ради і полягають у здійс­ненні нагляду за дотриманням вимог чинного законодавства телерадіокомпаніями. Більш детально наглядові повноваження цього органу буде розглянуто у наступному параграфі, присвяче­ному державному контролю і нагляду у сфері культури.

Регулятивні повноваження Національної ради зводяться до:

-ліцензування телерадіомовлення;

-ліцензування провайдерів програмної послуги;

  • участі у розробці та погодження проекту Національної таб­лиці розподілу смуг радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України у частині смуг радіочастот, виді­лених для потреб телерадіомовлення;

  • розробки умов використання та визначення користувачів радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб телерадюмов- лення,

  • забезпечення і сприяння конкуренції в діяльності телерадю- організацій усіх форм власності відповідно до вимог законодав­ства, створення умов щодо недопущення усунення, обмеження чи спотворення конкуренції в телерадюінформаційному просторі,

  • ведення Державного реєстру телерадюорганізацій України

Прикладом, який характеризує здійснення Національною ра­дою ключових регуляторних повноважень - ліцензування, є ста­тистичні дані діяльності зазначеної ради від 1 листопада 2004 р по 1 лютого 2006 р I Протягом указаного звітного періоду теле- радюорганізаціям було видано 380 ліцензій на телерадюмовлення

а) телебачення - 270, а саме ефірне - 94, кабельне - 153, ефір­но-кабельне -10, супутникове -13,

б) радіомовлення - 110, а саме ефірне - 74, супутникове - 4, проводове - 32

Організаційні повноваження Національної ради торкаються пи­тань орі анізацп та перспектив розвитку телерадюмовлення, а саме

  • участь у розробці і реалізації державної політики у сфері те­лерадюмовлення,

  • розробка і затвердження Плану розвитку національного теле- радюінформаційного простору,

  • здійснення аналпу стану телерадюмовлення в Україні,

  • прийняття рішень про створення та розвиток каналів мовлен­ня, мереж мовлення, телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу,

  • визначення порядку технічної розробки багатоканальних те­лемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу, та порядку проведення конкурсів на технічну розробку, обслуго­вування та експлуатацію таких гелемереж,

  • замовлення розробки висновків щодо електромагнітної суміс­ності радіоелектронних засобів мовлення,

  • сприяння включенню телерадюорганізацій України до світо­вої о інформаційного простору і здійсненню їх діяльності В1ДПОВ1Д но до міжнародних стандартів,

  • узагальнення практики застосування законодавства у сфері

телерадіомовлення, участь у розробці пропозицій щодо вдоскона­лення законодавства у цій сфері;

  • здійснення співробітництва з питань телебачення і радіомов­лення з міжнародними організаціями, з органами державної влади та неурядовими організаціями інших країн;

  • визначення порядку документування, формування, обліку та зберігання телерадіоорганізаціями копій (записів) програм і передач, що виходять в ефір, формування тимчасового архіву та архівного фонду телерадіоорганізацій відповідно до законодавства України;

  • створення та утримання державного архіву телебачення і ра­діомовлення України у порядку, встановленому законодавством (Закон України від 23 вересня 1997 р. № 538/97-ВР «Про Націо­нальну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).

Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо України) - це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію деро/савної політики в інформа­ційній та видавничій сферах, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Держкомтелерадіо України є:

  1. участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах, державної політи­ки у сфері захисту суспільної моралі;

  2. міжгалузева координація та функціональне регулювання з питань діяльності інформаційної та видавничої сфер;

  3. здійснення управління в інформаційній та видавничій сферах;

  4. сприяння реалізації конституційного права на свободу слова, забезпечення розвитку інформаційної сфери, розширення націо­нального інформаційного простору (Указ Президента України від

серпня 2003 р, № 920/2003 «Про Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України»).

Державний комітет архівів України (Держкомархів України) — це спеціально уповноважений гіентральний орган виконавчої влади

з питань формування державної політики у сфері архівної справи

і діловодства, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України. Міністр юстиції отримав повноваження стосовно спрямування та координації діяльності Держкомархіву України від 2005 р., коли було прийнято відповідні зміни до чинного законодавства.

Основними завданнями Держкомархіву України е:

  1. участь у формуванні та забезпечення реалізації державної по­літики у сфері архівної справи і діловодства;

  2. здійснення в межах повноважень, визначених законом, нор­мативно-правового регулювання відносин у сфері архівної справи

і діловодства;

  1. визначення перспектив та пріоритетних напрямів розвитку архівної справи і діловодства;

  2. контроль за діяльністю архівних установ і служб діловодства (Указ Президента України від 22 березня 2000 р. № 486/2000 «Про Положення про Державний комітет архівів України»).

Академія мистецтв України - це державна наукова організа­ція, яка діє відповідно до законодавства України на самоврядній основі з метою забезпечення розвитку українського мистецтва, відродження національних традицій, проведення фундаменталь­них досліджень з історії становлення і розвитку художньої куль­тури України.

Основними завданнями Академії є:

  1. визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень, за­лучення наукових і творчих працівників України до реалізації державних та міжнародних програм розвитку художньої культури;

  2. проведення фундаментальних науково-теоретичних досліджень з проблем художньої творчості, історії і теорії українського мистецт­ва, художньої критики, мистецької освіти, естетичного виховання;

  3. вивчення та узагальнення наукового і творчого досвіду діячів вітчизняної та світової художньої культури, популяризація науко­вих знань і творчих здобутків світового та національного мистецтва;

  4. інтеграція і координація академічної, вузівської та галузевих мистецтвознавчих наук з метою розроблення засад державної по­літики у цих сферах тощо (постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2000 р. № 977 «Про затвердження Статуту Акаде­мії мистецтв України»).

Консультативно-дорадчі суб’єкти адміністративно-правового

регулювання у сфері культури

Національна рада з питань культури і духовності - це кон- сультативно-дорадчий орган при Президентові України, основни­ми завданнями якого є розроблення пропозицій з питань форму­вання та реалізації державної політики у сфері культури і духовно­сті, сприяння відродженню самобутності українського народу як важливого фактора утвердження єдності та міжнаціональної зла­годи в суспільстві, сталого розвитку України, створення її гідного іміджу у світовому співтоваристві.

Виходячи з зазначеного Національна рада з питань культури і духовності

  1. вивчає та аналізує стан розвитку культури і духовності в Україні, здійснює підготовку у межах своїх повноважень пропози­цій щодо відродження традицій українського народу,

  2. вносить у встановленому порядку пропозиції щодо форму­вання національної стратеги створення цілісного інформаційно- культурного простору як одного з важливих консолідуючих фак­торів суспільства,

  3. розглядає проекти законів, інших нормативно-правових актів з питань культури і духовності, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з цих питань,

  4. розробляє та вносить Президентові України пропозиції що­до всебічного розвитку і ефективного функціонування україн­ської мови як державної в усіх сферах суспільного життя, вільного розвитку етнічної, культурної, мовної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, досягнення узгодженос­ті у міжконфесійних питаннях, створення сприятливих умов для розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадянської злагоди незалежно від світогляду людей чи їх віросповідання тощо (Указ Президента України від 7 лютого 2006 р № 112/2006 «Про По­ложення про Національну раду з питань культури і духовності»)

Рада з питань інформаційної політики при Президентові України - це консультативно-дорадчий орган при главі держави, який створений з метою повнішого забезпечення права громадян на інформацію, поліпшення координації діяльності органів держав­ної влади у процесі розроблення і реалізації державної інформа­ційної політики

Основними завданнями Ради є

  1. аналіз ситуації, що склалася в інформаційному просторі України,

  2. попередній розгляд проектів нормативно-правових актів, що стосуються інформаційної сфери,

  3. аналіз стану додержання законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань інформаційної політики,

  4. розроблення пропозицій та рекомендацій для органів держав­ної влади з питань їх діяльності, спрямованої на забезпечення пра­ва громадян на інформацію та свободи діяльності засобів масової інформації, а також вдосконалення взаємовідносин органів держав- ноі влади та засобів масової інформації (Указ Президента України від З квітня 2001 р № 230/2001 «Про Раду з питань інформаційної політики при Президентові України»)

Національна комісія з утвердження свободи слова та розвит­ку інформаційної галузі - це консультагивно-дорадчий орган при Президентові України, створений з метою забезпечення узгодження діяльності органів державної влади, громадських організацій, засобів масової інформації, інших інститутів громадянського суспільства для утвердження в Україні свободи слова та розвитку інформаційної га­лузі, належного виконання зобов’язань України, що випливають з н членства в Раді Європи, ОБСЄ, інших міжнародних організаціях

Основними завданнями комісії є

  1. підготовка пропозицій щодо виконання зобов’язань України, які випливають з її членства в Раді Європи, ОБСЄ, інших міжна­родних організаціях, а також досягнення Україною відповідності політичній складовій Копенгагенських критеріїв 1993 року щодо набуття членства в Європейському Союзі в частині забезпечення стабільності та ефективності функціонування відповідних інститу­тів, які гарантують демократію, принципи свободи слова та розви­ток засобів масової інформації та виконання відповідних положень Плану дій «Україна - Європейським Союз»,

  2. проведення моніторингу ефективності реалізації законів та інших нормативно-правових актів щодо свободи слова та розвитку інформаційної галузі, їх відповідності стандартам Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних організацій,

  3. підготовка довідкових матеріалів з питань відповідності стан­дартам Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних організацій,

  4. опрацювання пропозицій щодо запровадження європейських стандартів в інформаційній галузі, зокрема щодо

  5. реформування державних та комунальних засобів масової ін­формації,

  6. створення та розвитку системи суспільних (іромадських) за­собів масової інформації,

  7. впровадження цифрового телебачення та інших новітніх інформаційних технологій,

  8. розвиток українського сегменту мережі Інтернст,

  9. вдосконалення системи підготовки та перепідготовки праців­ників засобів масової інформації (Указ Президента України від

червня 2006 р М> 493/2006 «Про Національну комісію з утвер­дження свободи ечова та розвитку інформаиптої галузі»)

Міжвідомча рада з питань кінематографії - це консультатив- но-дорадчий орган, що діє на громадських засадах при Міністер­стві культури і туризму України з метою розгляду пропозицій що- до забезпечення виконання законодавства України про розвиток національної кіноіндустрп

Рада відповідно до покладених на неї завдань

розглядає найважливіші питання діяльності у галузі кінема- тої рафії,

розглядає пропозиції по вдосконаленню державної політики у галузі кінематографи,

розглядає пропозиції по державній підтримці вітчизняної кіне­матографи, а також участі засобів масової інформації у цьому процесі,

сприяє залученню інвестицій у сферу кінематографи,

сприяє здійсненню у встановленому порядку міжнародного співробітництва,

аналізує розвиток структури кіногалузі, розробляє пропози­ції щодо вдосконалення нормативно-правових актів з питань регу­лювання кінематографи (наказ Міністерства культури і мис­тецтв України від 1 квітня 2004 р № 194 «Про міжвідомчу раду з питань кінематографи»)