§ 2. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання

у сфері науки

Реалії сьогодення свідчать про те, що держава здійснює регу­лювання у сфері науки за допомоги різних органів та організацій, які в цілому складають систему суб’єктів адміністративно-право­вого регулювання у сфері науки. Здійснювати регулювання у за­значеній сфері є складним завданням, оскільки складним є сам об’єкт регулювання. Державне фінансування потребує належного контролю за ефективністю витрачених коштів, проте результати наукових досліджень далеко не завжди є заздалегідь прогнозова­ними. Класифікацію суб’єктів адміністративно-правового регулю­вання у сфері науки наведено на рис. 15.1.

Виконавчо-розпорядчі суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки.

Суб’єкти, повноваження яких визначені в Конституції Ук­раїни, здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері науки за рахунок утілення в життя відповідних норм Основного Закону держави. Водночас щодо інших наведених у класифікації суб’єктів необхідно зазначити наступне.

Суб’єкти, повноваження яких визначено в інших нормати­вно-правових актах.

1. МОН України відіграє провідну роль у сфері як освіти, так і науки. До основних завдань указаного міністерства у сфері науки належать:

• участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної по­літики у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльнос­ті та інтелектуальної власності;

• забезпечення розвитку наукового та науково-технічного по­тенціалу України;

• визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інте­лектуальної власності;

• сприяння функціонуванню національної системи науково- технічної інформації;

• забезпечення інтеграції вітчизняної науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів (постанова Кабі­нету Міністрів України від 19 грудня 2006 р. № 1757 «Про затвер­дження Положення про Міністерство освіти і науки України»).

СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

У СФЕРІ НАУКИ

Міністерство освіти і науки України

Вища атеста- щйна комісія України

Державне агентство України з інвестицій та інновацій

Національна академія наук України

Консультативно-дорадчі

Виконавчо-розпорядчі

Суб’єкти, повноваження яких визначено в Конституції України
>	Верховна Рада України
	Президент України
->	Кабінет Міністрів України

Суб’єкти, повноваження яких визначено в інших нормативно- правових актах

Національна рада з інноваційного розвитку України

Рада з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України

Координаційні ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки

Міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень

Експертна рада при НАН України

з експертизи фунда­ментальних науково- дослідних робіт

Рис 15 1 Суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки

2. ВАК України у сфері науки реалізує такі основні завдання:

• формування та забезпечення функціонування системи атес­тації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

• керівництво роботою з присудження наукових ступенів кан­дидата наук і доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

• проведення атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (Указ Президента України від 25 лютого 1999 р. № 216/99 «Про Положення про Вищу атестаційну комісію України»).

3. Державне агентство України з інвестицій та інновацій (Держіпвестицій України) - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що формує та забезпечує реаліза­цію державної інвестиційної та інноваційної політики, робота якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Правовий статус Держінвестицій України визначається тим, що він:

• вживає заходів щодо залучення інвестицій в економіку України;

• формує інформаційні бази даних про інвестиційні та іннова­ційні програми і проекти;

• готує відповідно до законодавства пропозиції щодо запрова­дження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяль­ності;

• здійснює державну реєстрацію інноваційних проектів і веде Державний реєстр інноваційних проектів;

• здійснює в межах своєї компетенції контроль за організацією виконання державних інвестиційних та інноваційних програм;

• затверджує порядок формування і використання коштів під­порядкованих йому спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ і здійснює контроль за їх діяль­ністю;

• бере участь в організації навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності, готує пропозиції щодо вдосконалення системи під­готовки та перепідготовки фахівців у цій сфері тощо (Указ Пре­зидента України від ЗО грудня 2005 року № 1873/2005 «Про утворення Дероісавного агентства України з інвестицій та інно­вацій»).

4. Національна академія наук України (далі - НАН Ук­раїни) - це вища наукова організація України, яка організує і здійс­нює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях незалежно від форм власності

Метою діяльності НАН України є отримання нових та уза­гальнення наявних знань про природу, людину та суспільство, створення наукових основ науково-технічного, соціально-економіч­ного та культурного розвитку країни, підготовка висококваліфі­кованих наукових кадрів Станом на 2005 р у НАН України діяли 197 бюджетних установ та організацій, а також 51 організація та підприємство дослідно-виробничої бази Загальна кількість пра­цюючих в Академії складала 43 471 осіб, зокрема 15 908 науко­вих працівників, серед яких було 2418 докторів наук і 7791 кан­дидат наук^I

Статут НАН України, затверджений загальними зборами ака­демії 5 квітня 2002 р свідчить, що основними завданнями НАН України є

• організація, проведення та координація наукових досліджень із фундаментальних і прикладних проблем природничих, техніч­них і соцюгуманітарних наук,

• участь у формуванні державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності,

• підготовка наукових оцінок і прогнозів суспільно-політич­ного, соціально-економічного і культурного розвитку держави, и економічного стану, розроблення відповідних пропозицій і реко­мендацій з цих питань,

• підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації, залучення об­дарованої молоді, виявлення і підтримка талановитих дослідників, сприяння творчому зростанню молодих науковців, забезпечення спадкоємності поколінь учених,

• сприяння інтеграції вітчизняного інтелектуального потенціа­лу у світовий науковий простір

Також необхідно вказати на існування державних галузевих академій наук їх на сьогодні п’ять

1. Українська академія аграрних наук.

2. Академія медичних наук України.

3. Академія педагогічних наук України.

4. Академія правових наук України.

5. Академія мистецтв України.

Кошти на забезпечення діяльності академій щорічно визна­чаються в Державному бюджеті України окремими рядками. Особливістю державного регулювання діяльності НАН України та галузевих академій наук є те, що вони засновані на державній власності та користуються правами самоврядності. Самовряд­ність академій полягає в самостійному визначенні тематики до­сліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних науко­вих зв’язків.

Консультативно-дсГрадчі суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки.

4. Національна рада з інноваційного розвитку України - це

консультативно-дорадчий орган, утворений при Президентові України з метою сприяння формуванню та реалізації єдиної дер­жавної інноваційної політики в Україні.

Національну раду створено для виконання наступних завдань:

• опрацювання пропозицій щодо формування державної полі­тики в інноваційній сфері;

• аналіз та узагальнення проблем, що стримують інноваційний розвиток, визначення можливих політичних, правових, економіч­них та інших шляхів їх розв’язання;

• опрацювання питань щодо прискорення інноваційного розвит­ку економіки, а також щодо пріоритетів фінансування інновацій­них проектів;

• розгляд пропозицій органів виконавчої влади, міжнародних організацій, вітчизняних та іноземних інвесторів, підприємств, установ та організацій, громадських інститутів щодо прискорення інноваційного розвитку України;

• аналіз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань інновацій, внесення у встановленому порядку про­позиції щодо доцільності їх прийняття (Указ Президента України від 18 серпня 2006 р. № 691/2006 «Про Національну раду з іннова­ційного розвитку України»).

2. Рада з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України - це консультативно-дорадчий орган при главі держави, який виробляє пропозиції щодо державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, інтелектуальної власності й трансферу технологій

Основними завданнями Ради є

• оцінка стану науки та техніки в Україні,

• експертиза проектів законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України з питань наукової та науково-технічної діяльності, інтелектуальної власності та трансферу технологій,

• аналіз проектів національних та державних науково-техніч- них програм, пропозицій щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, основних засад та напрямів кадрової політики, підготовки, атестації наукових кадрів, міжнародного співробітни­цтва з цих питань, поліпшення соціального захисту науковців та піднесення суспільного престижу їх праці,

• сприяння координації діяльності академій наук, вищих на­вчальних закладів, галузевих науково-дослідних інститутів, під­приємств, установ та організацій у сфері наукової та науково- технічної діяльності,

• розроблення пропозицій щодо створення цивілізованого рин­ку об’єктів інтелектуальної власності в Україні,

• підготовка пропозицій щодо фінансування наукової та науко­во-технічної діяльності, аналіз ефективності використання коштів, що виділяються для цього (Указ Президента України від 22 берез­ня 2000 р № 491/2000 «Про Раду з питань науки та науково- технічної політики при Президентові України»)

З. Координаційні ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки - це консультативно-дорадчі органи при МОН України, до складу яких входять провідні вчені, а також фахівці академій наук, науково-дослідних і науково-технічних установ, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, метою діяльності яких є участь у формуванні науково-технічної політики з пріоритетного напряму розвитку науки і техніки

Основними завданнями координаційних рад є

• участь у формуванні науково-технічної політики з пріоритет­ного напряму розвитку науки і техніки,

• розгляд та затвердження науково-методичних матеріалів, не­обхідних для формування державних наукових і науково-технічних програм, створення та освоєння нових технологій і видів техніки,

• аналіз і експертиза проектів державних наукових і науково- технічних програм,

розгляд пропозицій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо обсягів фінансування наукових досліджень

з державного бюджету;

• підготовка висновків щодо обсягів фінансування проектів державних наукових і науково-технічних програм;

• узагальнення інформаційних матеріалів про стан виконання державних наукових і науково-технічних програм з відповідного пріоритетного напряму розвитку науки і техніки, підготовка про­позицій щодо завершених у межах цих програм проектів та подан­ня звітів до МОН України, інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, академій наук, місцевих державних ад­міністрацій;

• встановлення зв’язків з вченими зарубіжних країн з метою за­безпечення світового рівня наукових досліджень з відповідного пріоритетного напряму розвитку науки і техніки (постанова Кабі­нету Міністрів України від 19 грудня 2001 р. № 1710 «Про коорди­наційні ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки»).

4. Міжвідомча рада з координації фундаментальних дослі­джень — консультативно-дорадчий орган при НАН України, метою діяльності якого є сприяння розвитку фундаментальних досліджень в Україні і координації діяльності Національної та га­лузевих академій наук, громадських наукових організацій, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері.

Основними завданнями Ради є:

• підготовка пропозицій з питань розвитку фундаментальних досліджень, створення ефективної системи координації роботи, пов’язаної з проведенням цих досліджень, використання їх резуль­татів в усіх галузях економіки;

• сприяння взаємодії академічного та вузівського секторів нау­ки, зокрема шляхом запровадження нових форм організації науко­вого та навчального процесу;

• виконання функцій наглядової ради Державного фонду фун­даментальних досліджень (постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 164 «Про утворення Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень»).

4. Експертна рада при НАН України з експертизи фундамен­тальних науково-дослідних робіт - консультативно-дорадчий орган, утворений з метою оцінювання тем фундаментальних до­сліджень, що заплановані до фінансування із загального фонду Державного бюджету України.

Необхідно зазначити, що фінансування видатків на фундаменталь­ні дослідження повинно здійснюватись Державним казначейством України лише за наявності висновку експертної ради при НАН Украї­ни про доцільність проведення витрат по кожній темі (Постанова Президії НАН України від 18 жовтня 2006р № 270 «Про організацію експертизи фундаментальних науково-дослідних робіт»)