§ 5. Особливості адміністративної відповідальності

юридичних осіб

Досить довгий час уважалося, що до адміністративної відпові­дальності можуть притягатися лише фізичні особи. При цьому на­водилися також обставини, що свідчать про певну схожість адмі­ністративної та кримінальної відповідальності. Поряд з іншими, йшлось і про неможливість притягнути юридичну особу до відпові­дальності як у першому, так і в другому варіанті. На сьогоднішній день наука адміністративного права та практика застосування адмі­ністративно-правових норм свідчить про наявність адміністративної відповідальності юридичних осіб. Це твердження вважається пра­вильним, попри те, що чинний КУпАП не містить юридичних осіб як суб’єктів адміністративного правопорушення.

Заслуговує на увагу позиція Д. Лук’янця, згідно з якою в кон­тексті адміністративної відповідальності існують певні особливос­ті юридичних осіб як суб’єктів правовідносин порівняно з фізич­ними особами. До них відносять:

• відсутність у юридичних осіб власних психічних характе­ристик;

• участь юридичних осіб у правовідносинах через уповнова­жених представників;

• наявність у юридичних осіб внутрішньої організаційної структури,

• специфічні параметри оцінювання діяльності юридичних осіб^I

Слід зазначити, що інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб поступово, але досить системно розвивається Для прикладу, у Російській Федерації новий Кодекс про адміністратив­ні правопорушення (діє від 2002 р) містить положення щодо пра­вових підстав такої відповідальності юридичних осіб Проекти нормативно-правових актів у сфері адміністративної відповідаль­ності в Україні також базуються на визнанні адміністративної від­повідальності юридичних осіб, що дає підстави говорити про це у рамках вивчення адміністративного права

Обставинами, що свідчать про наявність адміністративної відповідальності юридичних осіб, є:

• соціально-економічні та політичні зміни в Україні, початок яких датується 90-ми роками минулого століття, привели до ста­новлення ринкових відносин, розвитку підприємництва та мо­дернізації вирішення юридичних конфліктів за участі юридичних осіб,

• наявність законів України, які містять положення щодо адмі­ністративної відповідальності юридичних осіб (від 14 жовтня 1994 р № 208/94-ВР «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудуван­ня»», від 7 червня 1996 р № 236/96-ВР «Про захист від недобро­совісної конкуренції», від 3 липня 1996 р № 270/96-ВР «Про рек­ламу» та ін ),

• наявність підзаконних актів, положення яких деталізують механізм притягнення до адміністративної відповідальності юри­дичних осіб (наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р № 244 «Про затвердження Положення про поря­док накладення штрафів за правопорушення у сфері містобуду­вання» або постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р № 1177 «Про затвердження Положення про порядок на­кладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів»),

• наявність конкретних прикладів накладення адміністратив­них стягнень на юридичних осіб (наприклад, постанова Національ­ної комісії регулювання електроенергетики України від 17 серпня

2005. р. № 674 «Про накладення штрафу на ВАТ «Запоріжжяобл- енерго» за порушення ліцензійних умов з постачання і передачі електричної енергії»).

Характерні риси адміністративної відповідальності юридич­них осіб:

1. Деліктоздатність виникає від моменту державної реєстрації.

2. Деліктоздатність втрачається від моменту вилучення з ре­єстру юридичних осіб.

3. Свідчить про можливість держави суттєво впливати на госпо­дарську діяльність юридичних осіб і економічні процеси в цілому.

4. Велика кількість і різноманітність варіантів стягнень, що їх як передбачено, так і не передбачено в КУпАП (штраф, припинен­ня чи призупинення певного виду чи всієї діяльності, вилучення майна тощо).

5. Може виступати як загальним (усі юридичні особи), так і спеціальним суб’єктом (юридичні особи, які діють у сфері громад­ського харчування, у сфері побутових послуг тощо) адміністратив­ного правопорушення.

Доцільно вказати на появу у 2003 р. Господарського кодексу України (ГК), розділ п’ятий якого має назву «Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання», де, зокрема, передба­чається застосування господарських та адміністративно-госпо­дарських санкцій. Господарські санкції застосовуються в установ­леному законом порядку з ініціативи учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваже­ними органами державної влади або органами місцевого самовря­дування.

Стаття 239 ГК містить перелік видів адміністративно-госпо­дарських санкцій. До них відносять:

• вилучення прибутку (доходу);

• адміністративно-господарський штраф;

• стягнення зборів (обов’язкових платежів);

• застосування антидемпінгових заходів;

• припинення експортно-імпортних операцій;

• застосування індивідуального режиму ліцензування;

• зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом гос­подарювання певних видів господарської діяльності;

• анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом гос­подарювання окремих видів господарської діяльності,

• обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання,

• скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта госпо­дарювання,

• інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ГК та іншими законами

Важливим є те, що адміністративно-господарські санкції мо­жуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шес­ти місяців від дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік від дня порушення цим суб’єктом установлених законо­давчими актами правил здійснення господарської діяльності

Аналізуючи ж чинне законодавство, можна знайти велику кількість санкцій, які можуть уважатись адміністративними стяг­неннями, що застосувуються до юридичних осіб У цілому їх мож­на поділити на

1. Заходи майнового характеру

а) фінансові санкції,

б) конфіскація майна,

в) вилучення прибутку (доходу) або інших незаконно отрима­них сум

2. Заходи, пов’язані з обмеженням дієздатності юридичних осіб

а) зупинення дії або анулювання ліцензії,

б) обмеження у здійсненні певних видів діяльності

3. Заходи організаційного характеру

а) примусова реорганізація юридичної особи,

б) ліквідація юридичної особи^I

Серед існуючих проблем адміністративної відповідальності юридичних осіб доцільно вирізнити основні:

• відсутність у чинному КУпАП (як основному документі, що присвячений питанням адміністративної відповідальності) норм, які стосуються адміністративної відповідальності юридич­них осіб,

• необхідність конструювання та наведення в єдиному нор­мативно-правовому акті повного переліку адміністративних стяг­нень, що можуть застосовуватися до юридичних осіб, з визначен­ням загальних правил накладення вказаних стягнень,

• необхідність визначення місця та ролі адміністративно-гос­подарських санкцій у загальній структурі адміністративної відпо­відальності юридичних осіб,

• потреби теоретико-правового обгрунтування вини юридич­ної особи (як необхідної складової суб’єктивної сторони адмініст­ративного правопорушення) тощо

Контрольні питання та завдання

1. Дайте визначення та охарактеризуйте принципи адміністративної від­повідальності

2. Які вам відомі основні риси адміністративної відповідальності'? Поясніть їх

3. Дайте визначення та наведіть ознаки адміністративного правопору­шення

4. Проаналізуйте об єкт і об єктивну сторону адміністративного право­порушення

5. Проаналізуйте суб’єкт і суб єктивну сторону адміністративного право порушення

6. У чому полягає відмінність адміністративних правопорушень від злочи­нів і дисциплінарних правопорушень⁷

7. Дайте визначення і наведіть класифікацію адміністративних стягнень

8. Охарактеризуйте попередження, штраф оплатне вилучення предмета що став знаряддям учинення чи безпосереднім об єктом адміністративного правопорушення, як види адміністративних стягнень

9. Охарактеризуйте конфіскацію предмета який став знаряддям учинен­ня чи безпосереднім об єктом адміністративного правопорушення, позбав­лення спеціального права наданого громадянинові (права керування транс­портними засобами права полювання) виправні роботи та адміністративний арешт як види адміністративних стягнень

10. У чому полягають правила накладення адміністративних стягнень⁹

11. Проаналізуйте особливості адміністративної відповідальності спеціа льних суб єктів

12. Проаналізуйте особливості адміністративної відповідальності юридич­них осіб

Теми рефератів

1. Нові підходи до адміністративної відповідальносп огляд літера­тури

2. Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб

3. Систематизація адміністративних стягнень, що застосовуються до юридичних осіб

Рекомендована література

Основна

1. Агапов Л Б Административная ответственность Учебник- М Статут, 2000 - 251 с

2. Административная ответственность вопросы теории и практики / Под ред Н Ю Хаманевой - М ИГП РАН, 2005 - 286 с

3. Административное право Учебник / Под ред Л Л Попова - 2-е изд , перераб и дополн - М Юристъ, 2005 - С 316-389

4. Адміністративне право України Академічний курс Підручник у 2-х т Т 1 Загальна частина / Ред колегія В Б Авер’янов (голова) - К Юридична думка, 2004 - С 429-474

5. Адміністративне право України Підручник / За заг ред С В Кі- валова - Одеса Юридична література, 2003 - С 216-234

6. Адміністративне право України Підручник І Ю П Битяк, В М Гаращук, О В Дьяченко та ін , За ред Ю П Битяка-К Юрінком Інтер, 2005 - С 170-202

7. Бахрах Д Н, Российский Б В, Старилов Ю Н Административ­ное право Учебник для вузов - М Норма, 2004 - С 484-507

8. БочаровС Н, Зубач А В, КостенниковМ В и др Администра­тивная юрисдикция Учебное пособие - М МосУ МВД России Изд-во «Щит-М», 2006-318 с

9. Колпаков В К Адміністративно-деліктний правовий феномен Монографія - К Юрінком Інтер, 2004 - 528 с

10. Круглов В А Административно-деликтное право - Минск Амал фея, 2006 - 388 с

11. Лук'янецъД М Адміністративно-деліктні відносини в Україні теорія та практика правового регулювання Монографія - Суми ВДТ «Університетська книга», 2006 - 367 с

12. Микоіенко А И Административный процесс и административ­ная ответственность в Украине Учебное пособие — Изд 2-е, дополн - X Одиссей, 2006 - 352 с

13. Российский Б В Административная ответственность Курс лек­ций - М Норма, 2004 - 448 с

14. Судова практика у справах про адміністративні правопорушення (2003-2005 рр ) / За заг ред В Т Маляренка - К Юрисконсульт, 2006 - 498 с

Додаткова

15. Авер ялов В Лук янецьД Хорощак Н Погрібні нові концептуа­льні засади створення проекту Кодексу України про адміністративні проступки//Право України 2004 - № 11 - С 11-15

16. Актуальные вопросы административно-деликтного права Мате­риалы Международной научно-практической конференции, посвящен­ной 70-летию заслуженного деягеля науки Российской Федерации, док­тора юридических наук, профессора А П Шергина - М ВНИИ МВД России,2005 - 444 с

17. Банчук О Концепція Кодексу України про адміністративні про­ступки стала предметом обговорення // Право України - 2006- № 7- С 142-145

18. Бечьский К С Административная ответственность генезис, ос­новные признаки, структура // Государство и право- 1999- № 12 — С 12-20

19. Біагодарний А Окремі питання профілактики адміністративних правопорушень І і Юридична Україна - 2006 -№ 1 -С 14-17

20. Гоїосшченко І Перспективні положення кодифікації норм право­вого інституту адміністративної відповідальності І і Право України - 2006 - № 8 - С 60-63

21. Гуржій Т Предмет адміністративного делікту і І Право України -

2005. - № 7 - С 25-27

22. Дуванський О Кодекс України про адміністративні правопору­шення Деякі питання застосування та співвідношення з конституційни­ми нормами // Вісник прокуратури - 2006 - № 1 — С 63-68

23. Дугенец А С Вопросы уплаты административного штрафа // Юрист - 2004 - № 10 - С 40-44

24. Загуменник В Щодо необхідності удосконалення законодавства в сфері адміністративної відповідальності і і Вісник прокуратури - 2006 - №7-С 99-102

25. Кінаш Я Альтернативи заходів адміністративного впливу на не­повнолітніх 11 Право України - 2003 - № 4 - С 90-92

26. Ковапьчук Ю Особливості адміністративної відповідальності не­повнолітніх і І Право України - 2003 - № 6 - С 111-114

27. Колпаков В Шкідливість і суспільна небезпека адміністративно­го делікту розмежування за філософським виміром // Юридична Украї­на-2004-№ 10-С 19-28

28. Константинов 77 Ю, Соювьева А К, Стуканов А П Взаимо­связь административных правонарушений и преступлений проблемы теории и практики // Известия ВУЗов Правоведение - 2005 - № 3- С 58-74

29. Коспив М Види адміністративної правосуб’єктності юридичних осіб 11 Право України - 2005 — № 4 — С 16—20

30. Лук янець Д Процесуальні засади адміністративної відповідаль­ності 11 Право України - 2006 - № 7 - С 116-120

31. Максимов И В Система административных наказаний по зако- нодаїельству Российской Федерации / Под ред Н М Конина - Саратов Изд-во ГОУ ВПО «Саратовская государственная академия права», 2004 - 188 с

32. Серков 77. П. Теоретические и практические проблемы привлече­ния к ответственности за административные правонарушения // Россий­ская юстиция2006 - № 8- С. 39-41.

33. Сорокин В. Д. О двух тенденциях, разрушающих целостность ин­ститута административной ответственности // Правоведение- 1999.- № К-С. 46-54.

34. Стефанюк В., Голоснічепко /., Михеєнко М. Інститут адміністра­тивної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії та практики 11 Право України - 1999 - № 9- С. 6-9.

35. Столбовий В. Поняття адміністративної відповідальності: теоре­тичні проблеми визначення // Підприємництво, господарство і право- 2005-№ 10.-С. 113-116.

36. Федоров 7. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавст­ва України: деякі аспекти запозичення зарубіжного досвіду 11 Право України-2005.-№ 12 —С. 83-86.

37. Хачатуров Р. Л. О понятии административной ответственности І і Вестник Волжского университета им. В. Н. Татищева. Серия: Юриспру­денция. Вып. 50 - Тольятти: ВУиТ, 2005 - С. 3-12.

38. Шергин А. 77. Административно-деликтное законодательство Рос­сии: состояние, проблемы, перспективы // Административное право и адми­нистративный процесс: актуальные проблемы / Отв. ред. Л. Л. Попов и М. С. Студеникина.- М.: Юристъ, 2004- С. 166-179.

39. Шергин А. 77. Проблемы административно-деликтного права // Го­сударство и право.- 1994,- № 8—9 — С. 52-65.

40. Шилов Ю. В. Некоторые правовые коллизии по вопросу приме­няемых административных наказаний к юридическим лицам // Юридиче­ский мир.- 2006.- № 1.- С. 62-64.

ТЕМА № 9 АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС

§ 1 Поняття і характерні риси адміністративного процесу.

§ 2. Принципи адміністративного процесу.

§ 3. Структура адміністративного процесу. Види адміністративних про­ваджень.

§ 4 Юрисдикційні провадження.

§ 5. Неюрисдикційні провадження.

§ 1. Поняття і характерні риси адміністративного процесу

Сучасний погляд на адміністративне право свідчить про необ­хідність розгляду в його системі серед інших питань також і адмі­ністративного процесу. З огляду на теоретико-правові основи, процес е сукупністю взаємопов’язаних дій, спрямованих для досяг­нення певного результату. У свою чергу, юридичний процес - це сукупність взаємопов’язаних дій, урегульованих процесуальними нормами права. Якщо норми матеріального права, скажімо, визна­чають наявність певних прав у особи, то саме завдяки нормам процесуального права зазначені права втілюються у реальне життя. Іншими словами, юридичний процес закріплює порядок прова­дження певних дій.

Адміністративний процес правомірно посідає місце серед ін­ших видів юридичного процесу - кримінального, цивільного, госпо­дарського. Щоправда певні схожі риси межують із відмінностями, про які буде сказано нижче. Палкі дискусії з приводу визначен­ня та ролі адміністративного процесу ведуться ще від 60-х років XX ст. Початок було покладено двома монографіями відомих російських вчених: Н. Г. Салищевої «Административный процесс в СССР» (1964 р.) та В. Д. Сорокіна «Проблемы административно­го процесса» (1968 р.). Перший автор сприймала адміністративний процес суто в полі вирішення (розв’язання) конфліктних (юрисдик- ційних) справ. Своєю чергою, другий дослідник доводив необхід­ність розуміння адміністративного процесу більш широко, з ура­хуванням як юрисдикційної складової, так і діяльності органів виконавчої влади із забезпечення реалізації норм матеріального права у справах позитивного (неконфліктного) характеру. У подаль­шому вказані напрями наукових досліджень стосовно тлумачення адміністративного процесу розвивалися досить інтенсивно, при­чому серед провідних вітчизняних адміністративістів були при­хильники і противники, як першої, так і другої позиції. Ідею Н. Г. Са- лищевої про юрисдикційний характер адміністративного процесу підтримали М. І. Єропкіп, А. П. Клюшниченко, М. І. Піскотін, В. С. Тадевосян та ін. Пропозицію В. Д. Сорокіна позитивно було сприйнято і підтримано у працях таких учених, як: Д. М. Бахрах, Ю. М. Козлов, Р. С. Павловський, Г. 1. Петров та ін. На сьогодні в Україні прибічниками широкого тлумачення адміністративного процесу виступають О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, І. П. Голоснічен- ко, Є. В. Додін, О. В. Кузьменко, М. М. Тищенко та ін.

На сьогодні дві різні позиції стосовно тлумачення адміністратив­ного процесу трансформувались у його вузьке та широке розуміння, або юрисдикційну та управлінську концепції адміністративного процесу. Стисло суть цих концепцій базується на таких положеннях.

Юрисдикційна концепція адміністративного процесу:

1. У цілому ставить адміністративний процес в один ряд із кримінальним і цивільним процесами, які існують для забезпечення обов’язковості виконання норм матеріального права.

2. В основі - діяльність із розв'язання спорів і застосуванню заходів примусу.

3. Адміністративне провадження - більш широка категорія, ніж адміністративний процес.

4. Об’єднавче визначення адміністративного процесу: це - врегу­льованій/ правом порядок розгляду справ про адміністративні право­порушення та застосування заходів адміністративного примусу.

Управлінська концепція адміністративного процесу:

1. Це - юридична форма реалізації повноважень органів вико­навчої влади.

2. Призначення - забезпечення реалізації матеріальних норм права (причому не тільки адміністративного, а й конституційного, фінансового, сімейного тощо).

3. Адміністративне провадження - складова частина адмініст­ративного процесу.

4. Поряд з іншим, визначає порядок розгляду справ про адмі- ністраіивні правопорушення (але це — не головна і не єдина части­на адміністративного процесу).

5. Об’єднавче визначення адміністративного процесу: це — вре­гульований правом порядок розгляду індивідуально-конкретних справ, що виникають в сфері державного управління.

Сьогоднішній стан розвитку науки адміністративного права до­зволяє прийти до висновку про доцільніше сприйняття управлін­ської концепції адміністративного процесу. Причин, згідно з якими можна зробити саме такий висновок,- багато, основними з них є

• необхідність визначення чіткого порядку втілення у життя справ позитивного характеру (реєстрація, ліцензування, атестація тощо),

• недоцільність орієнтації адміністративного процесу лише на юрисдикційну (конфліктну) діяльність, не посідає провідного місця (як щодо значущості, так і стосовно кількості справ)

Отже, підсумовуючи існуючі погляди стосовно тлумачення ад­міністративного процесу, слід зазначити можливість використання такого визначення Адміністративний процес - це урегульова­ний правом порядок розгляду і розв’язання адміністративних справ, що реалізується в рамках діяльності органів публічної адміністрації та деяких інших владних суб’єктів.

Будь-яке явище, зокрема й адміністративний процес, глибоко пізнається тоді, коли поряд із визначенням наводяться його харак­терні риси Це дозволяє певним чином зосередитися на основних особливостях цього явища

Характерні риси адміністративного процесу:

• це - різновид юридичного процесу, який водночас має певні суттєві відмінності від кримінального та цивільного процесів,

• це - різновид управлінської діяльності,

• комплексний характер, що проявляється у розгляді як пози­тивних справ, так і конфліктних питань, у застосуванні адміністра­тивного примусу,

• чітка регламентація адміністративно-процесуальними нор­мами,

• проміжні та кінцеві стадії закріплюються у спеціальних документах,

• широке коло суб’єктів

З-поміж інших питань, на які доцільно звернути увагу в роз­гляді загальних аспектів адміністративного процесу, можна виріз­нити а) відмінності адміністративного процесу від інших видів юридичного процесу, б) термінологічні питання співвідношення понять «адміністративний процес» та «адміністративна процеду­ра», в) місце адміністративної юстиції та адміністративного судо­чинства в адміністративному процесі Стосовно зазначених питань вважаю за необхідне вказати таке

Відмінності адміністративного процесу від інших видів юри­дичного процесу доцільно проаналізувати на прикладах криміналь­ного та цивільного процесів (табл 9 1)

Таблиця 9 1

Відмінності адміністративного процесу від інших видів юридичного процесу

Критерій	Адміністративний процес	Кримінальний та цивільний процеси
Розглядає питання	Як конфліктного, так і неконфліктного (пози­тивного) характеру	Лише конфліктного характеру
Реалізується спо­собом	Як судочинства, так і виконавчо-розпорядчої діяльності органів пуб­лічної адміністрації	Лише судочинства
Пріоритетні за­вдання	Захист прав, свобод та законних інтересів осіб	Швидке і повне розкриття злочи­нів, викриття винних і забезпе­чення притягнення до відповіда­льності (кримінальний процес) Захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб (цивільний процес)

Стосовно термінологічних питань співвідношення понять «адміністративний процес» та «адміністративна процедура» необхідно вказати, що нерідко в літературних джерелах трапля­ються взаємно протилежні погляди від того, що «процес» - це частина «процедури» до того, що «процедура» є частиною «проце­су» Іншими словами, нерідко в основі суперечок лежить визнання основного та другорядного (чи загального та часткового) Слід відзначити, що процес і процедура є категоріями досить тісно зв’язаними Доцільно сприймати їх як дві складові частини широ­кого (управлінського) тлумачення адміністративного процесу Те­рмін «процес» стосується розгляду юрисдикційних справ, а термін «процедура» - розгляду адміністративних справ позитивного ха­рактеру Виходячи із зазначеного під адміністративною процеду­рою необхідно розуміти діяльність органів публічної адміністрації щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ позитивного характеру

Місце адміністративної юстш{ії та адміністративного су­дочинства в адміністративному процесі зводиться до того, що цей новітній варіант судочинства полягає в розгляді та вирішенні в судовому порядку суперечок фізичних та юридичних осіб із суб’єктами публічної адміністрації. За суттю адміністративна юстиція - судовий контроль за діяльністю органів виконавчої влади. Думається, що адміністративну юстицію слід сприймати як складову частину адміністративного процесу, де переважно розглядаються суперечки за принципом «людина проти держа­ви». Водночас адміністративна юстиція є самодостатньою право­вою категорією, певна частина якої не охоплюється адміністра­тивним процесом. Безпосередньою процесуальною складовою частиною адміністративної юстиції може вважатись адміністра­тивне судочинство, під яким необхідно розуміти діяльність ад­міністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністратив­них справ. Це робить легітимним застосування поняття «судовий адміністративний процес». Отже, необхідно зазначити, що адміні­стративна юстиція та адміністративне судочинство не є синоні­мами, оскільки останнє включає в себе також спори між суб’єк­тами владних повноважень із приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (зазначені спори не можуть уважатися таки­ми, що відбуваються за принципом «людина проти держави»),