Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0861009_9D930_stecenko_s_g_administrativne_prav...doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
5 Mб
Скачать

§ 3. Структура адміністративного процесу.

Види адміністративних проваджень

Будь-яке правове явище доцільно розглядати як у цілому, так і по частинах, що дає можливість якісного усвідомлення складових указаного явища, їхніх взаємозв’язків, послідовності та впливу на формування кінцевого результату. Не є винятком і адміністратив­ний процес, який, виходячи з його сутності та багатоплановості, теж являє собою сукупність певних складових частин. Також не­обхідно розуміти, що сам термін «адміністративний процес» (утім, як і інші види юридичного процесу) є певного роду узагальненням, яке містить ту саму сукупність складових частин, що лише у взаємо­дії, у певній послідовності виникнення, зміни та припинення призво­дять до функціонування певного механізму, назва якому - адмініст­ративний процес Без усякого сумніву, дрібніші частини процесу прийняття нормативно-правового акта будуть, скажімо, відрізнятися вщ складових частин процесу притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення Водночас, розуміючи та підкреслюючи, що як перший, так і другий випадки - це все ж таки варіанти адміністративного процесу, постає питання щодо аналізу складових частин указаного виду юридичного процесу

Структура адміністративного процесу - це сукупність окремих проваджень, кожне з яких характеризує певну послі­довність процесуальних дій.

У визначенні структури адміністративного процесу міститься термін «провадження», яке раніше не траплялось у вивченні адміністративного права Даючи поняття, необхідно вказати, що адміністративне провадження - це регламентований положен­нями нормативно-правових актів порядок діяльності органів (посадових осіб) із вирішення адміністративних справ Отож, адміністративний процес складається з окремих проваджень Ви­ходячи з факту наявності у суспільному житті й діяльності держав­них органів великої кількості адміністративних проваджень, нові види яких з’являються поряд із розвитком суспільних відносин між особою та державою і всередині державних органів, актуаль­ним постає питання розроблення класифікації адміністративних проваджень (рис 9 1)

  1. Виходячи із залежності від суб'єкту розгляду справи мож­на вирізняти адміністративні провадження, що реалізуються в діяль­ності судів Йдеться про діяльність а) місцевих судів із розгляду справ про адміністративні правопорушення, б) адміністративних судів із розгляду таких видів адміністративних справ

  • спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних пов­новажень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності,

  • спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби,

  • спори між суб’єктами владних повноважень із приводу реалі­зації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегова­них повноважень, а також спори, які виникають з приводу укла­дання та виконання адміністративних договорів,

Рис 9 1 Види адміністративних проваджень

  • спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випад­ках, установлених законом,

  • спори щодо правовідносин, пов’язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму

Другий варіант адміністративних проваджень у наведеній групі - ті, що реалізуються у діяльності органів публічної адміністрації Це набагато численніша група проваджень, з-поміж яких можна вирізнити

  • про адміністративні правопорушення (що розглядаються в адміністративному, а не в судовому порядку),

  • про видворення за межі України іноземців,

  • про адміністративне оскарження,

  • нормотворчі,

  • дозвільні,

  • реєстраційні,

  • контрольні,

  • атестаційні тощо

  1. Керуючись характером адміністративної справи, доціль­но розрізняти юрисдикційні та неюрисдикційні провадження

Юрисдикційні адміністративні провадження (від. лат. jurisdiction - сукупність повноважень розглядати та вирішувати правові спори і справи про правопорушення) - це провадження, спрямовані на вирішення справ про адміністративні правопорушення та інші правові спори. Іншими словами, цей вид адміністративних провад­жень має місце тоді, коли йдеться про вирішення справ, в основі яких є порушення норм права.

Види юрисдикційних адміністративних проваджень:

а) провадження у справах про адміністративні правопорушення;

б) провадження в адміністративних судах з приводу оскаржен­ня рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень;

в) дисциплінарні провадження;

г) провадження за скаргами громадян тощо.

Неюрисдикційні адміністративні провадження - провадження,

спрямовані на вирішення справ позитивного характеру, що виника­ють у ході виконавчо-розпорядчої діяльності органів публічної адміністрації. Іншими словами, цей вид адміністративних прова­джень має місце тоді, коли йдеться про вирішення справ, не пов’я­заних із фактами правопорушень і правових спорів.

Види неюрисдикційних адміністративних проваджень:

а) нормотворчі провадження - діяльність уповноважених ор­ганів (посадових осіб) щодо підготовки та ухвалення правових актів;

б) установчі провадження - діяльність уповноважених органів (посадових осіб) щодо створення, реорганізації, ліквідації підпри­ємств, установ, організацій та інших структур;

в) правозастосовні провадження - діяльність уповноважених органів (посадових осіб) щодо вирішення адміністративних справ із застосуванням норм адміністративного права. Наприклад: засто­сування заходів заохочення і стимулювання;

г) реєстраційні провадження - діяльність уповноважених органів (посадових осіб) щодо офіційного визнання законності відповід­них дій чи нормативно-правових актів;

д) атсстаційні провадження - діяльність уповноважених орга­нів (посадових осіб) щодо визначення відповідності об’єктів атестації вимогам (критеріям), необхідним для функціонування у певній сфері;

е) контрольно-наглядові повноваження - діяльність уповнова­жених органів (посадових осіб) щодо здійснення контролю та на­гляду у сфері державного управління тощо.

Детальніше про основні види юрисдикційних і неюрисдикцій- них проваджень буде сказано в рамках цієї теми далі.

  1. Стосовно поділу адміністративних проваджень залежно від характеру врегульованості, то варто зазначити, що звичайні провадження - типові варіанти проваджень, які мають усі скла­дові частини (стадії, етапи, дії), тоді як спрощені провадження характеризуються мінімально необхідною кількістю процесуаль­них елементів. Як приклад спрощеного провадження можна навести провадження у справах про деякі адміністративні право­порушення. Загальним правилом, сформульованим у КУпАП, є те, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол. Водночас, протокол не складається у випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а поперед­ження фіксується на місці вчинення правопорушення, а особа не оспорює допущеного порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається. Така ситуація свідчить про спрощене (без складання протоколу) провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стадії адміністративних проваджень.

У структурі кожного з адміністративних проваджень є можли­вість відокремити відносно самостійні елементи: стадії, етапи та процесуальні дії.

Стадії адміністративного провадження - це послідовно змі­нюючі одна одну операції, що логічно пов’язані між собою та спрямовані на забезпечення здійснення адміністративного провадження.

Стадіям адміністративного процесу притаманні такі оз­наки:

а) вони здійснюються послідовно, тобто одна операція змінює другу, утворюючи своєрідний ланцюг дій;

б) розташування операцій у цьому ланцюгу має невипадковий характер. їхню послідовність логічно визначено. Так, винесення постанови у справі не може передувати такій операції, як складання протоколу про адміністративне правопорушення;

в) різним видам адміністративних проваджень притаманні різні за характером і призначенням операції. Відрізняються вони

і за ступенем урегульованості адміністративно-процесуальними нормами;

г) здійснення тієї чи іншої операції у тому або іншому прова­дженні визначається адміністративно-процесуальними нормами і

виступає як момент реалізації матеріальних норм адміністратив­ного праваI.

Вирізняють п ’ять стадій адміністративного провадження.

  1. Порушення провадження в адміністративній справі. В її ході здійснюється збір фактичних даних, за якими оцінюється пер­спектива подальшого руху справи. Результатом завершення стадії аналізу ситуації є підготовка одного чи декількох варіантів вирі­шення (правового регулювання) ситуації. Прикладом стадії пору­шення провадження у справі за скаргою громадянина є факт по­дання самої скарги, після чого відповідний орган публічної адміні­страції, керівництво підприємства, установи, організації повинно провести певні дії в рамках порушення відповідного провадження.

  2. Розгляд адміністративної справи - фактично центральна стадія адміністративного провадження, в ході якої здійснюються заходи, спрямовані на вивчення всіх обставин справи. Якщо за приклад узяти нормотворче провадження (розгляд проекту Поста­нови Кабінету Міністрів України), то в рамках засідання уряду відбувається обговорення проекту з можливістю висловитися всім зацікавленим сторонам.

  3. Прийняття рішення у справі. В ході цієї стадії оформляється рішення уповноваженого органу (посадової особи) щодо адмініст­ративної справи. Скажімо, одним із варіантів прийняття рішення у справі, в разі розгляду справи в адміністративному суді, є поста­нова - судове рішення, яким суд вирішує спір за суттю.

  4. Виконання рішення. У ході цієї стадії завершується адмі­ністративне провадження, що свідчить про особливу важливість стадії. За суттю, всі попередні стадії будь-якого провадження існують задля забезпечення виконання рішення. Для прикладу можна навести практику притягнення особи до адміністративної відповідальності. Стадія виконання рішення вказаного виду про­вадження, у разі наявності постанови про накладення адміністра­тивного стягнення, зводиться до обов’язковості її виконання державними і громадськими органами, підприємствами, устано­вами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

  5. Оскарження чи опротестування рішення в справі. Вказана стадія, на відміну від інших, має факультативний характер. Скажі­мо, постанову у справі про адміністративне правопорушення може

бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потер­пілим. Своєю чергою, опротестувати постанову може прокурор (статті 287, 290 КУпАП).

Процесуальні етапи - сукупність дій, необхідних для дося­гнення внутрішньостадійної проміжної мети. Наприклад, на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення ма­ють місце такі процесуальні етапи, як підготовка справи до роз­гляду, аналіз фактичних матеріалів, оцінювання доказів тощо.

Процесуальні дії - це конкретні дії, спрямовані на забезпе­чення провадження в адміністративній справі. Прикладами процесуальних дій можуть бути: а) у сфері адміністративного су­дочинства (судовий розгляд справи) - роз’яснення особам, які бе­руть участь в адміністративній справі, їхніх прав та обов’язків; б) у сфері нормотворчого провадження (законопроектна діяльність Кабінету Міністрів України) - візування Прем’єр-міністром Украї­ни проекту закону України, що попередньо був схвалений Кабіне­том Міністрів України.

Отож, структуру адміністративного процесу складають окремі провадження, які, своєю чергою, складаються зі стадій адміністра­тивних проваджень, процесуальних етапів і процесуальних дій (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Структура адміністративного процесу