7. Адміністративно-правове регулювання шляхового господарства

Шляхове господарство - це виробничо-технологічний ком­плекс організацій і підприємств шляхового господарства, призна­чений для будівництва, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комуні­кацій і споруд.

Рівні державного регулювання шляхового господарства Ук­раїни:

1. Міністерство транспорту та зв’язку України.

2. Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямову­ється і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра транспорту та зв’язку України.

3. Місцеві державні адміністрації.

4. Органи місцевого самоврядування.

Основними завданнями Укравтодору є:

• підготовка пропозицій щодо формування державної еконо­мічної, науково-технічної, інноваційної, інвестиційної, кадрової, соціальної та зовнішньоекономічної політики у сфері дорожнього господарства, забезпечення її реалізації, а також розроблення і впровадження стратегії розвитку дорожнього господарства;

• підготовка та організація виконання державних програм з питань забезпечення надійного і безпечного руху автомобільними дорогами загального користування, вдосконалення і розвитку до­рожнього господарства;

• здійснення відповідно до законодавства державного регулю­вання і контролю у сфері дорожнього господарства, державного управління автомобільними дорогами загального користування;

• організація будівництва, ремонту та утримання автомобіль­них доріг загального користування, а також відповідних інженер­них комунікацій і споруд (Указ Президента України від 19 січня 2002 р. № 50/2002 «Питання Державної служби автомобільних доріг України»).

Функціонування шляхового господарства є вельми важливим питанням діяльності держави. Це пов’язано насамперед із великим значенням автомобільних доріг взагалі. Йдеться про такі обстави­ни, як:

• транспортне сполучення різних складових економіки України;

• підвищення ефективності торгівлі як усередині країни, так і в міжнародному спрямуванні;

• транзитна привабливість нашої держави з позицій вигідного географічного розшатування;

• поява нових робочих місць на територіях, віддалених від промислово розвинених міст (за рахунок якісного транспортного сполучення, що базується на високій якості автомобільних доріг) тощо.

Загалом, автомобільні дороги - це дороги державного та міс­цевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжна­родні перевезення пасажирів і вантажів із урахуванням адміністра­тивно-територіального поділу держави, з’єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.

Значним кроком уперед у справі належного державного регулю­вання шляхового господарства стала поява Закону України від 8 ве­ресня 2005 р. № 2862-ІУ «Про автомобільні дороги». Завдяки по­ложенням зазначеного правового акта було встановлено, що авто-

мобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації Класифікацію автомобіль­них доріг загального користування представлено на рис 12 2

АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ

Рис 12 2 Класифікація автомобільних доріг загального користування

До міжнародних автомобільних доріг належать дороги, що суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або входять до Європейської мережі основних, проміжних, з’єдну­вальних автомобільних доріг і відгалужень, мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення

До національних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що суміщені з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних автомобільних доріг, та автомобіль­ні дороги, що з’єднують столицю України - місто Киш, адмініст­ративний центр Автономної Республіки Крим, адміністративні центри областей, місто Севастополь між собою, великі промислові

і культурні центри з міжнародними автомобільними дорогами До регіональних авточобічьних доріг належать автомобільні дороги, що з’єднують дві чи більше областей між собою, автомо­більні дороги, що з’єднують основні міжнародні автомобільні пункти пропуску через державний кордон, морські та авіаційні порти міжнародного значення, найважливіші об’єкти національної культурної спадщини, курортні зони з міжнародними та національ­ними автомобільними дорогами

До територіальних автомобільних доріг належать автомо­більні дороги, що з’єднують адміністративні центри Автономної

Республіки Крим та областей з адміністративними центрами ра­йонів, містами обласного значення, міста обласного значення між собою, а також автомобільні дороги, що з’єднують з дорогами державного значення основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, об’єкти національного і культурного надбання та курортного і природно-заповідного фонду, автомобільні пунк­ти пропуску міжнародного та міждержавного значення через державний кордон.

До обласних автомобільних доріг належать автомобільні доро­ги, що з’єднують адміністративні центри районів між собою та адміністративними центрами сільських населених пунктів району, залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунк­тами пропуску через державний кордон і місцями відпочинку.

До районних автомобільних доріг належать автомобільні доро­ги, що з’єднують адміністративні центри сільських населених пунктів з іншими населеними пунктами у межах району, інші на­селені пункти між собою, з підприємствами, об’єктами культури, іншими дорогами загального користування.

Прикладами міжнародних автомобільних доріг є: Київ - Одеса (номер дороги М-05, протяжність - 453,3 км) чи Київ - Ковель- Ягодин (номер дороги М-07, протяжність - 486,5 км). Своєю чер­гою, прикладом національної автомобільної дороги є Дніпропет­ровськ - Миколаїв (номер дороги Н-11, протяжність 239,6 км).

І, насамкінець, регіональні автомобільні дороги представлені, для прикладу, дорогою Житомир - Попільня - Сквира - Володарка (номер дороги - Р-18, протяжність - 149,1 км) (постанова Кабі­нету Міністрів України від 24 червня 2006 р. № 865 «Про затвер­дження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення»),