§ 3. Нагляд

Адміністративний нагляд - це спосіб забезпечення законно­сті і дисципліни в державному управлінні, який здійснюється спеціальними органами виконавчої влади щодо організаційно непідпорядкованих об’єктів.

Види адміністративного нагляду:

~ державний санітарно-епідемічний нагляд;

• державний протипожежний нагляд;

• державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації;

• державний нагляд за безпекою дорожнього руху;

• державний геодезичний нагляд;

• адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць по­збавлення волі та ін.

Особливості адміністративного нагляду:

1. Відсутність організаційної підпорядкованості між суб’єк­том та об’єктом нагляду.

2. Спеціалізований характер, який проявляється в нагляді за дотриманням спеціальних правил.

3. Можливість у ході нагляду оцінювати лише законність тієї чи іншої діяльності.

4. Органи, що здійснюють адміністративний нагляд, мають змогу застосовувати заходи адміністративного примусу.

Наводячи як приклад санітарно-епідемічний нагляд, зазначмо таке

Державний санітарно-епідемічний нагляд у державі здійснює Державна санітарно-епідеміологічна служба (Держсанешдемслуж- ба), що є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства охорони здоров’я і йому підпорядковується Держсанепідемслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своїх повноважень державний санітарно-епіде­мічний нагляд і контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення органами виконавчої влади та органами місцевого само­врядування, підприємствами, установами, організаціями та грома­дянами (постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня

2004. р № 1272 «Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу») Як бачимо, термінологічна плутанина (нагляд, контроль), на жаль, не оминула і вказаний нор­мативно-правовий акт, де ці вказані два явища перераховані поряд із санітарно-епідемічною складовою

Прокурорський нагляд - це спосіб забезпечення законності

і дисципліни в державному управлінні, який здійснюється під час виконання функцій прокурора та за рахунок застосування актів реагування прокурора.

Стаття 121 Конституції України покладає на органи проку­ратури такі завдання

1. підтримання державного обвинувачення в суді,

2. представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом,

3. нагляд за додержанням законів органами, які проводять опе- ративно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство,

4. нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також застосування інших захо­дів примусового характеру, пов’язаних із обмеженням особистої свободи громадян,

5. нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службо­вими особами

Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів по­лягають ось у чім Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення право порядку і має своїм завданням захист від неправомірних пося­гань:

• закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;

-гарантованих Конституцією, іншими законами України та між­народними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

• основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Якщо прокурор під час здійснення нагляду виявив порушення чинного законодавства, то він має право видання актів прокурор­ського реагування. До них відносять такі.

/. Протест прокурора. Протест на акт, що суперечить законові, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслід­ки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокуророві.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п’ятнад­цяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення про­тесту або закінчення передбаченого законом строку для його роз­гляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.

2. Припис прокурора. Письмовий припис про усунення пору­шень закону вноситься прокурором, його заступником органові чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органові чи посадовій особі, які правочинні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення за­кону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інте­ресам держави, підприємства, установи, організації, а також гро­мадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негай­ному виконанню, про що повідомляється прокуророві.

2. Подання прокурора. Подання з вимогами усунення пору­шень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вно­сяться прокурором, його заступником у державний орган, громад­ську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розглядові. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокуророві. Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокуророві, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

3. Постанова прокурора. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне право­порушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає роз­глядові повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встанов­лено законом (Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-ХН «Про прокуратуру»).

Сьогоднішній стан державотворення та правотворення в Україні свідчить про те, що прокурорський нагляд не втратив сво­го значення як суттєва складова державного нагляду у сфері дер­жавного управління. За рахунок використання актів прокурорсько­го реагування існує реальна можливість поновити права, свободи та законні інтереси громадян, котрі були порушені діями (право­вими актами) органів виконавчої влади.