- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
Додаток
Префікси, що рекомендуються для використання, і їх позначення встановлені Міжнародною системою одиниць (СІ). У Україні використовується міждержавний стандарт ГОСТ 8.417-2002, що регламентує вживання СІ в Росії, окрім міжнародних назв і позначень одиниць виміру дозволяється (в більшості випадків) використання їх російських (українських) варіантів і, відповідно, російських (українських) варіантів префіксів.
Префікси для кратних одиниць
Кратні одиниці — одиниці, які в ціле число разів перевищують основну одиницю виміру деякої фізичної величини. Міжнародна система одиниць (СІ) рекомендує наступні префікси для позначень кратних одиниць:
Кратність |
Префікс |
Позначення |
Приклад |
||
укр. |
міжнародна |
укр. |
міжнародне |
||
101 |
дека |
deca |
да |
da |
дал – декалітр |
102 |
гекто |
hecto |
г |
h |
гПа – гектопаскаль |
103 |
кіло |
kilo |
к |
k |
кН – кілоньютон |
106 |
мега |
Mega |
М |
M |
МПа – мегапаскаль |
109 |
гіга |
Giga |
Г |
G |
ГГц – гігагерц |
1012 |
тера |
Tera |
Т |
T |
ТВ – теравольт |
1015 |
пета |
Peta |
П |
P |
Пфлоп – петафлоп |
1018 |
екса |
Hexa |
Е |
E |
ЕБ – ексабайт |
1021 |
зета |
Zetta |
З |
Z |
ЗэВ – зетаелектронвольт |
1024 |
йота |
Yotta |
Й |
Y |
Йб – йотабайт |
Двійкове розуміння приставок
У програмуванні і індустрії, пов’язаній з комп’ютерами, ті ж самі приставки кило-, мега-, гига-, тера- і так далі в разі застосування до величин, кратних мір двійки (напр., байт), можуть означати кратність не 1000, а 1024=210. Яка саме система застосовується, повинно бути ясно з контексту (напр., стосовно об’єму оперативної пам’яті використовується кратність 1024, а стосовно об’єму дискової пам’яті введена виробниками жорстких дисків — кратність 1000).
1 кілобайт |
= 10241 |
= 210 |
= 1024 байт |
1 мегабайт |
= 10242 |
= 220 |
= 1 048 576 байт |
1 гігабайт |
= 10243 |
= 230 |
= 1 073 741 824 байт |
1 терабайт |
= 10244 |
= 240 |
= 1 099 511 627 776 байт |
1 петабайт |
= 10245 |
= 250 |
= 1 125 899 906 842 624 байт |
1 ексабайт |
= 10246 |
= 260 |
= 1 152 921 504 606 846 976 байт |
1 зетабайт |
= 10247 |
= 270 |
= 1 180 591 620 717 411 303 424 байт |
1 йотабайт |
= 10248 |
= 280 |
= 1 208 925 819 614 629 174 706 176 байт |
Приставки для частинних одиниць
Частинні одиниці, складають певну долю (частину) від встановленої одиниці виміру деякої величини. Міжнародна система одиниць (СІ) рекомендує наступні приставки для позначень долинних одиниць:
Частка |
Префікс |
Позначення |
Приклад |
||
укр. |
міжнародна |
укр. |
міжнародне |
||
10−1 |
деци |
deci |
д |
d |
дм — дециметр |
10−2 |
санти |
centi |
с |
c |
см — сантиметр |
10−3 |
мілі |
milli |
м |
m |
мм — міліметр |
10−6 |
мікро |
micro |
мк |
µ (u) |
мкм — мікрометр, мікрон |
10−9 |
нано |
nano |
н |
n |
нм — нанометр |
10−12 |
піко |
pico |
п |
p |
пФ — пікофарад |
10−15 |
фемто |
femto |
ф |
f |
фс — фемтосекунда |
10−18 |
ато |
atto |
а |
a |
ас — атосекунда |
10−21 |
зепто |
zepto |
з |
z |
|
10−24 |
йокто |
yocto |
и |
y |
|
Походження приставок
Більшість приставок утворена від грецьких слів. Дека походить від слова deca або deka (δέκα) – «десять», гекто – від hekaton (ἑκατόν) – «сто», кіло – від chiloi (χίλιοι) – «тисяча», мега – від megas (μέγας), тобто «великий», гіга – це gigantos (γίγας) – «гігантський», а тера – від teratos (τέρας), що означає «жахливий». Пета (πέντε) і екса (ἕξ) відповідають п’яти і шести розрядам по тисячі і переводяться, відповідно, як «п’ять» і «шість». Частинні мікро (від micros, μικρός) і нано (від nanos, νᾶνος) переводяться як «малий» і «карлик». Від одного слова ὀκτώ (októ), що означає «вісім», утворені приставки йота (10008) и йокто (1/10008).
Як «тисяча» переводиться і префікс мілі, висхідна до латинського mille. Латинське коріння має також префікс санти – від centum («сто») і деци – від decimus («десятий»), зета – від septem («сім»). Зепто («сім») походить від латинського слова septem або від французького sept. Префікс ато утворений від данського atten («вісімнадцять»). Фемто сходить до данського (норвезького) femten або до древнєісландському fimmtān і означає «п’ятнадцять». Префікс пико походить або від французького pico («клюв» або «маленька кількість»), або від італьянського piccolo, тобто «маленький».
Правила використання префіксів
Префікси слід писати злито з найменуванням одиниці або, відповідно, з її позначенням.
Використання двох або більше префіксів підряд (напр., мікроміліфарад) не дозволяється.
Позначення кратних і частинних одиниць вихідної одиниці, піднесеної до ступеня, утворюють додаванням відповідного показника степеня до позначення кратної або частинної одиниці вихідної одиниці, причому показник означає піднесення до ступеня кратної або частинної одиниці (разом з префіксом). Приклад: 1 км2 = (103 м)2 =106 м2 (а не 103 м2). Найменування таких одиниць утворюють, приєднуючи префікс до найменування вихідної одиниці: квадратний кілометр (а не кілоквадратний метр)
Якщо одиниця є добутком або відношенням одиниць, префікс, або його позначенням, приєднують, як правило, до найменування або позначення першої одиниці: кПа·с/м (килопаськаль-секунда на метр). Приєднувати префікс до другого множника добутку або до знаменника допускається лише в обгрунтованих випадках.