- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
4.7. Питання для самоперевірки.
Що собою уявляє електрична схема, а що інтегральна схема?
Що уявляє собою набір мікропроцесорних схем?
На що орієнтована логічна організація мікропроцесорних засобів?
Що називають мікропроцесорною системою?
Наведіть типову структуру мікропроцесорної системи та поясніть призначення її елементів.
За яким принципом будується мікропроцесорна система. Розкрийте його.
Що собою являє уніфікований інтерфейс?
Що собою уявляють порти вводу-виводу?
Яка різниця між паралельним і послідовним периферійним інтерфейсом?
Наведіть структуру АСУ ТП, поясніть призначення її елементів та взаємозв’язки між ними.
Схарактеризуйте системи числення.
Як уявляється інформація в мікропроцесорних системах на фізичному рівні. Що таке період представлення інформації?
Чив визначаються пристрої послідовної і паралельної дії?
Схарактеризуйте форми представлення числової інформації.
Що означає «переповнення розрядної сітки»?
Схарактеризуйте кодування чисел у мікропросорних системах (прямий, обернений і додатковий коди). Що дає використання цих кодів?
Поясніть поняття «двійкова змінна», «двійкова функція», «таблиця істинності». Наведіть приклади двійкових фукцій.
Схарактеризуйте основні логічні операції.
Що означає вислів «функціонально повні системи двійковх функцій»? наведіть приклади таких систем.
Що означає поняття «досконала диз’юктивна (або конктивна) нормальна форма – ДДНФ (або КДНФ)»? Поясніть побудову ДДНФ на прикладі синтезу схеми керування семи сегментним індикатором або синтезу схеми однорозрядного суматора.
Як здійснюється спрощення (мінімізація) диз’юктивних або кон’юктивних форм?
Спрощення диз’юктивних або кон’юктивних форм за методом Карно.
На які класи поділяються цифрові схеми? Схарактеризуйте їх.
Що називають цифровим автоматом?
Що називають логічними елементами? Наведіть приклади схем логічних елементів РТЛ, ДТЛ, ТТЛ. Що таке багатоемітерний транзистор?
Наведіть приклади схем логічних елементів на МОН-транзисторах та поясніть їх роботу.
Призначення дешифратора та його організація. Поясніть поняття «повний дешифратор».
Призначення перетворювача кодів та його синтез.
Поясніть призначення і побудову пріоритетного шифратора.
Призначення мультиплексора і демультиплексора та їх організація.
Поясніть призначення і побудову повного двійкового суматора комбінаційного типу.
Які пристрої мікропроцесорних систем називають послідовнісними або пристроями з програмованою логікою? Як описується робота таких пристроїв?
Призначення та будова тригера. Таблиця переходів для нього. Аналітичний опис роботи тригера. Типи тригерів.
Який об’єм інформації може зберігати один тригер?
Синхронні та асинхронні тригери.
Однотакні та двотактні тригери. Яка між ними різниця? Для чого використовуються двотактні тригери?
Призначення лічильного входу у тригері.
Як із JK-тригера побудувати Т-тригер; D-тригер; RS-тригер?
Що уявляє собою n-розрядний регістр?
Які операції можливо виконувати за допомогою додаткових комбінаційних схем в регістрі? Як за допомогою цих операцій, наприклад, перетворити послідовний код в паралельний і навпаки?
Наведіть схеми одного розряду регістра, які забезпечують за керуючими сигналами (якими?) прийом одного розряду паралельного коду і видачу інформації, що зберігається в розряді в прямому та інверсному кодах.
Що забезпечує парафазна передача інформації з регістра на регістр?
Що називають мікрооперацією зсуву? Що таке циклічний зсув?
Чому регістри в яких можлива операція зсуву повинні складатись із двотактних тригерів?
Які зв’язки існують між тригерами регістра, що забезпечують зсув вліво; зсув вправо; в реверсивному регістрі?
Які зв’язки між регістрами забезпечують можливість виконання порозрядних логічних операцій додавання, множення, додавання за модулем 2?
Призначення лічильника. Що визначає період лічби? Що означають поняття «асинхронний» та «синхронний лічильник», «роздільна здатність лічильника»?
Наведіть схему кількох розрядів лічильника з безпосередніми зв’язками із послідовним переносом. Поясніть його роботу. Який недолік має зазначений лічильник?
Наведіть схему кількох розрядів лічильника з паралельним переносом. Поясніть його роботу. Які особливості схеми можна відзначити?
В чому полягає організація лічильника з частково паралельним переносом?
Наведіть схему кількох розрядів реверсивного лічильника з послідовним переносом. Поясніть його роботу. Які особливості схеми можна відзначити?
Наведіть схему одно розрядного накопичую чого суматора та поясніть його роботу.
Що означає термін «пам’ять довільного доступу»? Що є елементом пам’яті динамічного та статичного типів?
Які переваги і недоліки у пам’яті динамічного та статичного типів?
Як реалізується довільний доступ в динамічній пам’яті? Наведіть схеми.
Що означає «регенерація пам’яті»?
Із яких етапів складається процес звертання до динамічної пам’яті?
Наведіть види постійної пам’яті та схарактеризуйте їх.
Який принцип закладений в роботі перетворювача напруги у цифровий код? Що означає «крок квантування»?
Як працює аналого-цифровий перетворювач ступінчастого типу? Наведіть схему.
Як працює аналого-цифровий перетворювач розрядного кодування? Наведіть схему.
Поясніть принцип перетворення кута повороту у цифровий код. Які засоби використовуються для підвищення достовірності інформації?
На чому основане перетворення двійкового коду в аналоговий сигнал?
Наведіть схему і поясніть роботу перетворювача коду в напругу.
Наведіть схему і поясніть роботу перетворювача коду в кут повороту.