Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Частина 2.doc
Скачиваний:
80
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.

Я к вже відзначалось в ч. 2, п. 2.2.3, транзистор в загальному випадку уявляє собою активний нелінійний чотирьохполюсник1. На рис. 2.25 показано уявлення транзистора як чотириполюсника при його включенні за схемою із спільною базою (рис. 2.25-а), за схемою із спільним емітером (рис.2.25-б) та за схемою із спільним колектором (рис. 2.25-в). Транзистор, як це було показано в ч. 2, п. 2.2.4, можна схарактеризувати сімейством нелінійних статичних характеристик, що зв’язують величини постійних напруг U1, U2 і струмів І1, І2 на вході і виході транзистора. Всі ці чотири величини взаємопов’язані, причому достатньо задати дві з них, щоб однозначно визначити за статичними характеристиками дві інші величини. Величини, значення яких задаються, є незалежними змінними. Дві інші величини є функціями незалежних змінних.

Якщо за незалежні величини обрати І1 і U2, а як залежні – U1 і І2, то можна записати

U1 = f1(I1, U2), I2 = f2(I1, U2).

Диференціюючи величини U1 і І2 по І1 і U2, отримаємо такі рівняння:

Позначимо

Якщо на постійні складові струмів і напруг накласти достатньо малі сигнали змінних напруг u або струмів і в межах лінійних частин характеристик для приростів U1 і І2, то можна записати рівності

U1 = h11 І1 + h12 U2,

І2 = h21 І1 + h22 U2,

де hij – відповідні часткові похідні, які можуть бути знайденими із сімейства вхідних і вихідних характеристик транзистора.

Малим сигналом вважається сигнал, збільшення амплітуди якого на 50% призводить до збільшення величини вимірюваного параметра не більше як на 10%. Введення поняття «малий сигнал» дозволяє розглядати транзистор як лінійну систему із всіма перевагами, зокрема, полегшують виведення формул, розуміння фізики процесів, розрахунки численного класу схем.

Коефіцієнти h11, h12, h21, h22, що входять в наведені вище рівняння, називаються h-параметрами транзистора. Кожний із цих параметрів має певний фізичний зміст.

Так, параметр h11 уявляє собою величину вхідного опору транзистора при незмінній напрузі на виході (U2 = const) і вимірюється в омах:

h11 = U1 / І1 при U2 = const і U2 = 0.

Параметр h12 дорівнює відношенню зміни вхідної напруги U1 до відповідної зміни вихідної напруги U2 при незмінному вхідному струмі:

h12 = U1 / U2 при І1 = const і І1 = 0.

Безрозмірний параметр h12 характеризує міру впливу вихідної напруги на режим вхідного кола транзистора. Тому він називається коефіцієнтом зворотного зв’язку за напругою. В більшості випадків h12 = 0,002  0,0002, тому при практичних розрахунках його можна покладати рівним нулю.

Параметр h21 дорівнює відношенню зміни вихідного струму І2 до зміни вхідного струму І1, що її викликала, при незмінній напрузі на виході (U2 = const):

h21 = І2 / І1 при U2 = const і U2 = 0.

Цей параметр – безрозмірний коефіцієнт передачі за струмом, характеризує підсилювальні властивості (за струмом) транзистора при постійній напрузі на колекторі і називається коефіцієнтом підсилення за струмом.

Параметр h22 уявляє собою вихідну провідність транзистора при незмінному вхідному струмі і відповідно вимірюється в Сіменсах (мікросіменсах)

h22 = І2 / U2 при І1 = const і І1= 0.

h–параметри знаходять широке застосування при розрахунку транзисторних низькочастотних схем. Ці параметри легко визначаються експериментально, а також графічним шляхом за статичними характеристиками транзистора.

Як приклад розглянемо визначення h-параметрів n-p-n транзистора для схеми із спільною базою за вхідними (рис. 2.26-а) і вихідними (рис. 2.26-б) характеристиками.

а) б)

Рис. 2.26.

На вхідних характеристиках транзистора будується характеристичний трикутник abc (рис. 2.26-а), з якого знаходиться

h11(СБ) = UЕБ / ІЕ [Ом] при UКБ = 0, де UЕБ = bc, ІЕ = ab.

З цього ж трикутника визначається

h12(СБ) = UЕБ / UКБ при ІЕ = 0, де UЕБ = bc, UКБ = UКБ 1UКБ 0.

Параметри h21(СБ) і h22(СБ) визначаються за вихідними характеристиками (рис. 2.26-б). Побудувавши характеристичний трикутник dfk, знаходимо

h21(СБ) = IК / ІЕ при UКБ = 0, де IК = ed, ІЕ = ІЕ2ІЕ1.

h22(СБ) = I′К / UКБ [См] при ІЕ = 0, де I′К = fk, UКБ = dk.

Як довідниковий матеріал наведемо формули, що зв’язують h-параметри транзистора для трьох схем його включення:

h11(СБ) = h11(СЕ) / (1 + h21(СЕ)),

h12(СБ) = h11(СЕ) h22(СЕ) / (1 + h21(СЕ)),

h21(СБ) = – h21(СЕ) / (1 + h21(СЕ)),

h22(СБ) = h22(СЕ) / (1 + h21(СЕ)),

h11(СК) = h11(СЕ),

h12(СК) = 1 / (1 + h12(СЕ)),

h21(СК) = – (1 + h21(СЕ)),

h22(СК) = h22(СЕ).