- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
Я к вже відзначалось в ч. 2, п. 2.2.3, транзистор в загальному випадку уявляє собою активний нелінійний чотирьохполюсник1. На рис. 2.25 показано уявлення транзистора як чотириполюсника при його включенні за схемою із спільною базою (рис. 2.25-а), за схемою із спільним емітером (рис.2.25-б) та за схемою із спільним колектором (рис. 2.25-в). Транзистор, як це було показано в ч. 2, п. 2.2.4, можна схарактеризувати сімейством нелінійних статичних характеристик, що зв’язують величини постійних напруг U1, U2 і струмів І1, І2 на вході і виході транзистора. Всі ці чотири величини взаємопов’язані, причому достатньо задати дві з них, щоб однозначно визначити за статичними характеристиками дві інші величини. Величини, значення яких задаються, є незалежними змінними. Дві інші величини є функціями незалежних змінних.
Якщо за незалежні величини обрати І1 і U2, а як залежні – U1 і І2, то можна записати
U1 = f1(I1, U2), I2 = f2(I1, U2).
Диференціюючи величини U1 і І2 по І1 і U2, отримаємо такі рівняння:
Позначимо
Якщо на постійні складові струмів і напруг накласти достатньо малі сигнали змінних напруг u або струмів і в межах лінійних частин характеристик для приростів U1 і І2, то можна записати рівності
U1 = h11 І1 + h12 U2,
І2 = h21 І1 + h22 U2,
де hij – відповідні часткові похідні, які можуть бути знайденими із сімейства вхідних і вихідних характеристик транзистора.
Малим сигналом вважається сигнал, збільшення амплітуди якого на 50% призводить до збільшення величини вимірюваного параметра не більше як на 10%. Введення поняття «малий сигнал» дозволяє розглядати транзистор як лінійну систему із всіма перевагами, зокрема, полегшують виведення формул, розуміння фізики процесів, розрахунки численного класу схем.
Коефіцієнти h11, h12, h21, h22, що входять в наведені вище рівняння, називаються h-параметрами транзистора. Кожний із цих параметрів має певний фізичний зміст.
Так, параметр h11 уявляє собою величину вхідного опору транзистора при незмінній напрузі на виході (U2 = const) і вимірюється в омах:
h11 = U1 / І1 при U2 = const і U2 = 0.
Параметр h12 дорівнює відношенню зміни вхідної напруги U1 до відповідної зміни вихідної напруги U2 при незмінному вхідному струмі:
h12 = U1 / U2 при І1 = const і І1 = 0.
Безрозмірний параметр h12 характеризує міру впливу вихідної напруги на режим вхідного кола транзистора. Тому він називається коефіцієнтом зворотного зв’язку за напругою. В більшості випадків h12 = 0,002 0,0002, тому при практичних розрахунках його можна покладати рівним нулю.
Параметр h21 дорівнює відношенню зміни вихідного струму І2 до зміни вхідного струму І1, що її викликала, при незмінній напрузі на виході (U2 = const):
h21 = І2 / І1 при U2 = const і U2 = 0.
Цей параметр – безрозмірний коефіцієнт передачі за струмом, характеризує підсилювальні властивості (за струмом) транзистора при постійній напрузі на колекторі і називається коефіцієнтом підсилення за струмом.
Параметр h22 уявляє собою вихідну провідність транзистора при незмінному вхідному струмі і відповідно вимірюється в Сіменсах (мікросіменсах)
h22 = І2 / U2 при І1 = const і І1= 0.
h–параметри знаходять широке застосування при розрахунку транзисторних низькочастотних схем. Ці параметри легко визначаються експериментально, а також графічним шляхом за статичними характеристиками транзистора.
Як приклад розглянемо визначення h-параметрів n-p-n транзистора для схеми із спільною базою за вхідними (рис. 2.26-а) і вихідними (рис. 2.26-б) характеристиками.
а) б)
Рис. 2.26.
На вхідних характеристиках транзистора будується характеристичний трикутник abc (рис. 2.26-а), з якого знаходиться
h11(СБ) = UЕБ / ІЕ [Ом] при UКБ = 0, де UЕБ = bc, ІЕ = ab.
З цього ж трикутника визначається
h12(СБ) = UЕБ / UКБ при ІЕ = 0, де UЕБ = bc, UКБ = UКБ 1 – UКБ 0.
Параметри h21(СБ) і h22(СБ) визначаються за вихідними характеристиками (рис. 2.26-б). Побудувавши характеристичний трикутник dfk, знаходимо
h21(СБ) = IК / ІЕ при UКБ = 0, де IК = ed, ІЕ = ІЕ2 – ІЕ1.
h22(СБ) = I′К / UКБ [См] при ІЕ = 0, де I′К = fk, UКБ = dk.
Як довідниковий матеріал наведемо формули, що зв’язують h-параметри транзистора для трьох схем його включення:
h11(СБ) = h11(СЕ) / (1 + h21(СЕ)),
h12(СБ) = h11(СЕ) h22(СЕ) / (1 + h21(СЕ)),
h21(СБ) = – h21(СЕ) / (1 + h21(СЕ)),
h22(СБ) = h22(СЕ) / (1 + h21(СЕ)),
h11(СК) = h11(СЕ),
h12(СК) = 1 / (1 + h12(СЕ)),
h21(СК) = – (1 + h21(СЕ)),
h22(СК) = h22(СЕ).