- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
4.6.1. Тригери.
Тригер (бістабільний мультивібратор) − це цифровий автомат, що має кілька входів і два виходи, за допомогою якого можна запам’ятовувати, зберігати і зчитувати двійкову інформацію. Він має два стійких стани рівноваги: один із стійких станів приймається за логічну 1, а інший – за логічний 0.
Т ригер − один з базових (основних) елементів цифрової техніки, який можна віднести послідовнісних пристроїв. Деякі дослідники включають тригер в 100 великих винаходів.
Тригер не є логічним елементом першого рівня, оскільки сам складається з логічних елементів першого рівня − інверторів або логічних вентилів. По відношенню до логічних елементів першого рівня тригер є логічним пристроєм другого рівня.
В схемному відношенні тригер уявляє собою два найпростіших інвертора з логікою АБО або І на вході і з взаємно зворотними додатними зв’язками, наявність яких призводить до того, що в стійкому стані один транзистор підсилювача відкритий, а інший закритий. Сигнали, що знімаються з виходів тригера, мають два рівня постійної напруги: верхній і нижній. При дії керуючих сигналів, що подаються на входи, тригер стрибкоподібно переходить з одного стійкого стану рівноваги в інше.
Найпростіший тригер може бути виконаний на двох логічних елементах АБО–НЕ. Схема такого тригера (а) і його умовне позначення (б) наведені на рис. 4.47.
В статичному стані тригер можна розглядати як елемент запам’ятовування двійкових кодів 1 і 0. Так коду 1 відповідає стан тригера, коли транзистор VT1 (див. рис. 4.48) закритий і на його колекторі висока напруга, а транзистор VT2 відкритий і на його колекторі низька напруга (коду 0 відповідає протилежний стійкий стан тригера). Введення в тригер двійкових цифр проводиться по колам встановлення одиниці S і встановлення нуля R. За допомогою цих кіл тригер переводиться з одного стійкого стану в інший. Додатні керуючі сигнали встановлення тригера в нульовий і одиничний стан подаються на бази транзисторів VT1 і VT2.
Якщо тригер знаходиться в стані 0, то при подачі сигналу «Вст. 1» на базу транзистора VT2 він відкривається, потенціал на його колекторі знижується, що в свою чергу викликає закриття транзистора VT1. Після закінчення перехідних процесів тригер виявляється в стані 1. В цьому стані він буде знаходитись доки не надійде сигнал «Вст. 0». Отже при почерговій подачі сигналів «Вст. 1» і «Вст. 0» тригер послідовно переключається з одного стійкого стану в інший.
Закони функціонування тригерів задаються таблицями переходів, в якій відображується стан тригера під час надходження синхросигналу (момент часу t) і після надходження синхросигналу (момент часу t + 1) (див. табл. 4.10), або аналітично.
Тригер, представлений на рис. 4.48, може бути виконаний на елементах АБО–НЕ. Для цього необхідно вказані елементи з’єднати, як показано на попередньому рис. 4.47. Такий тригер називається асинхронним RS-тригером. Він уявляє собою елементарний кінцевий автомат, що функціонує відповідно таблиці переходів.
При одночасному надходженні сигналів на входи R і S (R =1, S =1) на прямому і інверсному виходах (Q і ) встановлюється нульовий сигнал. Тригерна схема перетворюється в два незалежних інвертора і при переході до зберігання інформації (R = 0, S = 0) тригер може встановитись в будь-який стан. Тому така комбінація вхідних сигналів заборонена.
Таблиця 4.10.
Таблиця переходів RS–тригера
t |
t + 1 |
Коментар |
|
R |
S |
Q |
|
0 |
0 |
0/1 |
Зберігання 0 або 1 |
0 |
1 |
1 |
Встановлення 1 |
1 |
0 |
0 |
Встановлення 0 |
1 |
1 |
– |
Заборонена комбінація1 |
Аналітично функціонування RS-тригера можна описати рівнянням , причому S(t) R(t) = 0.
За способом роботи з сигналами розрізняють асинхронні, синхронні і змішані тригерні схеми, статичні та динамічні.
Асинхронний тригер змінює свій стан безпосередньо в момент появи відповідного інформаційного сигналу.
Синхронні тригери реагують на інформаційні сигнали тільки за наявності відповідного сигналу на так званому вході синхронізації С (від англ. Clock). Цей вхід також позначають термінами «строб», «такт».
Змішана тригерна схема має частину входів синхронного встановлення стану тригера і частину входів асинхронного встановлення.
Динамічний тригер являє собою систему, один із станів якої (одиничний) характеризується наявністю на виході безперервної послідовності імпульсів певної частоти, а інший – відсутністю вихідних імпульсів (нульовий). Зміна станів проводиться зовнішніми імпульсами. Динамічні тригери в даний час використовуються рідко.
До статичних тригерів відносять пристрої, кожен стан яких характеризується незмінними рівнями вихідної напруги (вихідними потенціалами): високим – близьким до напруги живлення і низьким – близько нуля. Статичні тригери за способом подання вихідної інформації часто називають потенційними.
Статичні тригери в свою чергу поділяють на однотактні (одноступеневі) і двотактні (двоступеневі).
У однотактному тригері є один ступінь запам’ятовування інформації, а в двотактному − два таких ступеня. Спочатку інформація записується у перший ступінь, а потім переписується в другий і з’являється на виході (зазвичай двоступеневі тригери застосовуються в схемах, де логічні функції входів тригера залежать від його виходів, щоб уникнути часових перегонів). Двоступеневий тригер позначають ТТ.
Т ригер може бути оснащений лічильним входом Т. При надходженні сигналу на цей вхід тригер змінює будь-який свій стан на протилежний. На рис. 4.49 наведена часова діаграма, що пояснює роботу тригера з лічильним входом. З цієї діаграми видно, що при роботі в лічильному режимі тригер є дільником частоти, оскільки період T1 зміни вихідного сигналу вдвічі більше періоду T зміни вхідного сигналу. Сигнали, що знімаються з обох виходів тригера, інверсні.
По структурній побудові виокремлюють однотактні (тригери-клямки) і двотактні тригери.
В інтегральних системах елементів тригер і схема, що керує його входами, виконується у вигляді конструктивно закінченого модуля.
За функціональними можливостями тригери поділяють на класи:
з роздільним установкою стану 0 та 1 (RS-тригери). Якщо тригер є синхронним − додається вхід синхронізації C;
універсальні (JK-тригери);
з прийомом інформації по одному входу D (D-тригери, або тригери затримки);
з лічильним входом Т (Т-тригери).
Кожен тип тригера має власну таблицю переходів (таблицю істинності).
На рис. 4.50 показана загальна форма умовного позначення тригерів: а) – синхронний однотактний тригер із асинхронними входами S і R; б) – синхронний двотактний тригер із асинхронними входами і .
Символи Т і ТТ позначають відповідно однотактний і двотактний тригери. Якщо тригер має вхідну логіку, що керує занесенням в нього інформації, то в прямокутнику, що зображує тригер, виділяється ліве додаткове поле, в якому відмічаються функціональні призначення інформаційних вхідних сигналів. Додаткове поле може бути розділено на асинхронну та синхронну частини. В першій проставляють символи R і S – входи асинхронного встановлення тригера в стани 1 і 0; в другій – на місцях символів X1 і X2 можуть бути показані такі типи входів:
S (від англ. Set, встановити) − вхід роздільного встановлення тригера в стан 1в RS-тригері;
R (від англ. Reset, скидання) − вхід роздільного встановлення тригера в стан 0 в RS-тригері;
J (від англ. Jump, стрибок) − вхід синхронного встановлення в «1» в універсальному JK-тригері;
К (від англ. Kill, вбити) − вхід синхронного встановлення в «0» в універсальному JK-тригері.
Крім того, можливі такі входи:
Т (від англ. Toggles, переключити) − лічильний вхід в Т-тригері;
С (від англ. Clock, час) вхід синхронізуючого сигналу. При тактуванні по фронту він часто позначається стрілкою: стрілка всередину – тактування по передньому фронту, назовні − по задньому.
D (від англ. Delay, затримка) − вхід в D-тригері;
E або EN (від англ.Enable, дозвіл) − додатковий асинхронний керуючий вхід для дозволу прийому інформації (іноді використовують букву V).
Входи J, К, Т, D завжди синхронні, тобто тактуються синхронізуючим сигналом на вході C. ліній. Входи S і R присутні не тільки в RS-тригерах, але і в інших типах тригерів, де призначені, в основному, для асинхронного скидання тригера в 0 або установки в 1.
У деяких тригерних пристроях зустрічаються інверсні входи. Як і інверсний вихід, на позначенні тригера інверсний вхід містить кружок, а відповідна йому буква надкреслена (див. рис. 4.50-б). Так, наприклад, вхід C – вхід синхронізації; відсутність кружка на вході C вказує, що прийом інформації здійснюється при C = 1 (під дією сигналу 1); кружок на вході C – прийом інформації здійснюється при C = 0 (під дією сигналу 0).
Стан тригера визначається сигналом Q на виході тригера (або сигналом на його інверсному виході). Можливий індекс біля букви означає стан до подачі сигналу (t) або після подачі сигналу (t +1).