- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
Н а рис. 4.51 наведена схема (а) і умовне позначення (б) синхронного однотактного RS-тригера, виконаного на елементах І–НЕ. Елементи 1 і 2 утворюють схему вхідної логіки RS-тригера, побудованого на елементах 3 і 4. Такі RS-тригери мають інформаційні входи R і S і вхід синхронізації С. Крім того, тригер може мати асинхронні входи і . В цьому випадку його функціонування здійснюється або під дією сигналів, що надходять на несинхронізовані входи при відсутності синхронізуючого сигналу (С = 0), або під дією сигналів, що надходять на синхронізовані входи. В останньому випадку на несинхронних входах повинні бути сигнали, які не впливають на стан схеми, в даному випадку – = =1.
Вхідна інформація, що представлена в парафазному коді, заноситься в синхронний однотактний RS-тригер через елементи вхідної логіки 1 і 2 в момент t надходження імпульсу синхронізації. При С = 0 тригер буде знаходитись в режимі зберігання. При відсутності імпульсу синхронізації тригер може бути встановлений в стан 0 через одночасну подачу на несинхронізовані входи сигналів = 0, = 1.
Таблиця 4.11.
Таблиця переходів RS-тригера, побудованого на елементах І–НЕ, для синхронних входів R і S.
t |
t +1 |
Коментар |
||
C |
R |
S |
Q |
|
0 |
* |
* |
Q(t) |
Зберігання 0 або 1 |
1 |
0 |
0 |
Q(t) |
Зберігання 0 або 1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
Встановлення 1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
Встановлення 0 |
1 |
1 |
1 |
– |
Заборонена комбінація |
* – будь-яке значення |
4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
При передачі інформації між тригерами, яка здійснюється за спільним синхросигналом, важливо, щоб інформація в наступний в ланцюгу тригерів елемент була передана до надходження іншої інформації з попереднього елемента. Короткочасну затримку інформації при передачі забезпечує двотактний принцип обміну інформацією. Схема тригера, побудованого за цим принципом, наведена на рис. 4.52-а (умовне графічне позначення – на рис. 4.52-б). Вона складається з двох однотактних RS-тригерів та інвертора в колі синхронізації. При надходженні на вхід RS-тригера синхроімпульсу С = 1 вхідна інформація заноситься тільки в перший однотактний RS-тригер, а другий тригер при цьому буде зберігати інформацію, що відноситься до попереднього періоду представлення. По закінченню дії імпульсу синхронізації (коли С = 0, а = 1) перший RS-тригер перейде в режим зберігання, а другий перепише з нього нове значення стану. На відміну від однотактних тригерів, які змінюють значення вихідного сигналу під час дії синхроімпульсу, двотактний тригер змінить свій стан тільки після закінчення дії імпульсу синхронізації. Тому з двотактних тригерів можна будувати схеми, що мають зв’язки між виходами одних тригерів і синхронними входами інших.
а) б)
Рис. 4.52.
Для встановлення тригера в стан 0 або 1 без використання синхроімпульсів в схему введені додаткові входи і несинхронізованого встановлення. Зв’язки з цими входами показані на рис. 4.52-а пунктиром.
Схеми RS-тригерів складають основу для побудови інших тригерних схем типу T-, D- і JK-тригерів.
4.6.1.3. Т-тригер.
Це тригер з лічильним входом (однорозрядний лічильник). Він може бути побудований з використанням двотактного синхронного RS-тригера. Т-тригер реалізує функцію виду
тобто одиничний вхідний сигнал Т повинен міняти стан тригера на протилежний, а нульовий – залишати стан тригера без змін.
а) б) в)
Рис. 4.53.
Схема двотактного несинхронного Т-тригера, утвореного з RS-тригера, наведена на рис. 4.53-а. В цій схемі надходження сигналу Т = 1 на вхід С призводить до запису в двотактний RS-тригер стану, протилежного попередньому. Сигнал на виході тригера зміниться тільки після завершення дії сигналу Т = 1, що виключає виникнення генерації в схемі із зворотнім зв’язком.
На рис. 4.53-б представлена схема синхронного двотактного Т-тригера, а на рис. 4.53-в – його умовне позначення. Одиничний вхідний сигнал Т уявляється високою напругою при С = 1. Запис інформації в тригер здійснюється при С = 1, причому зміна стану, як звичайно в двотактних тригерах, відбувається після закінчення дії імпульсу синхронізації С = 1. При Т = 1 стан тригера змінюється на протилежний, а при Т = 0 – не змінюється.
Часова діаграма роботи Т-тригера має вид, представлений на рис. 4.54.
Рис. 4.54.
Як видно з часової діаграми Т-тригер можна використовувати як асинхронний тригер з лічильним входом, якщо на інформаційний вхід Т подати константу 1, а логічну змінну подавати на вхід С.
Синхронні і асинхронні тригери з лічильним входом застосовуються в цифрових пристроях і мікропроцесорних системах для побудови схем лічильників.
4.6.1.4. D-тригер.
О дним з інтегральних тригерів, що має широке використання, є D-тригер з одним входом. D-тригер запам’ятовує стан входу і видає його на вихід. D-тригери мають, як мінімум, два входи: інформаційний вхід D і вхід синхронізації С. Найпростіший варіант побудови двотактного D-тригера показаний на рис. 4.55-а (його умовне позначення – на рис. 4.55-б). У деякий момент дискретного часу t під дією синхросигналу С інформація, що надходить на вхід D, приймається в RS-тригер, але на виході Q з’являється із затримкою на час дії синхросигналу, оскільки RS-тригер двотактний, тобто Q(t + 1) = D(t). Отже D-тригер може використовуватись як синхронний елемент затримки на один такт (на час дії одного синхросигналу). Часова діаграма, що ілюструє роботу D-тригера, наведена на рис. 4.56.
Рис. 4.56.
Особливістю схеми D-тригера є те, що на вхід безпосередньо RS-тригера інформація подається в парафазному коді, хоча на вхід D подається тільки пряме значення. Парафазний код утворюється штучно, за допомогою інвертора, що знаходиться в колі входу R, причому пряме значення подається на вхід S, а інвертоване – на вхід R, що забезпечую сприймання D-тригером як «нульового» сигналу, так і «одиничного».
D-тригер відповідає RS-тригеру, що працює тільки в режимі встановлення і зберігання, тобто або з комбінаціями сигналів R = 1 і S = 0, або з комбінаціями сигналів R = 0 і S = 1. Для керування зберіганням інформації використовується вхід С (режим занесення: С = 1; режим зберігання: С = 0). Режими «Встановлення в 1» і «Скидання в 0» відсутні.
4.6.1.5. JK-тригер.
Оскільки конструктору обчислювальної техніки можуть знадобитися тригери всіх трьох типів в тих чи інших кількостях, вигідніше виготовляти один тип універсального тригера, який можна використовувати як RS-, Т- або D-тригер. Розповсюдженим типом такого тригера в системах інтегральних логічних елементів є універсальний двотактний JK-тригер (рис. 4.57-а, -б).
а) б)
Рис. 4.57.
Входи J (від англ. Jump − стрибок) і K (від англ. Kill − вбити) відповідають входам S і R RS-тригера, тобто сигнал 1 на вході J встановлює тригер в стан 1, а сигнал 1 на вході K встановлює його в стан 0 незалежно від попереднього стану. Але на відміну від RS-тригера в JK-тригері сигнали 1 можуть одночасно прийти на входи J і K. При цьому стан тригера завжди буде змінюватись на протилежний, тобто при J = K = 1 схема поводить себе як Т-тригер з лічильним входом.
Якщо на входах R і S RS-тригера поставити схеми 2І, що керуються виходами тригера Q і і вхідними сигналами K і J в рівняння RS-тригера (див. початок ч. 2, п. 4.6.1) замість S(t) доведеться підставити , а замість − . Після відповідних спрощень (див. ч. 2, п. 4.3.6) отримується рівняння нового тригера: , при = =1 (тобто сигнали на несинхронізованих входах не впливають на стан тригера).
Сигнали J і K можуть бути результатом кон’юнкції кількох сигналів J = J1 J2 J3 і K = K1 K2 K3. Крім того тригер має входи несинхронізованого встановлення і , за допомогою яких при С = 0 тригер можна встановити в стан 1 через подачу сигналів = 1, = 0 або в стан 0 через подачу сигналів = 0, = 1.
Функціонування JK–тригера може бути описано таблицею переходів. Наводиться таблиця переходів (табл. 4.12) при = =1 під дією синхронізованих входів (С = 1).
JK-тригер зручний тим, що при різних варіантах підключення його входів можна отримати схеми, що функціонують як D-, T- і RS-тригери.
Таблиця 4.12.
Таблиця переходів JK-тригера.
t |
t + 1 |
Коментар |
|
J |
K |
Q |
|
0 |
0 |
Q(t) |
Зберігання 0 або 1 |
0 |
1 |
0 |
Встановлення 1 |
1 |
0 |
1 |
Встановлення 0 |
1 |
1 |
|
Інверсія стану |
Дійсно, якщо об’єднати входи J і К і позначити їх Т, то JK-тригер перетворюється в Т-тригер (рис. 4.58-а – синхронний Т-тригер; рис. 4.58-б − асинхронний Т-тригер). Його рівняння:
а) б) в) г)
Рис. 4.58.
Інша трансформація (рис. 4.58-в), яка забезпечує те, що при подачі на вхід J сигналу D, а на вхід К – сигналу перетворює JK-тригер в D-тригер. Його рівняння: .
Пряма подача на вхід J сигналу S, а на вхід К сигналу R змушує працювати JK-тригер як RS-тригер (рис. 4.58-г).