- •Вступ 6 зм 1. Електричні властивості напівпровідників 9
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади 26
- •Зм 3. Електронні пристрої 79
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки 164
- •Зм 1. Електричні властивості напівпровідників
- •1.1. Основи зонної теорії твердого тіла.
- •1.2. Електропровідність напівпровідників.
- •1.2.1. Власна електропровідність напівпровідників
- •1.2.2. Домішкова електропровідність напівпровідників
- •1 .2.3. Ефекти, що пов’язані з електропровідністю напівпровідників
- •1.3. Властивості електронно-діркового переходу.
- •1.3.1. Формування електронно-діркового переходу.
- •1.3.2. Властивості n-p переходу при підключенні зовнішньої напруги
- •1.3.3. Тунельний ефект
- •1.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Напівпровідникові прилади
- •2.1. Напівпровідникові діоди1
- •2.1.1. Випрямляючі діоди
- •2.1.2. Стабілітрони і схеми стабілізації напруги.
- •2.1.3. Варикапи
- •2.1.4. Тунельні діоди
- •2.1.5. Інші види діодів
- •2.2. Біполярні транзистори і їх використання в електронних пристроях
- •2.2.1. Устрій та принцип роботи біполярного транзистора.
- •2.2.2. Режими роботи біполярного транзистора.
- •2.2.3. Схеми включення транзисторів.
- •2.2.4. Вольт-амперні характеристики біполярних транзисторів та режими роботи (на прикладі n-p-n транзисторів).
- •2.2.5. Транзистор як активний чотирьохполюсник.
- •2.3. Уніполярні транзистори.
- •2.4. Тиристори
- •2.5. Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Електронні пристрої
- •3.1. Випрямлячі змінного струму.
- •3.2. Підсилювачі електричних сигналів.
- •3.2.1. Загальна інформація.
- •3.2.2. Характеристики підсилювачів
- •3.2.3. Зворотний зв’язок в підсилювачах.
- •3.2.4. Схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах.
- •3.2.5. Особливості роботи схеми попередніх каскадів підсилювача.
- •3.2.6. Режими роботи підсилюючих елементів.
- •3.2.7. Особливості роботи схеми кінцевого каскаду підсилювача.
- •3.2.8. Складені транзистори.
- •3.2.9. Спеціальні види підсилювачів.
- •3.3. Транзисторні генератори електричних сигналів.
- •3.3.1. Генератори синусоїдальних коливань.
- •3.3.2. Генератори імпульсів складної форми.
- •3.3.2.1. Параметри імпульсів прямокутної форми.
- •3.3.2.2. Мультивібратори.
- •3.3.2.3. Очікуючий мультивібратор або одновібратор.
- •3.3.2.4. Блокінг-генератори.
- •3.3.2.5. Генератори пилкоподібної напруги (гпн).
- •3.3.3. Генератори сигналів на операційних підсилювачах1.
- •3.4. Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Електронні елементи мікропроцесорної техніки
- •4.1. Уявлення про мікропроцесорну техніку, мікропроцесорні засоби і мікропроцесорні системи.
- •4.2. Структура мікропроцесорної системи.
- •4.2.1. Загальне уявлення про мікропроцесорну систему.
- •4.2.2. Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •4.3. Елементи математичного апарату цифрової техніки.
- •4.3.1. Системи числення.
- •4.3.2. Фізичне уявлення інформації в мп-системі.
- •4.3.3. Форми представлення чисел.
- •4.3.4. Кодування чисел в мп-системах
- •4.3.5. Поняття булевої змінної та булевої функції
- •4.3.6. Операції та закони булевої алгебри.
- •4.3.7. Функціонально повні системи булевих функцій.
- •4.3.8. Мінімізація булевих функцій.
- •4.4. Цифрові схеми та цифрові автомати.
- •4.4.1. Елементи ртл.
- •4.4.2. Елементи дтл.
- •4.4.3. Елементи ттл.
- •4.4.4. Елементи езл.
- •4.4.5. Інтегральні схеми на моп–транзисторах.
- •4.5. Комбінаційні цифрові пристрої.
- •4.5.1 Дешифратор.
- •4.5.2. Перетворювачі кодів і шифратори.
- •4.5.3. Мультиплексори і демультиплексори.
- •4.5.4. Напівсуматор і суматор.
- •4.6. Послідовнісні пристрої.
- •4.6.1. Тригери.
- •4.6.1.1. Синхронний однотактний rs–тригер.
- •4.6.1.2. Синхронний двотактний rs–тригер.
- •4.6.2. Регістри.
- •4.6.2.1. Прийом і передача інформації в регістрах.
- •4.6.2.2. Схемна реалізація зсуваючого регістру
- •4.6.2.3. Реалізація порозрядних операцій в регістрах.
- •4.6.3. Лічильники.
- •4.6.3.1. Загальне уявлення і класифікація.
- •4.6.3.2. Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •4.6.3.3. Лічильник з паралельним переносом.
- •4.6.3.4. Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •4.6.4. Накопичуючі суматори.
- •4.6.4.1. Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •4.6.4.2. Багаторозрядні суматори
- •4.6.5. Електронні елементи пам’яті.
- •4.6.6. Перетворювачі сигналів.
- •4.7. Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
3.4. Питання для самоперевірки.
Для чого використовуються випрямлячі?
Наведіть структурну схему випрямляча та поясніть призначення її елементів.
Наведіть схему найпростішого випрямляча, класифікуйте її та поясніть часову діаграму струму на навантаженні.
Поясніть поняття «постійна складова» та «гармоніки».
Поясніть роботу найпростішого згладжую чого фільтру.
Як визначається коефіцієнт пульсацій?
Наведіть двопівперіодну однотактну схему випрямляча із виводом від середини вторинної обмотки трансформатора, поясніть її роботу та часову діаграму струму на навантаженні.
Наведіть мостову схему однофазного випрямляча та поясніть її роботу. Які переваги має мостова схема у порівнянні із схемою випрямляча із виводом від середини вторинної обмотки трансформатора
Наведіть схему трифазного однотактного однопівперіодного випрямляча та поясніть її роботу. Поясніть утворення пульсацій струму у навантаженні на часовій діаграмі напруг та струмів.
Наведіть схему трифазного двотактного двопівперіодного випрямляча (схему Ларіонова) та поясніть її роботу. Поясніть утворення пульсацій струму у навантаженні на часовій діаграмі напруг та струмів.
Наведіть схему випрямляча із подвоєнням напруги та поясніть її роботу.
Наведіть схему випрямляча із потроєнням напруги та поясніть її роботу.
Які недоліки мають схеми із множенням напруги?
Призначення підсилювача. Який принцип закладений в роботі схем, що підсилюють електричний сигнал?
Наведіть узагальнену структурну схему підсилювача та поясніть призначення її елементів.
Наведіть еквівалентну електричну схему підсилювача та поясніть на ній роботу підсилюючого елемента.
Наведіть класифікації підсилювачів.
Наведіть основні характеристики підсилювачів та поясніть їх сутність.
Як визначається загальний коефіцієнт підсилення багатокаскадного підсилювача у відносних та логарифмічних (у децибелах) одиницях?
Що визначає така одиниця як децибел?
Що взначає вхідний опір підсилювача?
Що взначає вихідний опір підсилювача?
Які завади відносяться до власних завад? Яке їх походження?
Яка природа частотних, фазних та нелінійних викривлень?
Що називають зворотним зв’язком у підсилювачах? Які є види зворотного зв’язку? Наведіть і схарактеризуйте шляхи утворення зворотних зв’язків.
Схарактеризуйте види зворотного зв’язку.
Наведіть і поясніть роботу схем утворення сигналу зворотного зв’яку за струмом, за напругою, мішану схему.
Які каскади називають резистивними; трансформаторними?
Якщо як підсилюючий елемент використовується транзистор, включений за схемою із спільним емітером, то які особливості вихідного сигналу мають місце по відношенню до вхідного?
З яких міркувань вибирається «точка спокою» підсилюючого елемента?
Яка роль розділових конденсаторів у вхідних і вихідних колах підсилюючих каскадів?
Наведіть способи утворення і стабілізації необхідної «точки спокою».
Що означає гальванічний зв’язок між каскадами? Наведіть приклад схеми із таким зв’язком.
Як впливає розділовий конденсатор у міжкаскадному зв’язку на напругу вихідного сигналу каскаду? Що ще може здійснювати аналогічний вплив?
Яка залежність визначається прохідною динамічною характеристикою?
Схарактеризуйте режим підсилення А.
Схарактеризуйте режим підсилення АВ.
Схарактеризуйте режим підсилення В.
Схарактеризуйте режим підсилення ВС.
Схарактеризуйте режим підсилення С.
Схарактеризуйте режим підсилення D.
Наведіть схему і опишіть роботу однотактного кінцевого каскаду.
Наведіть схему і опишіть роботу двотактного кінцевого каскаду із вхідним трансформатором. Яка роль вхідного трансформатора? Які ще схеми дозволяють відіграти цю роль?
Наведіть схему і опишіть роботу двотактного безтрансформаторного кінцевого каскаду.
Що називають складеними транзисторами?
Поясніть роботу складеного транзистора на прикладі схем: Дарлінгтона; із додатковою симетрією; каскодної схеми.
Що називають операційними підсилювачами?
Який підсилювач є основою операційного підсилювача та яким вимогам має відповідати такий підсилювач?
Наведіть умовне графічне позначення операційного підсилювача та схарактеризуйте його виводи (вхідні, вихідні та ін.).
Який операційний блок називають масштабним, що він здійснює і як це реалізується?
Опишіть реалізацію операції додавання за допомогою операційного підсилювача.
Опишіть реалізацію операції віднімання за допомогою операційного підсилювача.
Опишіть реалізацію операції інтегрування за допомогою операційного підсилювача.
Опишіть реалізацію операції диференціювання за допомогою операційного підсилювача.
Опишіть реалізацію операції логарифмування за допомогою операційного підсилювача.
Опишіть реалізацію операції антилогарифмування за допомогою операційного підсилювача.
Наведіть схему і опишіть роботу резонансного підсилювача. Для чого використовується такий вид підсилювача? Що означає термін «смуга пропуску»?
Наведіть визначення електронного генератора електричних сигналів.
Наведіть основні характеристики електронних генераторів.
Наведіть узагальнену структурну схему електронного генератора і поясніть призначення її елементів.
За яких умов виникає генерація коливань в електронному генераторі? Як ці умови називаються?
Що називають автогенераторами типу LC; типу RC?
Поясніть принцип роботи автогенератора типу LC на прикладі найпростішої схеми із трансформаторним зв’язком.
Яку залежність називають коливальною характеристикою автогенератора?
Поясніть роботу трьохточкової схеми автогенератора типу LC з автотрансформаторним зв’язком.
Поясніть роботу трьохточкової схеми автогенератора типу LC з ємнісним зв’язком.
Поясніть роботу схеми генератора синусоїдальних коливань на прикладі схеми генератора Колпіца.
Поясніть роботу схеми генератора синусоїдальних коливань на тунельному діоді.
Поясніть принцип кварцової стабілізації частоти коливань автогенератора.
Наведіть узагальнену структурну схему генератора синусоїдальних коливань типу RC та поясніть призначення її елементів.
Яка роль фазообертаючого кола у генераторі синусоїдальних коливань типу RC.
Наведіть схему RC-генератора синусоїдальних коливань на операційному підсилювачі із мостом Віна-Робінсона та поясніть її роботу.
Що називають релаксаційними генераторами?
Наведіть параметри прямокутного імпульсу.
Наведіть схему мультивібратора та поясніть її роботу.
Наведіть схему блокінг-генератора та поясніть її роботу.
Наведіть параметри пилкоподібного імпульсу. На чому основане отримання пилкоподібного іпульсу?
Особливості використання операційних підсилювачів для генерації сигналів.